Дудчак В.І. Митна справа (2002)
Нетарифні інструменти митного регулювання зовнішньої торгівлі
У главі 1 було розглянуто механізм митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Система управління цією сферою господарської діяльності не вичерпується використанням митно-тарифних інструментів, яких, до речі, не так вже й багато. З точки зору впливу на економіку і споживачів не має принципового значення, яка форма чи вид митного тарифу застосовується: адвалорне, специфічне чи комбіноване мито. Але крім митного тарифного регулювання, існує ще багато інструментів опосередкованого економічного впливу, адміністративних інструментів регулювання зовнішньоекономічних відносин, використання яких називається нетарифним регулюванням зовнішньої торгівлі.
Митно-тарифне і нетарифне регулювання має досить багато відмінностей. І хоча виконують вони одну й ту саму функцію — регулюють, спрямовують зовнішньоекономічні дії в необхідному державі напрямі, все ж таки кожна з цих груп інструментів застосовується в процесі регулювання експортно-імпортних операцій для досягнення різної мети. Коротко цю думку можна висловити так:
а) митно-тарифне регулювання зовнішньої торгівлі здійснюється, коли важливішою метою цього регулювання є отримання надходжень до державної скарбниці;
б) нетарифні інструменти застосовуються тоді, коли пріоритетним завданням є забезпечення інтересів вітчизняної економіки і насамперед створення умов для розвитку вітчизняного виробництва. При цьому забезпечується необхідна конкуренція і закордонних виробників (їх товарів) на внутрішньому ринку.
Проте навіть створена після війни в 1948 р. міжнародна організація для сприяння демократизації міжнародної торгівлі ГАТТ/СОТ, формування умов її розвитку та усунення перешкод на її шляху, відрізняє ці дві групи інструментів регулювання міжнародної торгівлі. Якщо першу групу — інструменти митно-тарифного регулювання ГАТТ/COT визнає і закликає країни постійно зменшувати їх рівень, то до інструментів нетарифного регулювання вона ставиться негативно, рекомендує країнам не вживати їх взагалі (хіба що через певні обставини, про які йтиметься далі).
Узагальнюючи характеристику нетарифних методів впливу експортно-імпортні операції, можна констатувати, що нетарифні інструменти регулювання міжнародної торгівлі — це комплекс важелів обмежувально-забороняючого характеру, що застосовується метою захисту вітчизняного виробника від жорсткої конкуренції закордонних товарів, вітчизняного споживача — від недоброякісних товарів, для проведення ефективної протекціоністської політики в інтересах власної економіки. Метою цих заходів є не тільки посилення конкурентних позицій вітчизняного виробника в протистоянні з імпортними товарами, але й захист національної промисловості загалом, охорона здоров'я і життя населення, довкілля, врешті-решт— сприяння національній безпеці. Інструменти нетарифного регулювання вживаються як стосовно імпорту, так і експорту.
Використана література: Дудчак В.І. Митна справа. / В.І. Дудчак, О.В. Мартинюк. — 2002. — 100 с.: іл.
Митно-тарифне і нетарифне регулювання має досить багато відмінностей. І хоча виконують вони одну й ту саму функцію — регулюють, спрямовують зовнішньоекономічні дії в необхідному державі напрямі, все ж таки кожна з цих груп інструментів застосовується в процесі регулювання експортно-імпортних операцій для досягнення різної мети. Коротко цю думку можна висловити так:
а) митно-тарифне регулювання зовнішньої торгівлі здійснюється, коли важливішою метою цього регулювання є отримання надходжень до державної скарбниці;
б) нетарифні інструменти застосовуються тоді, коли пріоритетним завданням є забезпечення інтересів вітчизняної економіки і насамперед створення умов для розвитку вітчизняного виробництва. При цьому забезпечується необхідна конкуренція і закордонних виробників (їх товарів) на внутрішньому ринку.
Проте навіть створена після війни в 1948 р. міжнародна організація для сприяння демократизації міжнародної торгівлі ГАТТ/СОТ, формування умов її розвитку та усунення перешкод на її шляху, відрізняє ці дві групи інструментів регулювання міжнародної торгівлі. Якщо першу групу — інструменти митно-тарифного регулювання ГАТТ/COT визнає і закликає країни постійно зменшувати їх рівень, то до інструментів нетарифного регулювання вона ставиться негативно, рекомендує країнам не вживати їх взагалі (хіба що через певні обставини, про які йтиметься далі).
Узагальнюючи характеристику нетарифних методів впливу експортно-імпортні операції, можна констатувати, що нетарифні інструменти регулювання міжнародної торгівлі — це комплекс важелів обмежувально-забороняючого характеру, що застосовується метою захисту вітчизняного виробника від жорсткої конкуренції закордонних товарів, вітчизняного споживача — від недоброякісних товарів, для проведення ефективної протекціоністської політики в інтересах власної економіки. Метою цих заходів є не тільки посилення конкурентних позицій вітчизняного виробника в протистоянні з імпортними товарами, але й захист національної промисловості загалом, охорона здоров'я і життя населення, довкілля, врешті-решт— сприяння національній безпеці. Інструменти нетарифного регулювання вживаються як стосовно імпорту, так і експорту.
Використана література: Дудчак В.І. Митна справа. / В.І. Дудчак, О.В. Мартинюк. — 2002. — 100 с.: іл.
