З викладеного очевидно, що Україна приділяє велику увагу питанню оподаткування експортно-імпортних операцій, і для цього вона використовує різноманітні види мита і митних зборів. Головне місце серед митних платежів займають ПДВ та акцизний збір, що зумовлено необхідністю поповнення Державного бюджету країни.
З цього графіка на рис. 27 видно, що у 1994 р. відбулося велике падіння питомої ваги митних платежів у складі Державного бюджету через невідповідність існуючого на той час законодавства ринковим умовам. Лише у 1996 р. вдалося прийняти такі закони, які не тільки б виконували свою роль економічного регулятора, але й наповнювали коштами бюджет. Тому політику уряду України у 1996 р. можна вважати вдалою. Завдяки введенню акцизного збору на імпортовані товари питома вага митних платежів зросла з 1,53 до 3,12 %, тобто майже вдвічі. З графіка також
видно, що ця тенденція (збільшення ваги мита у бюджеті) зберігалася у 1997—1999 pp. і збільшуватиметься й надалі завдяки розширенню бази оподаткування — зростання обсягу експортно-імпортних операцій України як європейської розвинутої держави.
Також зі збільшенням частини митних платежів у всьому бюджеті пропорційно зростала їх частка (окрім митних зборів) у податкових надходженнях до бюджету.
Як видно з рис. 28, обсяг митних платежів серед податкових доходів бюджету зростав одночасно зі збільшенням доходів від
митних операцій у всьому бюджеті. Можна сказати, що митні платежі серед податків займають у 1999 р. одну десяту, що є дуже значним показником.
На рис. 29 обсяг митних платежів у державних бюджетах за 1995—2000 р. взято за 100 % і визначено у відсотках частку кожного року. На діаграмі можна прослідкувати поступове збільшення надходжень від ввізного мита. При цьому тут не враховано акцизний збір з імпортованих товарів, коли відомо, що лише у 1999 р. він приблизно дорівнював 859870 тис. грн. Це половина від обсягу мита, яке надійшло у згаданому році.
Тобто, роль митних платежів є значною серед інших непрямих податків і вони здатні принести бюджету України кошти для розвитку зовнішньоекономічної діяльності.
Оскільки перехідні процеси в економіці, як правило, пов'язані з тимчасовим спадом виробництва, це звужує базу податкових надходжень за рахунок внутрішніх джерел. Тому необхідно використання зовнішніх джерел податкових надходжень — митних платежів. Зважене регулювання ставками мита, акцизного і митних зборів, ПДВ, базою їх оподаткування, пільгами при сплаті податків забезпечує збалансований розвиток зовнішньоекономічної сфери, що також має позитивно відображатись на загальній економічній ситуації. Також необхідно відзначити, що введення будь-якої системи оподаткування допускає для забезпечення ефективності її дії наявність, принаймні, двох моментів:
• по-перше, встановлення чіткого порядку обчислення бази оподаткування, тобто визначення переліку основних елементів (структури) цієї вихідної бази і правил їхнього визначення;
по-друге, введення необхідних контрольних механізмів, що дозволяють державі контролювати дотримання встановлених правил розрахунку бази оподаткування. Саме цій меті служить законодавче встановлення структури показника «митна вартість товарів» і жорстка регламентація порядку її визначення.
Використана література: Дудчак В.І. Митна справа. / В.І. Дудчак, О.В. Мартинюк. — 2002. — 100 с.: іл.