Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів (2001)
6. Порівняльні цінові переваги
Коли валютний курс коливається у межах автаркійних цін, то умова для торгівлі, яка задана у рівнянні 3.1 (країна І експортує товар 1 та імпортує товар 2), перетворюється у
Твердження щодо того, що умовою виходу на світовий ринок є наявність порівняльної цінової переваги. Зовнішню торгівлю здійснюють тоді, коли у країни є порівняльні цінові переваги.
Щоб зрозуміти перехід від умови 3.1 до умови 3.2, треба усвідомити таке: абсолютні цінові переваги (умова 3.1) визначені шляхом порівняння абсолютних цін на товари, які наведені у валюті певної країни (наприклад, у гривнях). Отже, ці абсолютні ціни товарів мають співвимір (UAH/ME). Якщо записати умову 3.1 з огляду на співвиміри, то отримаємо:
На противагу цьому відносні цінові переваги визначені шляхом порівняння цін товарів. Співвідношення цін товарів р/р2 вимірюється:
тобто воно показує, скільки товару 2 можна отримати за одиницю товару 1. Якщо записати умову 3.2 з вимірами, вона набуде вигляду:
Умова 3.2 стосується випадку, коли товар 1 на Батьківщині порівняно дешевший, тобто при автаркії на Батьківщині за одиницю товару 1 ми отримуємо меншу кількість товару 2, ніж у Закордоні. Іншими словами, за одиницю товару 1 в країні І слід віддати менше товару 2. Це, зокрема, пояснюється тим, що .на Батьківщині товар 1 можна виробити з меншими затратами, або він не користується надто великим попитом. З іншого боку, умова 3.2 свідчить про те, що товар 2 у Закордоні порівняно дешевий.
Шляхом міркувань ми показали, що абсолютні цінові переваги як умова для торгівлі можуть бути переведені в порівняльні цінові переваги. Розглянемо такий приклад. Нехай при автаркії абсолютні ціни товарів дорівнюють:рІ = IUАН/МЕ1 р2= З UAH/ME2, pt -0,8 $/МЕ1 та р2 =1,8 $/МЕ2; тоді порівняльне відношення цін має вигляд:
тобто ми очікуємо, що країна І експортує товар 1, а країна II - товар 2. Проте при курсі долара (UAH/$) 2:1 країна І має абсолютну цінову перевагу для обох товарів, а саме: 1 < 0,8 X 2 = 1,6 для товару 1 і 3 < 1,8 х 2 = 3,6 для товару 2. Країна І, таким чином, могла б експортувати обидва товари, а це суперечить твердженню про порівняльні цінові переваги.
Щоб не виникла ця суперечність при плаваючому валютному курсі, можна міркувати таким чином. Якщо у наведеній вище ситуації обидва товари в країні І дешевші, у США виникає великий попит на гривні. Тобто, при заданому курсі вони пропонують значну суму доларів, у той час, коли попит на валюту дорівнює нулю. Курс долара повинен впасти. Однак тоді американці змушені витратити на гривні більше доларів. Гривня для
них подорожчає. При курсі долара 1,5:1 в Україні все ще існує абсолютна цінова перевага для товару 1 (1 < 1,5
Твердження щодо того, що умовою виходу на світовий ринок є наявність порівняльної цінової переваги. Зовнішню торгівлю здійснюють тоді, коли у країни є порівняльні цінові переваги.
Щоб зрозуміти перехід від умови 3.1 до умови 3.2, треба усвідомити таке: абсолютні цінові переваги (умова 3.1) визначені шляхом порівняння абсолютних цін на товари, які наведені у валюті певної країни (наприклад, у гривнях). Отже, ці абсолютні ціни товарів мають співвимір (UAH/ME). Якщо записати умову 3.1 з огляду на співвиміри, то отримаємо:
На противагу цьому відносні цінові переваги визначені шляхом порівняння цін товарів. Співвідношення цін товарів р/р2 вимірюється:
тобто воно показує, скільки товару 2 можна отримати за одиницю товару 1. Якщо записати умову 3.2 з вимірами, вона набуде вигляду:
Шляхом міркувань ми показали, що абсолютні цінові переваги як умова для торгівлі можуть бути переведені в порівняльні цінові переваги. Розглянемо такий приклад. Нехай при автаркії абсолютні ціни товарів дорівнюють:рІ = IUАН/МЕ1 р2= З UAH/ME2, pt -0,8 $/МЕ1 та р2 =1,8 $/МЕ2; тоді порівняльне відношення цін має вигляд:
тобто ми очікуємо, що країна І експортує товар 1, а країна II - товар 2. Проте при курсі долара (UAH/$) 2:1 країна І має абсолютну цінову перевагу для обох товарів, а саме: 1 < 0,8 X 2 = 1,6 для товару 1 і 3 < 1,8 х 2 = 3,6 для товару 2. Країна І, таким чином, могла б експортувати обидва товари, а це суперечить твердженню про порівняльні цінові переваги.
Щоб не виникла ця суперечність при плаваючому валютному курсі, можна міркувати таким чином. Якщо у наведеній вище ситуації обидва товари в країні І дешевші, у США виникає великий попит на гривні. Тобто, при заданому курсі вони пропонують значну суму доларів, у той час, коли попит на валюту дорівнює нулю. Курс долара повинен впасти. Однак тоді американці змушені витратити на гривні більше доларів. Гривня для
них подорожчає. При курсі долара 1,5:1 в Україні все ще існує абсолютна цінова перевага для товару 1 (1 < 1,5
