Дудчак В.І. Митна справа (2002)

Основне митне оформлення товарів здійснюється в порядку, визначеному Державною митною службою, і включає такі етапи.

1. Етап прийому, реєстрації й обліку митних декларацій.

На цьому етапі перевіряється, чи дотримані всі умови, необхідні для прийняття митної декларації, порядок здійснення попередніх операцій.

Провадиться прийом ВМД, документів, необхідних для цілей митного оформлення, електронної копії ВМД.

Здійснюється реєстрація ВМД шляхом присвоєння їй номера і проставлення його в графі 7 ВМД і в примірниках опису, запису в книзі реєстрації ВМД.

Провадиться перевірка відповідності заповнення декларації правилам заповнення ВМД по даному митному режиму, відповідність електронної версії ВМД її паперовому носію.

Після завершення митного оформлення провадиться збір усіх документів до даної ВМД і передача їх у відповідні структурні підрозділи митного органу (відповідно до технологічної схеми); здійснюється облік митних декларацій, по яких митне оформлення не завершено. Наприклад, коли товар розміщується під режим тимчасового ввезення, митний орган ставить на контроль ВМД, по якій було оформлено тимчасове ввезення; після закінчення терміну тимчасового ввезення контролюється, щоб була правильно оформлена ВМД на зворотнє вивезення такого товару або товар був розміщений під інший митний режим, обраний декларантом.

2. Етап контролю за правильністю визначення коду товару відповідно до ТН ЗЕД і країни походження товару, а також за дотриманням заходів нетарифного регулювання.

На цьому етапі виконуються:

— контроль за достовірністю, повнотою інформації, заявленої у ВМД для цілей ідентифікації товару, а також класифікація товару відповідно до ТН ЗЕД;

— перевірка правильності опису товару у ВМД відповідно до встановлених правил, характеристик даного товару;

— контроль за правильністю визначення коду товару відповідно до ТН ЗЕД;

— перевірка кількісних даних про товар (кількість місць,

вага і т. д.);

— перевірка документів за попередньою класифікацією товарів відповідно до ТН ЗЕД (у разі здійснення митним органом попередньої класифікації товарів);

— перевірка документів і відомостей, що підтверджують походження товарів і підстави для надання в зв'язку з цим тарифних пільг і преференцій; контроль відображення цих відомостей у ВМД;

— перевірка документів, що стосуються попереднього рішення про країну походження товарів, прийнятого уповноваженими митними органами;

— контроль за достовірністю і повнотою інформації, заявленої у ВМД, з метою забезпечення дотримання заходів нетарифного регулювання;

— перевірка документів і відомостей, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання;

— контроль за дотриманням умов розміщення товарів під відповідний митний режим;

— контроль за достовірністю і повнотою відомостей, заявлених у ВМД, для інших митних цілей, за винятком даних про митну вартість товару, митні платежі та відомостей, використовуваних для здійснення валютного контролю, перевірка документів і відомостей, необхідних для такого контролю;

— передача інформації у відділ статистики, відділ ТН ЗЕД і походження товарів та інші підрозділи митного органу у випадках, визначених нормативними актами митної служби;

— ухвалення рішення щодо товарів (на підставі рішень з питань застосування заходів нетарифного регулювання, походження товарів та їх класифікації відповідно до ТН ЗЕД, прийнятих відповідними підрозділами митного органу).

3. Етап валютного контролю і контролю митної вартості. На цьому етапі проводяться:

— перевірка наявності всіх документів, необхідних для цілей валютного контролю, і відомостей, що містяться в них;

— перевірка відповідності умов зовнішньоторговельних договорів, інших документів, на підставі яких провадиться митне оформлення, вимогам чинного валютного законодавства;

— перевірка слушності вибору декларантом методу оцінки товарів у митних цілях;

— перевірка слушності заяви митної вартості товарів відповідно до обраного методу визначення митної вартості і документів що її підтверджують; аналіз і перевірка документів, пред'явлених декларантом для цих цілей, на предмет їх достовірності і повноти;

— збір додаткової інформації (наприклад, запит додаткових документів від декларанта), необхідної для з'ясування обставин угоди, що вплинули на її ціну, або обґрунтування оцінки товарів за методами визначення митної вартості 2—6;

— коригування митної вартості і митних платежів (у разі потреби);

— тимчасова (умовна) оцінка товарів (за відсутності необхідного документального підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару і/або її компонентів), що визначає коригування митної вартості і митних платежів;

— передача в установленому порядку документів і відомостей у спеціалізовані підрозділи митного органу та ухвалення рішення стосовно товарів на підставі рішень цих підрозділів.

4. Етап контролю митних платежів. На цьому етапі проводиться перевірка:

— наявності в особи, відповідальної за сплату митних платежів, заборгованості по їх сплаті. За наявності заборгованості товари підлягають випуску тільки після її повного погашення;

— термінів подачі ВМД. При порушенні цих термінів провадиться нарахування пені за прострочення сплати платежів;

— правильності заповнення ВМД та отримання її електронної копії, повноти і достатності всіх відомостей у ВМД, що впливають на нарахування і сплату митних платежів;

— обґрунтованості заявлених тарифних і податкових пільг і преференцій або особливого порядку нарахування і сплати митних платежів за наявності підтверджень спеціалізованого підрозділу митного органу, що здійснює контроль й облік митних платежів, надання тарифних і податкових пільг або застосування особливого порядку сплати митних платежів за наявності підтвердження про це відповідного підрозділу митного органу;

— слушності нарахування митних платежів відповідно до заявленого митного режиму й упорядкування документа контролю митних платежів;

— слушності сплати митних платежів і заповнення платіжних документів;

— наявності рішення керівників митного органу про надання відстрочки або розстрочки митних платежів;

— фактичного надходження коштів на рахунок митного органу. У разі ненадходження коштів декларація залишається на цьому етапі до фактичного надходження коштів на рахунок митного органу;

— передача, у разі потреби, документів та інформації про митні платежі в спеціалізований підрозділ митного органу, що здійснює облік таких даних.

5. Етап огляду і випуску.

На цьому етапі проводяться:

— перевірка проходження попередніх етапів митного оформлення і контролю;

— ухвалення рішення про огляд товарів і транспортних засобів;

— огляд (у тому числі ідентифікаційний) і фіксація його результатів;

— завершення митного оформлення шляхом прийняття та оформлення рішення про випуск товарів і транспортних засобів або про неможливість їх випуску.

Рішення про випуск приймається начальником Відділу митного оформлення і митного контролю або митного пункту (ВМОМК/МП) або посадовою уповноваженою особою і підтверджується штампом «Випуск дозволений» на митній декларації, а також у транспортному документі із зазначенням номера митної декларації в правому верхньому кутку транспортного документа. Штамп і номер завіряються особистою номерною печаткою посадової особи.

Випуск може здійснюватися як після огляду, так і без огляду, якщо інше не передбачено нормативними актами митної служби.

На різноманітних етапах митного контролю можливе виявлення помилок, що носять технічний характер (помилки, граматичні і лексичні помилки і т. п.). У даному разі посадова особа, що їх виявила, складає супровідну записку із зазначенням помилок і передає на такі етапи контролю, де, у разі потреби, у ній також робляться відповідні оцінки.

На підставі цієї записки декларант має право як посадова особа митного органу виправити помилки і завірити ці виправлення

підписом і печаткою, а інша посадова особа вносить корективи в електронну копію ВМД.

Якщо ж на якомусь етапі контролю виявляється факт, що робить неможливим випуск товару, про це робиться відповідний запис із зазначенням причини, через яку не може бути здійснено випуск. Далі декларація передається на етап огляду і випуску.

У всіх інших випадках застосовуються заходи, визначені митним законодавством.

Рішення про заборону випуску приймають тільки начальник митниці або особа, яка його заміщає. У такому випадку на ВМД і транспортних документах ставиться штамп «Випуск заборонений», у правому верхньому кутку транспортного документа — номер ВМД. Штамп і номер завіряються особистою номерною печаткою посадової особи. Після цього документи передаються в спеціальний архів, а третій примірник ВМД повертається декларанту. Товар продовжує зберігатися на СТЗ. Декларант має право до закінчення терміну тимчасового збереження помістити товар під інший митний режим, а при вивезенні товару (якщо тільки він не є обов'язковою умовою завершення митного режиму) — розпорядитися товаром за власним бажанням (якщо відсутні митні правопорушення), при цьому збори за митне оформлення поверненню не підлягають.

Анулювання ВМД припускається в тих випадках, коли не було здійснено переміщення товару через митний кордон. При цьому товар залишається на митній території на підставі письмового звернення особи, що його переміщає, хоча в декларації було заявлено вивезення товару в режимі експорту або іншого режиму, умови відмови від яких припускають таке залишення товару на митній території і вільне розпорядження їм за умови його фактичного пред'явлення митному органу.

Анулювання декларації провадиться на підставі письмового рішення начальника митниці. Про це повідомляються спеціальні підрозділи митниці, а також орган Державної податкової служби, у регіоні діяльності якого зареєстрована особа, яка переміщує товари.

Використана література: Дудчак В.І. Митна справа. / В.І. Дудчак, О.В. Мартинюк. — 2002. — 100 с.: іл.