Дудчак В.І. Митна справа (2002)
Контроль за експортом брухту і відходів чорних та кольорових металів
Проблема збору, накопичення, реалізації та експорту брухту і відходів чорних і кольорових металів в 1999 р. та особливо в 2000 р. набула настільки важливого значення, що крім торгово-економічної, перетворилася на проблему державної безпеки України. Справа в тому, що деякі спритні бізнесмени на експорті цієї дуже цінної сировини стали отримувати надприбутки, експортуючи під виглядом брухту кондиційні напівфабрикати чорних і кольорових металів. Для закордонного імпортера стає вигіднішим, дешевшим платити за металобрухт, ніж витрачати кошти на переробку руди у відповідний метал. Це призвело до збільшення попиту за кордоном на український експорт відходів чорних і кольорових металів. Підвищений попит закордонних експортерів підштовхнув і підвищення попиту на брухт вітчизняних заготівельників. У складних економічних умовах для багатьох здавачів брухту це стало важливим засобом виживання. І в брухт пішли кришки каналізаційних люків на дорогах, облицьовки ліфтів у жилих будинках, деталі з трансформаторних станцій і т. п., що нерідко призводило до загибелі або травмування збирачів металу. В цій проблемі досить яскраво висвітилось одне з протиріч ринкової економіки, вільного підприємництва: протиріччя між власним, індивідуальним інтересом і загальнодержавним, інтересом національної економіки. В цілому механізм, що склався в ланцюжку «збирання — заготівля — накопичення — експорт брухту» перетворився фактично на механізм нищення вітчизняної економіки. Крім того, що брухт конче потрібен вітчизняній металургії, яка сьогодні є однією з провідних галузей економіки, яка забезпечує надходження до України іноземної валюти, заготівля брухту перетворилася, як свідчать безліч фактів, у розкомплектування діючих машин, агрегатів, транспортних засобів, навіть ліній електропередач. І той факт, що це відбувається на фоні постійної уваги до проблеми з боку органів влади в Україні, тільки підкреслює складність і важливість проблеми.
З метою захисту майнових інтересів держави в процесі заготівлі брухту та промислових відходів чорних і кольорових металів, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 14.11.97 за № 1262 «Про заходи щодо впорядкування підприємницької діяльності, пов'язаної з брухтом та відходами чорних і кольорових металів». Цією постановою запроваджено обов'язкову перевірку територіальними органами Держкомстандарту України кожної експортної партії брухту і відходів чорних і кольорових металів на відповідність тим показникам, які внесені до вантажної митної декларації, зазначені в товарно-супровідній документації і специфікації до експортного контракту, та вимогам чинних в Україні нормативних документів.
Іншою постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.98 за № 999 «Про затвердження Порядку здійснення екологічного контролю експортних партій брухту чорних і кольорових металів підрозділами Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки» встановлено, що однією з умов експорту брухту є сертифікат екологічного контролю, виданий посадовою особою територіального органу Мінекобезпеки. Без такого сертифіката експорт не дозволяється.
У розвиток згаданих документів та з метою впорядкування стану справ у заготівлі та експорту брухту Державний комітет України із стандартизації, метрології і сертифікації 16.12.98 за № 778 видав наказ «Про затвердження Порядку проведення обов'язкових перевірок експортних партій брухту та відходів чорних і кольорових металів територіальними органами Держстандарту України». Відповідно до п. 9 цього наказу однією з підстав для митного оформлення кожної експортної партії брухту та відходів чорних і кольорових металів є оригінал експертного висновку територіального органу Держстандарту України.
Таким чином, вивезення брухту та відходів чорних і кольорових металів може бути здійснено тільки за умови перевірки кожної експортної партії відповідними державними органами, висновки яких зафіксовані в письмовій формі, яка є підставою для здійснення митного оформлення вантажу.
Використана література: Дудчак В.І. Митна справа. / В.І. Дудчак, О.В. Мартинюк. — 2002. — 100 с.: іл.
З метою захисту майнових інтересів держави в процесі заготівлі брухту та промислових відходів чорних і кольорових металів, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 14.11.97 за № 1262 «Про заходи щодо впорядкування підприємницької діяльності, пов'язаної з брухтом та відходами чорних і кольорових металів». Цією постановою запроваджено обов'язкову перевірку територіальними органами Держкомстандарту України кожної експортної партії брухту і відходів чорних і кольорових металів на відповідність тим показникам, які внесені до вантажної митної декларації, зазначені в товарно-супровідній документації і специфікації до експортного контракту, та вимогам чинних в Україні нормативних документів.
Іншою постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.98 за № 999 «Про затвердження Порядку здійснення екологічного контролю експортних партій брухту чорних і кольорових металів підрозділами Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки» встановлено, що однією з умов експорту брухту є сертифікат екологічного контролю, виданий посадовою особою територіального органу Мінекобезпеки. Без такого сертифіката експорт не дозволяється.
У розвиток згаданих документів та з метою впорядкування стану справ у заготівлі та експорту брухту Державний комітет України із стандартизації, метрології і сертифікації 16.12.98 за № 778 видав наказ «Про затвердження Порядку проведення обов'язкових перевірок експортних партій брухту та відходів чорних і кольорових металів територіальними органами Держстандарту України». Відповідно до п. 9 цього наказу однією з підстав для митного оформлення кожної експортної партії брухту та відходів чорних і кольорових металів є оригінал експертного висновку територіального органу Держстандарту України.
Таким чином, вивезення брухту та відходів чорних і кольорових металів може бути здійснено тільки за умови перевірки кожної експортної партії відповідними державними органами, висновки яких зафіксовані в письмовій формі, яка є підставою для здійснення митного оформлення вантажу.
Використана література: Дудчак В.І. Митна справа. / В.І. Дудчак, О.В. Мартинюк. — 2002. — 100 с.: іл.
