Дахно І.І. Міжнародне приватне право (2008)
4.5. Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД
Значний асортимент товарів виробляють, імпортують та експортують різні країни. З метою регулювання виробництва й ведення міжнародної торгівлі слід відрізняти товари між собою. У зв'язку з цим було вирішено створити систематизований перелік товарів і присвоїти їм цифрові коди і вони стосуються як товарів, так і програмних продуктів. Программа ipad видео конвертер - не виняток.
Коли б кожна національна промисловість виробляла та експортувала (імпортувала) досить обмежену кількість товарів (наприклад, лише нафту та нафтопродукти), то не було б необхідності створювати будь-яку спеціальну номенклатуру товарів.
Оскільки є потреба в експорті та імпорті тисяч різноманітних видів товарів, то без систематизації даних усіх цих товарів досить важко їх розподілити, тому що описи різних товарів можуть перекривати один одного (наприклад, картоплю можна віднести і до овочів і до харчових продуктів). І лише певна систематизація надає можливість уникнути імовірних труднощів при класифікації певних товарів.
При запровадженні державою ряду засобів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, таких як ліцензування або встановлення ставок мита, зробити це з усіх товарів без їх чіткої систематизації непросто. Щоб мати можливість відрізняти різні товари, їх слід відповідно систематизувати та класифікувати.
Таким систематизованим переліком товарів є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (дачі — УКТ ЗЕД), де кожний товар має своє визначене місце. У товарній номенклатурі усі товари систематизовано за розділами, розділи поділено на групи, а групи — на товари.
А для чого товару при митному оформленні потрібен власний код?
При декларуванні товарів для проведення їх митного
оформлення важливим є заповнення граф 31 та 33 вантажної митної декларації. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, які включають у себе асортимент, номери моделей, розміри, типи, стандарти, комплектність та інші відомості про товар, що дають можливість однозначно класифікувати його згідно коду, вказаному у графі 33.
У Митному тарифі України ставки мита наведені у відповідності до кодів товарів. Нетарифні обмеження в основному теж застосовуються до товарів, указаних у вигляді кодів товарів або товарних позицій.
Структура групи УКТ ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код і найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару, преференційну, пільгову, повну ставки мита, а також скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.
Елементами структури УКТ ЗЕД є система кодування та система класифікації.
Розглянемо на прикладі табл. 4, який це має вигляд (Основи митної справи/ За ред. П.В.Пашко. — С.134) :
Кодування товару — це представлення товару у вигляді цифрового знака. Код товару в УКТ ЗЕД десятизначний і складається таким чином:
• код групи — 2 знаки;
• код позиції — 4 знаки;
• код субпозиції — 6 знаків;
• код підсубпозиції — 10 знаків.
Розглянемо це на прикладі коду УКТ ЗЕД 4011 40 10 00 (табл.5) — шини для мотоциклів — для ободів діаметром не більше як 30,5 см (Основи митної справи, с. 135).
Як правильно визначити код товару?
Для присвоєння товару коду згідно з УКТ ЗЕД слід провести класифікацію, тобто знайти його місце в товарній номенклатурі. УКТ ЗЕД має 5 рівнів класифікації. Розглянемо їх на прикладі проведення класифікації товару "пшениця тверда насінна".
Перший рівень — розділи. їх у УКТ ЗЕД налічується 21.
На цьому рівні товари згруповані за галузями промисловості. Наприклад, у розділі І систематизовані живі тварини та продукція тваринництва, у II — продукти рослинного походження, у VII — пластмаси та вироби з них, каучук і гумові Вироби. Таким чином, спочатку слід визначити, до якої галузі можна віднести товар. Пшениця — це продукція рослинного походження. Отже, вона відноситься до розділу II.
Хоча порядковий номер розділу не використовується в цифровому коді, але використовується для зручності орієнтації в УКТ ЗЕД.
Другий рівень — групи. їх налічується 97.
У них товари зібрані відповідно до:
• матеріалу, з якого вони виготовлені (наприклад, група 72 — чорні метали, 80 — олово та вироби з нього);
• функцій, які вони виконують (наприклад, група 91 — годинники та їх частини, 92 — музичні інструменти);
• ступеня обробки (наприклад, група 10 включає "зернові культури" у необробленому вигляді, 11 — продукцію борошномельно-круп'яної промисловості, 19 — вироби із зерна хлібних злаків, борошна, борошняні кондитерські вироби).
Цифрові позначення з двома знаками від 01 до 97 відповідають цьому рівню. Відповідно, вони є першими двома цифрами у десятизначному коді товару.
Знаючи, що пшениця насінна — це зерно в необробленому вигляді, шукаємо у розділі II групу 10 "Зернові культури", яка і включає зерно пшениці. Отже, перші дві цифри коду будуть "10".
Третій рівень — товарні позиції. Вони являють собою чотиризначні коди, перші два знаки в яких є номером групи.
На цьому рівні розрізнення товарів здійснюється за більш специфічними ознаками, ніж на попередньому рівні. Так, у групі 10 "зернові хліба" як критерій використовується вид зернові, товарна позиція 1001 — пшениця, 1002 — жито.
Таким чином, товарна позиція пшениці — "1001".
Четвертий рівень — субпозиція. Це шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два — номером позиції.
На цьому рівні здійснюється подальша деталізація. Так, у групі 10 "зернові хліби" у товарній позиції 1001 — пшениця до субпозиції 1001 10 відноситься пшениця тверда, до субпозиції 1001 90 — пшениця інша.
Оскільки нашим товаром є тверда пшениця, то віднесемо її до субпозиції 1001 10.
П'ятий рівень — підсубпозиція. На цьому рівні вводяться додаткові критерії товару. Наприклад, у групі 10 "зернові хліби" до субпозиції 1001 10 відноситься пшениця тверда, а до під субпозиції 1001 10 0010 — пшениця тверда насінна.
Отже, проведено класифікацію товару "пшениця тверда насінна" і визначено код товару відповідно з УКТ ЗЕД — 1001 10 0010 (табл. 6).
Таким чином, ми ознайомилися з чого складається код товару і які критерії використовуються для класифікації товарів у різних товарних позиціях:
• матеріали, з яких виготовлені товари;
• функції, які вони виконують;
• ступінь обробки цих товарів.
Певні товари можуть бути фрагментами або частинами інших товарів. Це також враховано у товарній номенклатурі.
Для тих товарів, які в УКТ ЗЕД не виокремленні, передбачено так звані кошикові позиції.
Часом можуть виникати сумніви, до якої з товарних позицій слід віднести товар. Наприклад, стілець зі сталі можна віднести як до меблів для сидіння (товарної позиції 94.01), так і до виробів зі сталі (товарна позиція 73.26).
Звідси стає зрозумілим, що коли є ряд варіантів класифікації товарів, то мають бути і правила вибору котрогось конкретного з них. Вільного тлумачення тут не може бути тому, по воно перешкоджатиме однаковому розумінню торговельних угод та формуванню точної статистики експортно-імпортних операцій. У зв'язку з цим, коли є кілька можливостей класифікації товарів і необхідно здійснити вибір однієї з них, насамперед потрібно звернутися до приміток до розділів та груп, У яких можуть класифікуватися дані товари. Нерідко цього може бути достатньо для остаточного визначення товарної позиції.
Візьмемо для прикладу визначення коду товару "іграшки з недорогоцінних металів" (Основи митної справи, с.137).
У нас є розділ XV "Недорогоцінні метали та вироби з них" і розділ XX "Різні промислові товари". Але оскільки в примітках до розділу XV зазначено, що в нього не включаються вироби, які входять до групи 95 (наприклад, іграшки, ігри, спортінвентар), ми відносимо іграшки з недорогоцінних металів до групи 95.
Якщо приміток до розділів та груп для класифікації недостатньо, необхідно використовувати правила інтерпретації УКТ ЗЕД, які можна знайти в передмові до будь-якого видання товарної номенклатури. Таких правил шість.
Правило 1. Назви розділів призначені для зручності користування.
Правило 2а. Незавершений або розукомплектований товар класифікується як зібраний, якщо він зберігає основні характеристики.
Правило 26. Посилання у найменуванні товарної позиції на матеріал означає, що даний товар виготовлений з цього матеріалу.
Правило За. Застосовується за неможливості застосувати правило 26. Перевага надається тій позиції, яка містить більш конкретний опис товару.
Правило 36 (коли неможливо застосувати правило За). Набори, суміші, комбіновані товари класифікуються за тими матеріалами або частинами, які дають основну ознаку.
Правило Зв (коли неможливо застосувати правила За і 36). Товар класифікується в позиції, яка є останньою серед тих, що однаково підходять до класифікації.
Правило 4. Товари, назви яких не зустрічаються у УКТ ЗЕД, класифікуються за подібними.
Правило 5а. Тара особливої форми, представлена з виробами, класифікується разом із товаром. Правило не стосується тари, яка надає виробу суттєво іншого характеру.
Правило 56. Тара, яка підходить для повторного використання, класифікується окремо.
Правило 6. З метою юридичного визначення класифікація здійснюється відповідно до правил, приміток до розділів за умови, що порівнюються субпозиції з однаковою кількістю дефісів.
Отже, в УКТ ЗЕД усі товари згруповані на кількох рівнях інформаційного значення. Починаються вони від рівнів найбільш загального опису категорій товарів і закінчуються рівнями опису конкретних товарів.
Коли б кожна національна промисловість виробляла та експортувала (імпортувала) досить обмежену кількість товарів (наприклад, лише нафту та нафтопродукти), то не було б необхідності створювати будь-яку спеціальну номенклатуру товарів.
Оскільки є потреба в експорті та імпорті тисяч різноманітних видів товарів, то без систематизації даних усіх цих товарів досить важко їх розподілити, тому що описи різних товарів можуть перекривати один одного (наприклад, картоплю можна віднести і до овочів і до харчових продуктів). І лише певна систематизація надає можливість уникнути імовірних труднощів при класифікації певних товарів.
При запровадженні державою ряду засобів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, таких як ліцензування або встановлення ставок мита, зробити це з усіх товарів без їх чіткої систематизації непросто. Щоб мати можливість відрізняти різні товари, їх слід відповідно систематизувати та класифікувати.
Таким систематизованим переліком товарів є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (дачі — УКТ ЗЕД), де кожний товар має своє визначене місце. У товарній номенклатурі усі товари систематизовано за розділами, розділи поділено на групи, а групи — на товари.
А для чого товару при митному оформленні потрібен власний код?
При декларуванні товарів для проведення їх митного
оформлення важливим є заповнення граф 31 та 33 вантажної митної декларації. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, які включають у себе асортимент, номери моделей, розміри, типи, стандарти, комплектність та інші відомості про товар, що дають можливість однозначно класифікувати його згідно коду, вказаному у графі 33.
У Митному тарифі України ставки мита наведені у відповідності до кодів товарів. Нетарифні обмеження в основному теж застосовуються до товарів, указаних у вигляді кодів товарів або товарних позицій.
Структура групи УКТ ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код і найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару, преференційну, пільгову, повну ставки мита, а також скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.
Розглянемо на прикладі табл. 4, який це має вигляд (Основи митної справи/ За ред. П.В.Пашко. — С.134) :
Кодування товару — це представлення товару у вигляді цифрового знака. Код товару в УКТ ЗЕД десятизначний і складається таким чином:
• код групи — 2 знаки;
• код позиції — 4 знаки;
• код субпозиції — 6 знаків;
• код підсубпозиції — 10 знаків.
Розглянемо це на прикладі коду УКТ ЗЕД 4011 40 10 00 (табл.5) — шини для мотоциклів — для ободів діаметром не більше як 30,5 см (Основи митної справи, с. 135).
Як правильно визначити код товару?
Для присвоєння товару коду згідно з УКТ ЗЕД слід провести класифікацію, тобто знайти його місце в товарній номенклатурі. УКТ ЗЕД має 5 рівнів класифікації. Розглянемо їх на прикладі проведення класифікації товару "пшениця тверда насінна".
Перший рівень — розділи. їх у УКТ ЗЕД налічується 21.
На цьому рівні товари згруповані за галузями промисловості. Наприклад, у розділі І систематизовані живі тварини та продукція тваринництва, у II — продукти рослинного походження, у VII — пластмаси та вироби з них, каучук і гумові Вироби. Таким чином, спочатку слід визначити, до якої галузі можна віднести товар. Пшениця — це продукція рослинного походження. Отже, вона відноситься до розділу II.
Хоча порядковий номер розділу не використовується в цифровому коді, але використовується для зручності орієнтації в УКТ ЗЕД.
У них товари зібрані відповідно до:
• матеріалу, з якого вони виготовлені (наприклад, група 72 — чорні метали, 80 — олово та вироби з нього);
• функцій, які вони виконують (наприклад, група 91 — годинники та їх частини, 92 — музичні інструменти);
• ступеня обробки (наприклад, група 10 включає "зернові культури" у необробленому вигляді, 11 — продукцію борошномельно-круп'яної промисловості, 19 — вироби із зерна хлібних злаків, борошна, борошняні кондитерські вироби).
Цифрові позначення з двома знаками від 01 до 97 відповідають цьому рівню. Відповідно, вони є першими двома цифрами у десятизначному коді товару.
Знаючи, що пшениця насінна — це зерно в необробленому вигляді, шукаємо у розділі II групу 10 "Зернові культури", яка і включає зерно пшениці. Отже, перші дві цифри коду будуть "10".
Третій рівень — товарні позиції. Вони являють собою чотиризначні коди, перші два знаки в яких є номером групи.
На цьому рівні розрізнення товарів здійснюється за більш специфічними ознаками, ніж на попередньому рівні. Так, у групі 10 "зернові хліба" як критерій використовується вид зернові, товарна позиція 1001 — пшениця, 1002 — жито.
Таким чином, товарна позиція пшениці — "1001".
Четвертий рівень — субпозиція. Це шестизначні коди, перші два знаки в яких є номером групи, а наступні два — номером позиції.
На цьому рівні здійснюється подальша деталізація. Так, у групі 10 "зернові хліби" у товарній позиції 1001 — пшениця до субпозиції 1001 10 відноситься пшениця тверда, до субпозиції 1001 90 — пшениця інша.
Оскільки нашим товаром є тверда пшениця, то віднесемо її до субпозиції 1001 10.
П'ятий рівень — підсубпозиція. На цьому рівні вводяться додаткові критерії товару. Наприклад, у групі 10 "зернові хліби" до субпозиції 1001 10 відноситься пшениця тверда, а до під субпозиції 1001 10 0010 — пшениця тверда насінна.
Отже, проведено класифікацію товару "пшениця тверда насінна" і визначено код товару відповідно з УКТ ЗЕД — 1001 10 0010 (табл. 6).
Таким чином, ми ознайомилися з чого складається код товару і які критерії використовуються для класифікації товарів у різних товарних позиціях:
• матеріали, з яких виготовлені товари;
• функції, які вони виконують;
• ступінь обробки цих товарів.
Для тих товарів, які в УКТ ЗЕД не виокремленні, передбачено так звані кошикові позиції.
Часом можуть виникати сумніви, до якої з товарних позицій слід віднести товар. Наприклад, стілець зі сталі можна віднести як до меблів для сидіння (товарної позиції 94.01), так і до виробів зі сталі (товарна позиція 73.26).
Звідси стає зрозумілим, що коли є ряд варіантів класифікації товарів, то мають бути і правила вибору котрогось конкретного з них. Вільного тлумачення тут не може бути тому, по воно перешкоджатиме однаковому розумінню торговельних угод та формуванню точної статистики експортно-імпортних операцій. У зв'язку з цим, коли є кілька можливостей класифікації товарів і необхідно здійснити вибір однієї з них, насамперед потрібно звернутися до приміток до розділів та груп, У яких можуть класифікуватися дані товари. Нерідко цього може бути достатньо для остаточного визначення товарної позиції.
Візьмемо для прикладу визначення коду товару "іграшки з недорогоцінних металів" (Основи митної справи, с.137).
У нас є розділ XV "Недорогоцінні метали та вироби з них" і розділ XX "Різні промислові товари". Але оскільки в примітках до розділу XV зазначено, що в нього не включаються вироби, які входять до групи 95 (наприклад, іграшки, ігри, спортінвентар), ми відносимо іграшки з недорогоцінних металів до групи 95.
Якщо приміток до розділів та груп для класифікації недостатньо, необхідно використовувати правила інтерпретації УКТ ЗЕД, які можна знайти в передмові до будь-якого видання товарної номенклатури. Таких правил шість.
Правило 1. Назви розділів призначені для зручності користування.
Правило 2а. Незавершений або розукомплектований товар класифікується як зібраний, якщо він зберігає основні характеристики.
Правило 26. Посилання у найменуванні товарної позиції на матеріал означає, що даний товар виготовлений з цього матеріалу.
Правило За. Застосовується за неможливості застосувати правило 26. Перевага надається тій позиції, яка містить більш конкретний опис товару.
Правило 36 (коли неможливо застосувати правило За). Набори, суміші, комбіновані товари класифікуються за тими матеріалами або частинами, які дають основну ознаку.
Правило Зв (коли неможливо застосувати правила За і 36). Товар класифікується в позиції, яка є останньою серед тих, що однаково підходять до класифікації.
Правило 4. Товари, назви яких не зустрічаються у УКТ ЗЕД, класифікуються за подібними.
Правило 5а. Тара особливої форми, представлена з виробами, класифікується разом із товаром. Правило не стосується тари, яка надає виробу суттєво іншого характеру.
Правило 56. Тара, яка підходить для повторного використання, класифікується окремо.
Правило 6. З метою юридичного визначення класифікація здійснюється відповідно до правил, приміток до розділів за умови, що порівнюються субпозиції з однаковою кількістю дефісів.
Отже, в УКТ ЗЕД усі товари згруповані на кількох рівнях інформаційного значення. Починаються вони від рівнів найбільш загального опису категорій товарів і закінчуються рівнями опису конкретних товарів.
