Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів (2001)
8. Зміни обмінного курсу
1. Постановка питання. У системі фіксованого обмінного курсу певна країна поряд з політикою
грошової маси і фіскальною політикою має змогу проводити політику стабілізації через пристосування обмінного курсу. Далі ми будемо обговорювати, яким чином можна застосовувати девальвацію як інструмент політики зайнятості.
2. Припущення. Надалі є дійсними припущення щодо малої країни і політики нейтралізації.
Обмінний курс буде параметрично змінюватися залежно від економічної політики.
3. Нормальна реакція. Будемо аналізувати, перш за все, як змінюється сальдо балансу поточних
операцій для заданого НД (див. рисунок 22.4). При цьому для реального імпорту ми запишемо:
Im=wlm$
Z _ xUAH(w) - Im(w,Y) (22.12)
випливає:
Якщо для спрощення припустити, що існує зрівноважене сальдо у вихідному положенні, то отримуємо (при уніфікації обмінного курсу w вихідного положення на 1):
Ця умова є відомою умовою Маршалла - Лернера. Беручи до уваги, що у рівнянні 22.12' (на противагу умові Робінсона рівняння 17.5) nх i nІт- (еластичність попиту на експорт та еластичність попиту на імпорт) визначаються не щодо цін на товари, а відносно обмінного курсу. Але коли ціни/7; і р в кейнсіанській моделі є сталими, то nх і nт можна тлумачити як еластичність попиту, тому що Х = -ріЕ,. Оскільки в моделі твердих цін ми стверджували, що можна припустити що рі = 1, то X через X = -Ег буде відображати обсяг експорту. Відповідно
характеризує еластичність попиту на експорт, враховуючи обмінний курс w.
Коли Іт$ = р *Е , при незмінному р * (нормованому на 1), ми можемо записати:
4. Для визначення зміни обмінного курсу в кейнсіанській системі фіксованих цін, то необхідно продиференціювати систему рівнянь 22.13
5. Дискусія щодо кривих рівноваги. Крива IXSIm при заданій процентній ставці і при девальвації повинна зміщуватися вправо. Для заданої процентної ставки з визначення кривої IXSIm випливає sdY=пdw-mdY, отже, dY=пdw/(s+m)>0, це означає, що Y зростає. Девальвація спричиняє переміщення кривої IXSIm вправо, аналогічно до фіскальної політики.
Крива LM'', навпаки, залишається незмінною, оскільки грошову масу розглядають як задану величину. Внаслідок припущення щодо політики нейтралізації виключається, що грошова маса змінюється у результаті сальдо платіжного балансу, яке виникає випадково. Якщо не приділяти увагу рухові капіталу (N;=0), то отримаємо для заданої процентної ставки і з ZL = X(w) - wIm$(Y,w) = 0, що dY = пdw/m>0, це означає, що крива
У квадранті II рисунка 22.5 представлений чистий імпорт капіталу даної країни2 N (і) який залежить від процентної ставки даної країни. З підвищенням процентної ставки даної країни (і) збільшується імпорт капіталу. В квадранті III представлений дефіцит балансу поточних операцій (-ZL) залежно від НД (F). Із збільшенням НД зростає дефіцит . балансу поточних операцій, оскільки зростає імпорт зі збільшенням НД. Експорт є незмінною величиною. Для НД = ОХ баланс поточних операцій зрівноважений; у цьому випадку ОХ характеризує незмінний експорт та імпорт (Іт = т).
Врівноваження платіжного балансу означає, що імпорт капіталу (відрізок OG) і дефіцит балансу поточних операцій (відрізок OG) компенсуються. За допомогою квадранта IV через переміщення отримаємо точку G'', яка відображає (пояснює) зрівноважений платіжний баланс. Точки вище від кривої ZL (наприклад U) відповідають надлишку платіжного балансу; точки нижче від кривої ZL (наприклад D) - його дефіциту. Зауважимо, що відрізок ED вказує на різницю в доходах, яка при процентній ставці ЕХ є причиною дефіциту платіжного балансу.
7. Грошова політика в умовах мобільності капіталу. Нахил кривої врівноваженого платіжного балансу змінюється разом із процентною еластичністю руху капіталу. Якщо рух капіталу повністю нееластичний до процента, тобто N, =0, то Z=ZL, і крива Z проходить вертикально до осі абсцис.
На рисунку 22.6 розглянуто вплив збільшення грошової маси на змінні Y, і, Z при різній реакції руху капіталу на процент N,. Важливо пригадати, що сальдо платіжного балансу не впливає на грошову масу (гіпотеза нейтралізації). Надалі потрібно зауважити, що рух капіталу в цьому припущенні не впливає і на процентну ставку. Рух капіталу (чи реакція на процент N, ) визначає сальдо платіжного балансу.
Твердження: Пасивізація платіжного балансу є тим більшою, чим більша реакція імпорту капіталу на процент. Вона пояснюється двома причинами: зростаючий НД сприяє збільшенню імпорту; зниження процентної ставки внаслідок зростання грошової маси спричиняє експорт капіталу.
На рисунку 22.6 показана горизонтальна відстань точки рівноваги Р від кривої Z-0, отже, відрізок ЕР' є різницею в доходах, яка спричиняє дефіцит платіжного балансу. Якщо зменшити національний дохід на Е'Ґ, то рух товарів буде зрівноваженим. Якщо НД зменшити на Е'Е, то в результаті руху капіталу не буде існувати дефіциту балансу руху капіталу.
8. На рисунку 22.7 узагальнені ефекти збільшення грошової маси.
10. Неповна нейтралізація. Тепер ми змінимо припущення щодо політики нейтралізації і введемо параметр нейтралізації у, для якого діє 0 < у< 1, У випадку, коли у= 0 існує повна нейтралізація, а у випадку, коли /= 1 не відбувається нейтралізація (рівняння 22.3).
Припущення 22.5: Політика нейтралізації представлена через параметр у. Якщо нейтралізація здійснюється неповна або взагалі не здійснюється, то отримаємо такий ланцюг дій: збільшення грошової маси призводить до пасивізації платіжного балансу; цей відплив валюти проходить поряд зі зменшенням грошової маси. Крива LM зміщується вліво (стрілка 2 на рисунку 22.46). Зменшується спад процента і знижується зростання НД (ефект зайнятості). Збільшення грошової маси втрачає ефект, коли не відбувається (чи відбувається, але не у повному обсязі) нейтралізація. Для зміни грошової маси випливає:
dM* = dM + yZ, (22.8)
і, враховуючи рівність 22.7, отримаємо:
де через А позначена матриця з рівняння 22.7.
Якщо ми визначимо вираз а = 1 + yZ/dM, то змінюються результати 22.7'', 22.1'" і 22.1'" у такий спосіб, що чисельник щоразу повинен бути перемножений на а. Оскільки при неповній нейтралізації Z
грошової маси і фіскальною політикою має змогу проводити політику стабілізації через пристосування обмінного курсу. Далі ми будемо обговорювати, яким чином можна застосовувати девальвацію як інструмент політики зайнятості.
2. Припущення. Надалі є дійсними припущення щодо малої країни і політики нейтралізації.
Обмінний курс буде параметрично змінюватися залежно від економічної політики.
3. Нормальна реакція. Будемо аналізувати, перш за все, як змінюється сальдо балансу поточних
операцій для заданого НД (див. рисунок 22.4). При цьому для реального імпорту ми запишемо:
Im=wlm$
Z _ xUAH(w) - Im(w,Y) (22.12)
випливає:
Якщо для спрощення припустити, що існує зрівноважене сальдо у вихідному положенні, то отримуємо (при уніфікації обмінного курсу w вихідного положення на 1):
Ця умова є відомою умовою Маршалла - Лернера. Беручи до уваги, що у рівнянні 22.12' (на противагу умові Робінсона рівняння 17.5) nх i nІт- (еластичність попиту на експорт та еластичність попиту на імпорт) визначаються не щодо цін на товари, а відносно обмінного курсу. Але коли ціни/7; і р в кейнсіанській моделі є сталими, то nх і nт можна тлумачити як еластичність попиту, тому що Х = -ріЕ,. Оскільки в моделі твердих цін ми стверджували, що можна припустити що рі = 1, то X через X = -Ег буде відображати обсяг експорту. Відповідно
характеризує еластичність попиту на експорт, враховуючи обмінний курс w.
Коли Іт$ = р *Е , при незмінному р * (нормованому на 1), ми можемо записати:
4. Для визначення зміни обмінного курсу в кейнсіанській системі фіксованих цін, то необхідно продиференціювати систему рівнянь 22.13
5. Дискусія щодо кривих рівноваги. Крива IXSIm при заданій процентній ставці і при девальвації повинна зміщуватися вправо. Для заданої процентної ставки з визначення кривої IXSIm випливає sdY=пdw-mdY, отже, dY=пdw/(s+m)>0, це означає, що Y зростає. Девальвація спричиняє переміщення кривої IXSIm вправо, аналогічно до фіскальної політики.
Крива LM'', навпаки, залишається незмінною, оскільки грошову масу розглядають як задану величину. Внаслідок припущення щодо політики нейтралізації виключається, що грошова маса змінюється у результаті сальдо платіжного балансу, яке виникає випадково. Якщо не приділяти увагу рухові капіталу (N;=0), то отримаємо для заданої процентної ставки і з ZL = X(w) - wIm$(Y,w) = 0, що dY = пdw/m>0, це означає, що крива
У квадранті II рисунка 22.5 представлений чистий імпорт капіталу даної країни2 N (і) який залежить від процентної ставки даної країни. З підвищенням процентної ставки даної країни (і) збільшується імпорт капіталу. В квадранті III представлений дефіцит балансу поточних операцій (-ZL) залежно від НД (F). Із збільшенням НД зростає дефіцит . балансу поточних операцій, оскільки зростає імпорт зі збільшенням НД. Експорт є незмінною величиною. Для НД = ОХ баланс поточних операцій зрівноважений; у цьому випадку ОХ характеризує незмінний експорт та імпорт (Іт = т).
Врівноваження платіжного балансу означає, що імпорт капіталу (відрізок OG) і дефіцит балансу поточних операцій (відрізок OG) компенсуються. За допомогою квадранта IV через переміщення отримаємо точку G'', яка відображає (пояснює) зрівноважений платіжний баланс. Точки вище від кривої ZL (наприклад U) відповідають надлишку платіжного балансу; точки нижче від кривої ZL (наприклад D) - його дефіциту. Зауважимо, що відрізок ED вказує на різницю в доходах, яка при процентній ставці ЕХ є причиною дефіциту платіжного балансу.
На рисунку 22.6 розглянуто вплив збільшення грошової маси на змінні Y, і, Z при різній реакції руху капіталу на процент N,. Важливо пригадати, що сальдо платіжного балансу не впливає на грошову масу (гіпотеза нейтралізації). Надалі потрібно зауважити, що рух капіталу в цьому припущенні не впливає і на процентну ставку. Рух капіталу (чи реакція на процент N, ) визначає сальдо платіжного балансу.
Твердження: Пасивізація платіжного балансу є тим більшою, чим більша реакція імпорту капіталу на процент. Вона пояснюється двома причинами: зростаючий НД сприяє збільшенню імпорту; зниження процентної ставки внаслідок зростання грошової маси спричиняє експорт капіталу.
На рисунку 22.6 показана горизонтальна відстань точки рівноваги Р від кривої Z-0, отже, відрізок ЕР' є різницею в доходах, яка спричиняє дефіцит платіжного балансу. Якщо зменшити національний дохід на Е'Ґ, то рух товарів буде зрівноваженим. Якщо НД зменшити на Е'Е, то в результаті руху капіталу не буде існувати дефіциту балансу руху капіталу.
8. На рисунку 22.7 узагальнені ефекти збільшення грошової маси.
10. Неповна нейтралізація. Тепер ми змінимо припущення щодо політики нейтралізації і введемо параметр нейтралізації у, для якого діє 0 < у< 1, У випадку, коли у= 0 існує повна нейтралізація, а у випадку, коли /= 1 не відбувається нейтралізація (рівняння 22.3).
Припущення 22.5: Політика нейтралізації представлена через параметр у. Якщо нейтралізація здійснюється неповна або взагалі не здійснюється, то отримаємо такий ланцюг дій: збільшення грошової маси призводить до пасивізації платіжного балансу; цей відплив валюти проходить поряд зі зменшенням грошової маси. Крива LM зміщується вліво (стрілка 2 на рисунку 22.46). Зменшується спад процента і знижується зростання НД (ефект зайнятості). Збільшення грошової маси втрачає ефект, коли не відбувається (чи відбувається, але не у повному обсязі) нейтралізація. Для зміни грошової маси випливає:
dM* = dM + yZ, (22.8)
і, враховуючи рівність 22.7, отримаємо:
де через А позначена матриця з рівняння 22.7.
Якщо ми визначимо вираз а = 1 + yZ/dM, то змінюються результати 22.7'', 22.1'" і 22.1'" у такий спосіб, що чисельник щоразу повинен бути перемножений на а. Оскільки при неповній нейтралізації Z
