Жорін Ф.Л. Правові засади митної справи України (2005)

Тарифні пільги встановлюються відносно товарів, не можуть мати індивідуального характеру і надаються тільки за рішенням Уряду.

Тарифна пільга (преференція) — це пільга, що надається на умовах взаємності або в односторонньому порядку при реалізації торгової політики України по відношенню до товару, що переміщується через митний кордон, у вигляді:

• повернення раніше сплаченого мита;

• звільнення від сплати митних платежів;

• зменшення ставки митних платежів (пільгові ставки);

• встановлення тарифних квот на преференційне ввезення (вивезення) товару.

До об'єктів, що звільнюються від мита, належать:

• транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів, пасажирів, палива та оснащення, необхідного для нормальної експлуатації транспортного засобу або яке було придбане за кордоном у зв'язку з ліквідацією аварії (поломки) транспортного засобу;

• предмети матеріально-технічного оснащення (паливо, продукти харчування та інші предмети, що вивозяться для забезпечення функціонування українських та орендованих суден, які ведуть морський промисел; у 1998 р. було відмінено мито на продукцію рибного промислу, що вироблялася Укррибфлотом та ввозилась в Україну);

• інші товари згідно з переліком.

Тарифні пільги, порядок їх визначення та встановлення чітко зазначено законодавством. Вони становлять митну політику, застосовуються в інтересах економічної політики держави, для заохочення іноземних інвестицій у спільні та іноземні підприємства в Україні. Не підлягають оподаткуванню ПДВ та акцизним збором:

• професійне обладнання, майно та інструменти, що належать іноземним юридичним особам, необхідні для надання послуг чи виконання робіт ними на території України;

• зразки товарів, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання в Україні не носить комерційного характеру;

• транспортні засоби, що використовуються для міжнародних перевезень вантажу, пасажирів, а також ті, що ввозяться в режимі тимчасового ввезення.

Умовно всі митні пільги можна поділити відповідно до осіб, яким вони надаються:

• представники іноземних держав (їх працівники);

• інші іноземні громадяни;

• власні виробники (імпортери, експортери) за наявністю відповідних умов їх підтримки;

• за міжнародними договорами України.

Крім того, законами України були встановлені і протягом майже 7 років діяли пільги для організацій по захисту інтересів чорнобильців, ветеранів ВВВ та прирівнених до них учасників війни, іноземних інвесторів. Зараз пільги цим категоріям відмінені, в основному з причин зловживання ними.

Пільги іноземним громадянам, як правило, встановлюються на двосторонній основі або з урахуванням традицій міжнародної митної практики.

Збори за митне оформлення не справляються, коли:

• ввозяться предмети, призначені для офіційного користування дипломатичних і консульських представництв іноземних Держав в Україні, міжнародних, міжурядових організацій та інших установ, які користуються в Україні митними пільгами відповідно до міжурядових угод, програм міжнародної технічної допомоги;

• подається попередня ВМД при ордерних поставках товарів;

• подається загальна ВМД при поставках комплексного об'єкта;

• повертається в Україну (або за кордон) майно, яке було тимчасово ввезене (вивезене);

• ввозяться предмети гуманітарної допомоги, що визначається ся Кабміном України;

• відбувається митне оформлення товарів та інших предметів вартістю до 100 дол. США;

• товари перебувають під митним контролем перші 15 календарних днів.

Митні платежі (податки, збори) — це важелі митної, економічної політики держави, які завжди перебувають в динаміці по від ношенню до різних країн і до різних товарів.

Жорін, Ф.Л. Правові засади митної справи України: Навч. посібник: За заг. ред. Ф.Л. Жоріна / Ф.Л. Жорін, І.Н. Звягіна. — К.: Магістр - ХХІ сторіччя, 2005.