Жорін Ф.Л. Правові засади митної справи України (2005)
Виконання постанов митного органу
Правові аспекти питання про виконання постанов митного органу врегульовані ст. 147—149 МК України.
Звернення постанови про стягнення митний орган виконує самостійно або шляхом направлення до фіноргану, банку та інших кредитних організацій, які мають ліцензію Нацбанку України, повідомлення про звернення постанови до виконання. У випадках, коли немає можливості виконати постанову таким чином, вона реалізується через судового виконавця.
Постанова звертається до виконання:
• після закінчення строку на її оскарження;
• після закінчення строку на оскарження постанови до суду після прийняття рішення Держмитслужбою щодо скарги;
• у день прийняття судом рішення щодо скарги на постанову митного органу.
Якщо постанову про накладення адміністративного стягнення не було звернено до виконання протягом 3-х місяців від дня винесення, то вона виконанню не підлягає. Після подання скарги, протесту прокурора — її виконання призупиняється.
Відповідно до ст. 148 МК сума штрафу повинна бути сплачена особою, що скоїла правопорушення, у 15-денний строк з дня вручення постанови або підписання її. У разі оскарження або опротестування постанови — за 15 днів після винесення рішення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Штраф вноситься в митний орган, що виніс постанову, або в банківську установу, що обслуговує митну систему в національній або іноземній валюті по курсу НБУ. Штраф може стягуватися
у примусовому порядку із заробітної плати, пенсії, інших грошових надходжень і коштів особи. Якщо особа не працює, то штраф задовольняється за рахунок звернення судовим виконавцем стягнення на її майно, на її частку у спільній власності. Постанова митного органу, по якій стягнення штрафу проведено повністю, з
відміткою про виконання, повертається до митного органу, що виніс постанову.
Ст. 149 МК встановлює порядок вилучення або конфіскації предметів порушення митних правил незалежно від того, встановлено власника чи ні. Якщо предмети свого часу не були конфісковані, то особа повинна їх передати у 15-денний строк до митного органу з дня отримання постанови про конфіскацію.
При неможливості конфіскації предметів, що є безпосереднім об'єктом порушення митних правил, а також предметів із спеціальними тайниками для здійснення контрабанди (перевезення предметів через митний кордон з приховуванням) з особи, що вчинила порушення, стягується їх вартість.
Витрати митного органу щодо зберігання предметів, по яких винесено постанову про конфіскацію, відшкодовуються особою, яка вчинила порушення митних правил.
Митний кодекс не містить положень щодо порядку стягнення штрафів з осіб — іноземців, які не мають власності в Україні. Логічно, що вирішення таких питань повинно здійснюватися на основі двосторонніх угод між митними органами держав або у порядку, встановленому міжнародним правом.
Жорін, Ф.Л. Правові засади митної справи України: Навч. посібник: За заг. ред. Ф.Л. Жоріна / Ф.Л. Жорін, І.Н. Звягіна. — К.: Магістр - ХХІ сторіччя, 2005.
Звернення постанови про стягнення митний орган виконує самостійно або шляхом направлення до фіноргану, банку та інших кредитних організацій, які мають ліцензію Нацбанку України, повідомлення про звернення постанови до виконання. У випадках, коли немає можливості виконати постанову таким чином, вона реалізується через судового виконавця.
Постанова звертається до виконання:
• після закінчення строку на її оскарження;
• після закінчення строку на оскарження постанови до суду після прийняття рішення Держмитслужбою щодо скарги;
• у день прийняття судом рішення щодо скарги на постанову митного органу.
Якщо постанову про накладення адміністративного стягнення не було звернено до виконання протягом 3-х місяців від дня винесення, то вона виконанню не підлягає. Після подання скарги, протесту прокурора — її виконання призупиняється.
Відповідно до ст. 148 МК сума штрафу повинна бути сплачена особою, що скоїла правопорушення, у 15-денний строк з дня вручення постанови або підписання її. У разі оскарження або опротестування постанови — за 15 днів після винесення рішення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Штраф вноситься в митний орган, що виніс постанову, або в банківську установу, що обслуговує митну систему в національній або іноземній валюті по курсу НБУ. Штраф може стягуватися
у примусовому порядку із заробітної плати, пенсії, інших грошових надходжень і коштів особи. Якщо особа не працює, то штраф задовольняється за рахунок звернення судовим виконавцем стягнення на її майно, на її частку у спільній власності. Постанова митного органу, по якій стягнення штрафу проведено повністю, з
Ст. 149 МК встановлює порядок вилучення або конфіскації предметів порушення митних правил незалежно від того, встановлено власника чи ні. Якщо предмети свого часу не були конфісковані, то особа повинна їх передати у 15-денний строк до митного органу з дня отримання постанови про конфіскацію.
При неможливості конфіскації предметів, що є безпосереднім об'єктом порушення митних правил, а також предметів із спеціальними тайниками для здійснення контрабанди (перевезення предметів через митний кордон з приховуванням) з особи, що вчинила порушення, стягується їх вартість.
Витрати митного органу щодо зберігання предметів, по яких винесено постанову про конфіскацію, відшкодовуються особою, яка вчинила порушення митних правил.
Митний кодекс не містить положень щодо порядку стягнення штрафів з осіб — іноземців, які не мають власності в Україні. Логічно, що вирішення таких питань повинно здійснюватися на основі двосторонніх угод між митними органами держав або у порядку, встановленому міжнародним правом.
Жорін, Ф.Л. Правові засади митної справи України: Навч. посібник: За заг. ред. Ф.Л. Жоріна / Ф.Л. Жорін, І.Н. Звягіна. — К.: Магістр - ХХІ сторіччя, 2005.
