Моделювання алгоритму планування митних надходжень до Державного бюджету країни
За умов транзитивної економіки зовнішні джерела податкових надходжень до бюджету країни перспективніші, ніж внутрішні. За такої ситуації роль митниці як фіскального органу посилюється, тобто домінуючою функцією стає не регулятивна чи правова, а економічна — податкова, що потребує оцінки показників функціонування системи митно-тарифного регулювання та їх впливу на подальший розвиток зовнішньоекономічних відносин, а отже, виникає необхідність вдосконалення системи митно-тарифного регулювання. Вагомим показником є митні надходження, економічні прогнози щодо якого відіграватимуть значну роль в удосконаленні митно-тарифної системи загалом.
Вирішення даного завдання має грунтуватися на всебічному науковому дослідженні: виявленні причинно-наслідкових зв'язків та закономірностей у сфері зовнішньоекономічної діяльності, аналізу проблем і пошуку напрямів подальшого розвитку зовнішньоекономічних відносин країни. Підґрунтям такого дослідження є, насамперед, оцінка показників функціонування системи митно-тарифного регулювання та їх впливу на подальший розвиток зовнішньоекономічних відносин. За умов домінування фіскальної функції митних органів, вагомим показником є митні надходження, економічні прогнози щодо яких відіграватимуть значну роль в удосконаленні митно-тарифної системи загалом.
Розробка методології планування митних надходжень має базуватись на оцінці показників функціонування системи митно-тарифного регулювання та їх впливу на подальший розвиток зовнішньоекономічних відносин.
Велике значення має введення єдиної податкової бази доходів, на підставі якої розраховуються планові показники стягування податків та зборів. І чим достовірніша буде статистична база аналізу,' тим реальніші будуть заплановані показники.
Відповідно до зовнішньоекономічної політики, шляхом побудови конкретної системи оподаткування в країні формується певний рівень оподаткування. Критерієм оптимальності визначеного рівня оподаткування зовнішньоекономічних відносин є відповідність прогнозованого та фактичного рівня доходів до Державного бюджету країни в результаті оподаткування зовнішньоекономічних операцій.
Підґрунтям планування митних платежів є побудова економетричної моделі прогнозування, яка передбачає відстеження певного взаємозв'язку між змінами в митному і податковому законодавстві відносно оподаткування зовнішньоекономічних операцій та надходженнями до Державного бюджету. Економетрична модель дає змогу визначити сукупність показників, які можна поділити на кількісні, що характеризуються обсягом грошових коштів, та якісні, які засвідчують розвиток зовнішньоекономічних відносин, їх інституціональну, галузеву та географічну структуру, темпи зростання і приросту та под.
Автором розроблено модель оптимізації системи тарифного оподаткування зовнішньоторговельних операцій. Для оцінки ефективності тарифного регулювання зроблено вибірку фактичних та статистичних даних й за допомогою факторного аналізу досліджено залежність доходу від розміру митної ставки.
Інтерпретацію даної моделі можна виразити як у вигляді алгебрагічної, так і графічної залежності.
Нехай маємо деяку кількість М одиниць товару. Ціну за кожну одиницю позначатимемо через С. Загальна вартість реалізованого товару (всього), дорівнюватиме МС. З врахуванням відсотка мита а, ціна збільшиться на деяку величину АС, яка визначається за формулою:
Використана література: Гребельник, О.П. Основи митної справи: Навчальний посібник / О П Гребельник. — К.: Центр навчальної літератури, 2003.