Гребельник О.П. Основи митної справи (2003)
Характеристика Гармонізованої системи опису і кодування товарів
У зв'язку зі складностями, викликаними застосуванням різноманітних класифікаційних принципів в основних міжнародних товарних номенклатурах, виникла необхідність вироблення єдиного міжнародного класифікатора, що міг би використовуватися в усіх країнах при оформленні учасниками міжнародних економічних зв'язків зовнішньоторговельних операцій на митницях, надавати можливість аналізувати зовнішню торгівлю з окремих товарів, товарних груп і позицій.
Жодна із розроблених у різний час міжнародних номенклатур не відповідала в повному обсязі тим вимогам, що ставили до неї окремі країни і міжнародні організації. З погляду різних країн і організацій, кожна з номенклатур, крім явних переваг, мала й істотні недоліки.
Отже, перед міжнародним співтовариством постало завдання: домогтися раціоналізації і гармонізації даних торговельної документації і, зокрема, максимально уніфікувати систему кодування інформації, що стосується країн, одиниць виміру, видів транспорту і, найголовніше, самих товарів, що спричинило необхідність обговорення зазначених проблем експертами Ради митного співробітництва з представниками інших зацікавлених міжнародних організацій. На засіданні Європейської економічної комісії (ЄЗК) ООН Раді митного співробітництва було доручено вивчити можливості створення єдиної міжнародної товарної класифікаційної системи, що згодом одержала назву Гармонізована система опису і кодування товарів.
Розробка ГС почалася у 1970 р. і тривала понад десять років. Такий тривалий термін розроблення пояснюється там, що нова номенклатура мала стати придатною як для митних, так і для статистичних цілей. Цю необхідність було продиктовано значним розширенням і ускладненням номенклатури товарів у міжнародній торгівлі за умов науково-технічного прогресу. Розробляючи класифікацію, необхідно було: з одного боку, найбільш повно охопити товари, що оберталися в міжнародній торгівлі, а з іншого, домогтися, аби опис і кодування
товарів у класифікації краще відображали технологію їхнього виготовлення. Тому ще на етапі розробки Гармонізована система мислилась як багатоцільова товарна номенклатура, що відповідає одночасно потребам як митних, так статистичних органів, побудована на принципах максимально тісного зв'язку між зовнішньоторговельною і виробничою статистикою різних держав. Тому одним із головних принципів ГС став принцип обов'язкового співставлення національних і міжнародних даних про зовнішню торгівлю тієї або іншої країни.
У червні 1983 р. Рада митного співробітництва фактично завершила підготовчу роботу зі створення Гармонізованої системи. Паралельно з розробкою самої ГС проводилася підготовка міжнародної Конвенції з її використання. Як базу для розробки ГС було використано 13 різних номенклатур, у тому числі Митна номенклатура зовнішньої торгівлі ЄЕС (НИМЕКС), Єдина номенклатура товарів Міжнародної спілки залізниць, митні тарифи ряду держав (зокрема, США, Японії, Канади).
Розроблювачі ГС керувалися двома основними принципами поділу товарів на групи:
1. Товари мають мати самостійні відмінні ознаки.
2. Товар, що включається до системи, має викликати зацікавленість для декількох країн. З цією метою використовувалися дані міжнародної та національної статистики зовнішньої торгівлі різних країн.
Кожна держава, що брала участь у розробці ГС, мала можливість внести свої пропозиції щодо опису товарів передбачуваного місця у номенклатурі, цифрового коду товарів, приміток до номенклатури. Внесені у такий спосіб пропозиції окремих держав були в подальшому обговорені відповідними групами експертів і передані спеціальній робочій групі. Питання про віднесення окремих товарів до тієї чи іншої групи, про прийняття тексту опису товарів, про присвоєння товарам цифрового коду ця група вирішувала шляхом голосування і рішення приймалися більшістю голосів.
Гармонізована система опису і кодування товарів (ГС) набула чинності з 1 січня 1988 р. Нині її використовують понад 100 країн світу, а на її основі здійснюється понад 100% світової торгівлі. Це багатоцільовий класифікатор товарів, що обертаються в міжнародній торгівлі. Використання Гармонізованої системи дало змогу:
• спростити складання комерційних і митних документів;
• полегшити їх комп'ютерну обробку;
• зекономити витрати на діловодство, класифікацію та облік зовнішньоторговельних вантажів за майже усіма параметрами (обсяг, вартість, країна призначення і под.);
• спростити збирання, облік і зіставлення даних щодо зовнішньої торгівлі, провести економічний аналіз, оскільки інформація, що знаходиться в різних документах на основі ГС, стала більш доступною і зрозумілішою;
• спростити облік тарифних поступок у СОТ.
Основними елементами номенклатури Гармонізованої системи є: система класифікації і система кодування. Система класифікації має шість ступенів: розділи (21), групи (99), підгрупи (33), товарні позиції (1241), підпозиції (3553), субпозиції (5019).
У Гармонізованій системі (для позначення розділів і підгруп), використовуються римські цифри, для позначення груп, товарних позицій і субпозицій — арабські.
Відповідно до системи класифікації товари групуються за такими ознаками:
• походження (розділи І, II, V);
• функціональне призначення (розділи IV, XI, XII, XVII, XVIII, XIX, XX, XXI);
• хімічний склад (розділи III, VI, VII);
• вид матеріалу, з якого виготовлено товар (розділи VIII, IX, X, XIII, XIV, XV).
Узагальнені групи можна деталізувати таким чином: За призначенням: продовольчі товари і напої; промислова сировина; пальне і мастильні матеріали; машини і обладнання, включаючи інструменти; транспортні засоби (виробничого і особистого споживання); промислові товари широкого попиту.
За ступенем обробки: товари сировинні (виробничого і невиробничого призначення); напівфабрикати (виробничого і невиробничого призначення); готові вироби (виробничого користування, товари для споживання).
Для формування груп у Номенклатурі Гармонізованої системи (НГС) використовується принцип послідовності опрацювання товарів — від сировини до одержання напівфабрикатів і готових виробів (рис. 8.З.1.):
Сировинні товари — це продукція добувної промисловості, сільського і лісового господарства, вартість якої значною мірою залежить від обробки.
До напівфабрикатів належить продукція незавершеного виробничого процесу, яка потребує подальшої обробки, розрахована для включення до складу інших товарів, перед тим як стати засобом виробництва або предметом споживання.
Готові товари — це всі промислові вироби, розраховані на споживання або використання в промисловості, сільському господарстві, на транспорті, в домашньому господарстві, та промислові товари короткострокового використання (строком не більше одного року).
Система кодування в ГС дає змогу надати інформацію в зручній формі для оперування нею при складанні, передачі і обробці даних з використанням сучасних засобів обробки (ЕОМ), забезпечує використання ефективних методів пошуку, сортування та узагальнення даних.
Як було зазначено, НГС складається з 21 розділу і 99 груп, але три групи (97, 98, 99) зарезервовані на майбутнє. Проте вони можуть бути використані в товарних номенклатурах відповідних країн для виокремлення специфічних товарів.
Групування товарів у ГС здійснюється на рівні позицій і субпозицій . Як правило, з позиції або субпозиції виділяють один або декілька видів продукції, які найбільш широко використовуються у світовій торгівлі, для решти видів передбачається узагальнене угруповання «інше».
При побудові товарних підгруп, позицій, субпозицій у кожній групі використовується свій набір ознак, головними з яких є: призначення товару; ступінь його обробки; вид матеріалу, з якого товар виготовлений; питома вага товару у світовій торгівлі.
У Товарній номенклатурі Гармонізованої системи використовується шестизначне кодування. Хоча в Гармонізованій системі римські цифри застосовуються для позначення розділів і підгруп, шестирозрядний цифровий код товару позначається виключно арабськими цифрами, що характеризують номер групи, товарної позиції і субпозиції.
Отже, розподіл загального масиву товарів на розділи і окремі групи товарів на підгрупи (римські цифри) проводиться для зручності користування номенклатурою і не знаходить безпосереднього віддзеркалення в шестизначному цифровому коді товару (арабські цифри). Структура шестизначного коду товару в НГС побудована за десятковою системою (використовуються арабські цифри). Перші дві цифри шестизначного коду означають товарну групу, перші чотири цифри товарну позицію, п'ята і шоста цифри субпозицію відносно одного і того товару.
Для забезпечення практичного використання ГС для більшості країн 14 червня 1983 р. у Брюсселі було підписано Міжнародну Конвенцію про ГС. У Конвенції було розглянуто мету створення ГС, сферу її застосування, відпрацьовано правовий механізм використання ГС країнами — учасницями Конвенції, їх зобов'язання, порядок роботи з подальшого вдосконалення системи.
У преамбулі Конвенції визначено основні цілі: сприяння міжнародній торгівлі; спрощення збирання і зіставлення статистичних даних відносно міжнародної торгівлі; стандартизація та уніфікація зовнішньоторговельної документації і т.д.
Згідно з текстом Конвенції, Гармонізована система є додатком до неї і становить її невід'ємну частину (ст. 1, 2). При цьому під Гармонізованою системою розуміється Номенклатура Гармонізованої системи, яка включає товарні позиції, субпозиції і цифрові коди, що стосуються їх, примітки до розділів, груп і субпозпцій, основні правила інтерпретації ГС. Схематично НГС виглядає так:
Правила інтерпретації наведені в додатку до Конвенції. До НГС включено шість «Основних правил інтерпретації Гармонізованої системи», які визначають найважливіші принципи побудови класифікаційної системи, встановлюють порядок включення якого-небудь конкретного товару до певної товарної позиції, а потім до відповідної субпозиції.
У Примітках, розроблених практично до всіх розділів і груп, а також до деяких субпозицій, даються визначення точних меж цих класифікаційних блоків, наводяться різного виду визначення; у Примітках можуть бути віддзеркалені технологія виготовлення товару, його технічні характеристики.
Фактично Примітки — це зведення міжнародних стандартів, що стосуються класифікації товарів. Оскільки Основні правила інтерпретації та Примітки становлять невід'ємну частину НГС, вони мають таку саму юридичну силу, як і сама номенклатурна частина.
Крім складових Гармонізованої системи, існують так звані допоміжні публікації, які значною мірою сприяють коректному пошуку місця товару в ГС і привласненню товарові правильного коду. Дані матеріали включають:
1. Пояснення до ГС.
2. Алфавітний покажчик до ГС і Пояснень.
3. Збірник класифікаційних рішень з ГС.
4. Ключі переходу між ГС і НСТС.
Пояснення не є складовою Конвенції. Водночас вони являють собою затверджене Радою митного співробітництва офіційне тлумачення ГС на міжнародному рівні, і отже, є необхідним доповненням до Гармонізованої системи. Для уточнення тлумачення ГС звертатися до Пояснень корисно, а іноді й необхідно. Проте завжди потрібно враховувати, що Пояснення не є вичерпним і незмінним коментарем до всього обсягу товарних позицій та субпозицій ГС. Тому Пояснення завжди мають розглядатися невід'ємно від контексту.
Пояснення до ГС були розроблені на базі пояснень до НРМС і містять коментарі до кожної товарної позиції з назвою переліку включених або виключених товарів, сумісно з технічним описом товарів, які розглядаються (їхній зовнішній вигляд, якісні характеристики, способи виготовлення та використання). Пояснення можуть розглядатися як практичне керівництво з ідентифікації товарів. Там, де це можливо й необхідно, Пояснення також роз'яснюють зміст тієї або іншої товарної субпозиції.
Алфавітний покажчик було підготовлено і опубліковано Радою митного співробітництва з метою полегшення пошуку інформації, що використовується в ГС або Поясненнях до неї стосовно будь-яких товарів, що є в цих документах. Алфавітний покажчик — це перелік товарів (І колонка), включених до ГС. Перелік цих товарів подається в алфавітному порядку.
Відповідний номер навпроти кожного товару (І колонка) показує:
• у II колонці що мають обов'язкову юридичну силу Примітки до розділів і груп або товарну позицію або субпозицію, до яких належить даний товар;
• в III колонці — сторінку (сторінки), на яких товар розглядається в Поясненнях до ГС.
До 1987 р. понад 150 держав і територій використовували національні товарні і тарифні номенклатури, які грунтувалися на НРМС. Крім того, більшість з цих країн також застосовували підпозиції, затверджені Радою митного співробітництва, для досягнення сумісності з СМТК (Стандартною міжнародною торговельною класифікацією). У багатьох країнах застосування різних правил визначення країни походження товарів значною мірою залежало від національної класифікаційної системи, заснованої на НРМС.
Для полегшення перекладу даних класифікаційних систем на ГС Рада митного співробітництва розробила спеціальні перехідні ключі.
Ці ключі показували, яким чином товари, що класифікуються за НРМС версії 1978 р. з рекомендованими підпозиціями СМТК (2-а редакція), мають класифікуватися в ГС на 6-значному субпозиційному рівні, і навпаки.
Механізм класифікації товарів, закріплений в НГС, дає змогу забезпечити суворе дотримання головного принципу Гармонізованої системи — однозначне віднесення товару до одного певного класифікаційного угруповання.
Конвенцією ГС встановлено, що країни, які застосовують її, не можуть змінити класифікацію товарів та їхній код у межах перших шести знаків (ст. 3).
Важливість цього правила в тому, що воно створює базу для точного опису товарів за об'єктивними характеристиками, які наявні в НГС. Дані характеристики можуть застосовуватися митними органами для підвищення ефективності контролю за товарами, що переміщуються. Крім того, дотримання зазначеного принципу дає можливість істотно зменшити кількість помилок при складанні зовнішньоторговельної документації, а також вдосконалити обробку і надання статистичних даних щодо зовнішньоторговельного обороту.
Таким чином, нині ГС використовується багатьма країнами як єдиний класифікатор товарів, що відповідає сучасним потребам митних органів, комерційних і транспортних організацій, стати стичних служб.
Розробка і прийняття ГС стали початком нового етапу в історії стандартизації міжнародних класифікаційних систем, відкрили широкі можливості для розвитку співпраці в даній сфері.
До 1998 р. до Конвенції про ГС приєдналося 86 держав, які на підставі ГС розробляють свої товарні номенклатури і митні тарифи. Цьому процесу багато в чому сприяє те, що класифікаційна система допускає поглиблене деталізування субпозицій кожною окремою країною (або союзом країн, наприклад, Європейським Союзом, що приєднався до Конвенції). Така деталізація проводиться на подальших додаткових розрядах коду 2, який широко використовується у світовій практиці при розробці товарних номенклатур і митних тарифів для статистичних та інших цілей.
Основною вимогою, що висувається в цьому випадку Конвенцією, є те, що підрозділи національних номенклатур можуть бути доповнені і кодовані понад шестизначного цифрового коду, наведеного в Номенклатурі ГС.
Так, наприклад, Комбінована (тарифно-статистична) номенклатура Європейського Співтовариства (КН ЄС) будується на основі Гармонізованої системи. У цьому випадку шестизначний код товару за - ТС доповнюється сьомим і восьмим знаками, система кодування товарів в КН ЄС включає коди Гармонізованої системи і, крім цього, додаткову деталізацію субпозицій ГС до восьми знаків. У результаті КН ЄС містить цифрові восьмизначні коди субпозицій, перші шість знаків яких відповідають кодам ГС, що наочно показано на рис. 8.3.3
Повна версія КН ЄС з поправками, прийнятими Європейською Радою або Комісією ЄС, публікується щорічно до 31 грудня в офіційних відомостях ЄС і набирає чинності з початку наступного року. Після цього протягом року номенклатура залишається без змін. Євро-союз підписав і ратифікував Конвенцію про ГС, а отже, всі зміни, що вносяться до КН ЄС, відповідають вимогам зазначеної Конвенції.
Використана література: Гребельник, О.П. Основи митної справи: Навчальний посібник / О П Гребельник. — К.: Центр навчальної літератури, 2003.
Жодна із розроблених у різний час міжнародних номенклатур не відповідала в повному обсязі тим вимогам, що ставили до неї окремі країни і міжнародні організації. З погляду різних країн і організацій, кожна з номенклатур, крім явних переваг, мала й істотні недоліки.
Отже, перед міжнародним співтовариством постало завдання: домогтися раціоналізації і гармонізації даних торговельної документації і, зокрема, максимально уніфікувати систему кодування інформації, що стосується країн, одиниць виміру, видів транспорту і, найголовніше, самих товарів, що спричинило необхідність обговорення зазначених проблем експертами Ради митного співробітництва з представниками інших зацікавлених міжнародних організацій. На засіданні Європейської економічної комісії (ЄЗК) ООН Раді митного співробітництва було доручено вивчити можливості створення єдиної міжнародної товарної класифікаційної системи, що згодом одержала назву Гармонізована система опису і кодування товарів.
Розробка ГС почалася у 1970 р. і тривала понад десять років. Такий тривалий термін розроблення пояснюється там, що нова номенклатура мала стати придатною як для митних, так і для статистичних цілей. Цю необхідність було продиктовано значним розширенням і ускладненням номенклатури товарів у міжнародній торгівлі за умов науково-технічного прогресу. Розробляючи класифікацію, необхідно було: з одного боку, найбільш повно охопити товари, що оберталися в міжнародній торгівлі, а з іншого, домогтися, аби опис і кодування
товарів у класифікації краще відображали технологію їхнього виготовлення. Тому ще на етапі розробки Гармонізована система мислилась як багатоцільова товарна номенклатура, що відповідає одночасно потребам як митних, так статистичних органів, побудована на принципах максимально тісного зв'язку між зовнішньоторговельною і виробничою статистикою різних держав. Тому одним із головних принципів ГС став принцип обов'язкового співставлення національних і міжнародних даних про зовнішню торгівлю тієї або іншої країни.
У червні 1983 р. Рада митного співробітництва фактично завершила підготовчу роботу зі створення Гармонізованої системи. Паралельно з розробкою самої ГС проводилася підготовка міжнародної Конвенції з її використання. Як базу для розробки ГС було використано 13 різних номенклатур, у тому числі Митна номенклатура зовнішньої торгівлі ЄЕС (НИМЕКС), Єдина номенклатура товарів Міжнародної спілки залізниць, митні тарифи ряду держав (зокрема, США, Японії, Канади).
Розроблювачі ГС керувалися двома основними принципами поділу товарів на групи:
1. Товари мають мати самостійні відмінні ознаки.
2. Товар, що включається до системи, має викликати зацікавленість для декількох країн. З цією метою використовувалися дані міжнародної та національної статистики зовнішньої торгівлі різних країн.
Кожна держава, що брала участь у розробці ГС, мала можливість внести свої пропозиції щодо опису товарів передбачуваного місця у номенклатурі, цифрового коду товарів, приміток до номенклатури. Внесені у такий спосіб пропозиції окремих держав були в подальшому обговорені відповідними групами експертів і передані спеціальній робочій групі. Питання про віднесення окремих товарів до тієї чи іншої групи, про прийняття тексту опису товарів, про присвоєння товарам цифрового коду ця група вирішувала шляхом голосування і рішення приймалися більшістю голосів.
• спростити складання комерційних і митних документів;
• полегшити їх комп'ютерну обробку;
• зекономити витрати на діловодство, класифікацію та облік зовнішньоторговельних вантажів за майже усіма параметрами (обсяг, вартість, країна призначення і под.);
• спростити збирання, облік і зіставлення даних щодо зовнішньої торгівлі, провести економічний аналіз, оскільки інформація, що знаходиться в різних документах на основі ГС, стала більш доступною і зрозумілішою;
• спростити облік тарифних поступок у СОТ.
Основними елементами номенклатури Гармонізованої системи є: система класифікації і система кодування. Система класифікації має шість ступенів: розділи (21), групи (99), підгрупи (33), товарні позиції (1241), підпозиції (3553), субпозиції (5019).
У Гармонізованій системі (для позначення розділів і підгруп), використовуються римські цифри, для позначення груп, товарних позицій і субпозицій — арабські.
Відповідно до системи класифікації товари групуються за такими ознаками:
• походження (розділи І, II, V);
• функціональне призначення (розділи IV, XI, XII, XVII, XVIII, XIX, XX, XXI);
• хімічний склад (розділи III, VI, VII);
• вид матеріалу, з якого виготовлено товар (розділи VIII, IX, X, XIII, XIV, XV).
Узагальнені групи можна деталізувати таким чином: За призначенням: продовольчі товари і напої; промислова сировина; пальне і мастильні матеріали; машини і обладнання, включаючи інструменти; транспортні засоби (виробничого і особистого споживання); промислові товари широкого попиту.
За ступенем обробки: товари сировинні (виробничого і невиробничого призначення); напівфабрикати (виробничого і невиробничого призначення); готові вироби (виробничого користування, товари для споживання).
Сировинні товари — це продукція добувної промисловості, сільського і лісового господарства, вартість якої значною мірою залежить від обробки.
До напівфабрикатів належить продукція незавершеного виробничого процесу, яка потребує подальшої обробки, розрахована для включення до складу інших товарів, перед тим як стати засобом виробництва або предметом споживання.
Готові товари — це всі промислові вироби, розраховані на споживання або використання в промисловості, сільському господарстві, на транспорті, в домашньому господарстві, та промислові товари короткострокового використання (строком не більше одного року).
Система кодування в ГС дає змогу надати інформацію в зручній формі для оперування нею при складанні, передачі і обробці даних з використанням сучасних засобів обробки (ЕОМ), забезпечує використання ефективних методів пошуку, сортування та узагальнення даних.
Як було зазначено, НГС складається з 21 розділу і 99 груп, але три групи (97, 98, 99) зарезервовані на майбутнє. Проте вони можуть бути використані в товарних номенклатурах відповідних країн для виокремлення специфічних товарів.
Групування товарів у ГС здійснюється на рівні позицій і субпозицій . Як правило, з позиції або субпозиції виділяють один або декілька видів продукції, які найбільш широко використовуються у світовій торгівлі, для решти видів передбачається узагальнене угруповання «інше».
При побудові товарних підгруп, позицій, субпозицій у кожній групі використовується свій набір ознак, головними з яких є: призначення товару; ступінь його обробки; вид матеріалу, з якого товар виготовлений; питома вага товару у світовій торгівлі.
У Товарній номенклатурі Гармонізованої системи використовується шестизначне кодування. Хоча в Гармонізованій системі римські цифри застосовуються для позначення розділів і підгруп, шестирозрядний цифровий код товару позначається виключно арабськими цифрами, що характеризують номер групи, товарної позиції і субпозиції.
Отже, розподіл загального масиву товарів на розділи і окремі групи товарів на підгрупи (римські цифри) проводиться для зручності користування номенклатурою і не знаходить безпосереднього віддзеркалення в шестизначному цифровому коді товару (арабські цифри). Структура шестизначного коду товару в НГС побудована за десятковою системою (використовуються арабські цифри). Перші дві цифри шестизначного коду означають товарну групу, перші чотири цифри товарну позицію, п'ята і шоста цифри субпозицію відносно одного і того товару.
Для забезпечення практичного використання ГС для більшості країн 14 червня 1983 р. у Брюсселі було підписано Міжнародну Конвенцію про ГС. У Конвенції було розглянуто мету створення ГС, сферу її застосування, відпрацьовано правовий механізм використання ГС країнами — учасницями Конвенції, їх зобов'язання, порядок роботи з подальшого вдосконалення системи.
У преамбулі Конвенції визначено основні цілі: сприяння міжнародній торгівлі; спрощення збирання і зіставлення статистичних даних відносно міжнародної торгівлі; стандартизація та уніфікація зовнішньоторговельної документації і т.д.
Згідно з текстом Конвенції, Гармонізована система є додатком до неї і становить її невід'ємну частину (ст. 1, 2). При цьому під Гармонізованою системою розуміється Номенклатура Гармонізованої системи, яка включає товарні позиції, субпозиції і цифрові коди, що стосуються їх, примітки до розділів, груп і субпозпцій, основні правила інтерпретації ГС. Схематично НГС виглядає так:
Правила інтерпретації наведені в додатку до Конвенції. До НГС включено шість «Основних правил інтерпретації Гармонізованої системи», які визначають найважливіші принципи побудови класифікаційної системи, встановлюють порядок включення якого-небудь конкретного товару до певної товарної позиції, а потім до відповідної субпозиції.
У Примітках, розроблених практично до всіх розділів і груп, а також до деяких субпозицій, даються визначення точних меж цих класифікаційних блоків, наводяться різного виду визначення; у Примітках можуть бути віддзеркалені технологія виготовлення товару, його технічні характеристики.
Фактично Примітки — це зведення міжнародних стандартів, що стосуються класифікації товарів. Оскільки Основні правила інтерпретації та Примітки становлять невід'ємну частину НГС, вони мають таку саму юридичну силу, як і сама номенклатурна частина.
Крім складових Гармонізованої системи, існують так звані допоміжні публікації, які значною мірою сприяють коректному пошуку місця товару в ГС і привласненню товарові правильного коду. Дані матеріали включають:
2. Алфавітний покажчик до ГС і Пояснень.
3. Збірник класифікаційних рішень з ГС.
4. Ключі переходу між ГС і НСТС.
Пояснення не є складовою Конвенції. Водночас вони являють собою затверджене Радою митного співробітництва офіційне тлумачення ГС на міжнародному рівні, і отже, є необхідним доповненням до Гармонізованої системи. Для уточнення тлумачення ГС звертатися до Пояснень корисно, а іноді й необхідно. Проте завжди потрібно враховувати, що Пояснення не є вичерпним і незмінним коментарем до всього обсягу товарних позицій та субпозицій ГС. Тому Пояснення завжди мають розглядатися невід'ємно від контексту.
Пояснення до ГС були розроблені на базі пояснень до НРМС і містять коментарі до кожної товарної позиції з назвою переліку включених або виключених товарів, сумісно з технічним описом товарів, які розглядаються (їхній зовнішній вигляд, якісні характеристики, способи виготовлення та використання). Пояснення можуть розглядатися як практичне керівництво з ідентифікації товарів. Там, де це можливо й необхідно, Пояснення також роз'яснюють зміст тієї або іншої товарної субпозиції.
Алфавітний покажчик було підготовлено і опубліковано Радою митного співробітництва з метою полегшення пошуку інформації, що використовується в ГС або Поясненнях до неї стосовно будь-яких товарів, що є в цих документах. Алфавітний покажчик — це перелік товарів (І колонка), включених до ГС. Перелік цих товарів подається в алфавітному порядку.
Відповідний номер навпроти кожного товару (І колонка) показує:
• у II колонці що мають обов'язкову юридичну силу Примітки до розділів і груп або товарну позицію або субпозицію, до яких належить даний товар;
• в III колонці — сторінку (сторінки), на яких товар розглядається в Поясненнях до ГС.
До 1987 р. понад 150 держав і територій використовували національні товарні і тарифні номенклатури, які грунтувалися на НРМС. Крім того, більшість з цих країн також застосовували підпозиції, затверджені Радою митного співробітництва, для досягнення сумісності з СМТК (Стандартною міжнародною торговельною класифікацією). У багатьох країнах застосування різних правил визначення країни походження товарів значною мірою залежало від національної класифікаційної системи, заснованої на НРМС.
Для полегшення перекладу даних класифікаційних систем на ГС Рада митного співробітництва розробила спеціальні перехідні ключі.
Ці ключі показували, яким чином товари, що класифікуються за НРМС версії 1978 р. з рекомендованими підпозиціями СМТК (2-а редакція), мають класифікуватися в ГС на 6-значному субпозиційному рівні, і навпаки.
Механізм класифікації товарів, закріплений в НГС, дає змогу забезпечити суворе дотримання головного принципу Гармонізованої системи — однозначне віднесення товару до одного певного класифікаційного угруповання.
Конвенцією ГС встановлено, що країни, які застосовують її, не можуть змінити класифікацію товарів та їхній код у межах перших шести знаків (ст. 3).
Важливість цього правила в тому, що воно створює базу для точного опису товарів за об'єктивними характеристиками, які наявні в НГС. Дані характеристики можуть застосовуватися митними органами для підвищення ефективності контролю за товарами, що переміщуються. Крім того, дотримання зазначеного принципу дає можливість істотно зменшити кількість помилок при складанні зовнішньоторговельної документації, а також вдосконалити обробку і надання статистичних даних щодо зовнішньоторговельного обороту.
Таким чином, нині ГС використовується багатьма країнами як єдиний класифікатор товарів, що відповідає сучасним потребам митних органів, комерційних і транспортних організацій, стати стичних служб.
Розробка і прийняття ГС стали початком нового етапу в історії стандартизації міжнародних класифікаційних систем, відкрили широкі можливості для розвитку співпраці в даній сфері.
До 1998 р. до Конвенції про ГС приєдналося 86 держав, які на підставі ГС розробляють свої товарні номенклатури і митні тарифи. Цьому процесу багато в чому сприяє те, що класифікаційна система допускає поглиблене деталізування субпозицій кожною окремою країною (або союзом країн, наприклад, Європейським Союзом, що приєднався до Конвенції). Така деталізація проводиться на подальших додаткових розрядах коду 2, який широко використовується у світовій практиці при розробці товарних номенклатур і митних тарифів для статистичних та інших цілей.
Основною вимогою, що висувається в цьому випадку Конвенцією, є те, що підрозділи національних номенклатур можуть бути доповнені і кодовані понад шестизначного цифрового коду, наведеного в Номенклатурі ГС.
Так, наприклад, Комбінована (тарифно-статистична) номенклатура Європейського Співтовариства (КН ЄС) будується на основі Гармонізованої системи. У цьому випадку шестизначний код товару за - ТС доповнюється сьомим і восьмим знаками, система кодування товарів в КН ЄС включає коди Гармонізованої системи і, крім цього, додаткову деталізацію субпозицій ГС до восьми знаків. У результаті КН ЄС містить цифрові восьмизначні коди субпозицій, перші шість знаків яких відповідають кодам ГС, що наочно показано на рис. 8.3.3
Повна версія КН ЄС з поправками, прийнятими Європейською Радою або Комісією ЄС, публікується щорічно до 31 грудня в офіційних відомостях ЄС і набирає чинності з початку наступного року. Після цього протягом року номенклатура залишається без змін. Євро-союз підписав і ратифікував Конвенцію про ГС, а отже, всі зміни, що вносяться до КН ЄС, відповідають вимогам зазначеної Конвенції.
Використана література: Гребельник, О.П. Основи митної справи: Навчальний посібник / О П Гребельник. — К.: Центр навчальної літератури, 2003.
