Кунєв Ю.Д. Управління в митній службі (2006)
Деякі види забезпечення безпеки митної служби
Внутрішня безпека митної служби
На внутрішню безпеку митної служби впливають різні чинники, які умовно можна поділити на зовнішні та внутрішні чинники. До зовнішніх чинників, котрі впливають на внутрішню безпеку митної служби, належать:
- протиправна зовнішньоекономічна діяльність юридичних і фізичних осіб, яка завдає шкоди економічним інтересам України;
- діяльність міжнародних і національних злочинних угруповань, а також окремих осіб, котра полягає у впливі на особовий склад та діяльність митної служби з метою створення сприятливих умов для проведення контрабандних операцій та інших злочинів;
- недостатня матеріальна забезпеченість і правова захищеність співробітників.
До внутрішніх чинників, які впливають на внутрішню безпеку митної служби, належать:
- низька ефективність контролю за повсякденною діяльністю митних службовців з боку керівників різних рівнів, що створює передумови до зловживань службовим становищем і порушень митних правил деякими співробітниками;
- недоліки в управлінському і виховному процесі в колективах, унаслідок чого мають місце порушення трудової дисципліни, відхилення від діючих технологій митного контролю, недбале ставлення до виконання службових обов'язків;
- низький професійний рівень частини працівників митної служби, недоліки в професійній підготовці;
— прорахунки в підборі і розстановці кадрів, нездоровий морально-психологічний клімат у деяких колективах;
— корумпованість та інша протиправна діяльність митних службовців тощо.
Система забезпечення внутрішньої безпеки митної служби складається з двох рівнів:
— загального, який реалізується всіма керівниками і підрозділами митної служби;
— спеціального, який реалізується Департаментом внутрішньої безпеки Державної митної служби України.
Серед основних напрямків діяльності щодо забезпечення безпеки особового складу можна виділити два напрямки: загального та спеціального характеру.
У напрямі загального характеру можна виділити такі заходи: удосконалення системи комплектування кадрами митної служби; підвищення якості підготовки працівників для митної служби; обмеження доступу до особових справ співробітників; відстеження питань, пов'язаних із забороною співробітникам митної служби займатися підприємницькою діяльністю, працювати за сумісництвом, мати членство в політичних партіях, порушеннями інших вимог нормативних актів Держмитслужби; удосконалення заходів щодо захисту таємних і конфіденційних документів та,інформації, . у т. ч. по лініях зв'язку; удосконалення системи заходів щодо фізичної і технічної охорони адміністративних будинків, приміщень і споруд митної служби, оцінювання ступеня їх захищеності, встановлення необхідного режиму безпеки, перевірка надійності їх захисту.
У напрямі спеціального характеру виділяють такі заходи: комплектування підрозділів внутрішньої безпеки професійно підготовленими співробітниками з необхідним досвідом оперативної роботи, з високими морально-вольовими якостями та знанням митного законодавства; впровадження спеціальної системи відбору кадрів для підрозділів внутрішньої безпеки; організація та проведення профілактичної роботи серед особового складу митної служби з метою попередження правопорушень; регулярне здійснення аналізу й оцінки інформації щодо оперативної обстановки в митних органах по лінії забезпечення внутрішньої безпеки, вироблення пропозицій для удосконалення цієї роботи; проведення службових розслідувань, перевірок щодо співробітників митної служби, стосовно яких надходить інформація про скоєння ними дій з ознаками корупції, інших правопорушень.
Значного посилення потребує забезпечення особистої безпеки митників і членів їх сімей, а також попередження та виявлення фактів корупції, інших правопорушень з боку співробітників митної служби, що досить складно без використання сучасних форм збирання інформації, у т. ч. із застосуванням оперативно-розшукової діяльності. Надання права здійснення оперативно-розшукової діяльності дає можливість більш ефективно вирішувати завдання, поставлені підрозділам внутрішньої безпеки.
Для забезпечення внутрішньої безпеки митної служби в Державній митній службі України були створені та працюють підрозділи внутрішньої безпеки.
Безпека особового складу митної служби
Безпека особового складу митної служби є складовою безпеки митної служби в цілому.
Питання безпеки особового складу правоохоронних органів опрацьовували багато науковців з причин її важливості та актуальності. Велику увагу цьому питанню приділив у своїх працях О.М. Бандурка, тому під час розкриття цього питання викладемо основні позиції щодо забезпечення безпеки особового складу органів внутрішніх справ, які мають багато спільного із забезпеченням безпеки особового складу митної служби.
Безпека і захист особового складу митної служби має будуватися з урахуванням комплексного підходу, що передбачає об'єднання в єдиний комплекс необхідних заходів та засобів захисту працівників митної служби в усіх сферах: під час виконання службових обов'язків, у соціально-побутовій сфері тощо.
Безпеку особи можна визначити як стан захищеності життєво важливих інтересів індивідуума, його прав та свобод, відсутність небезпеки для його життя і здоров'я, мінімальний ризик у процесі службової діяльності.
Діяльність працівників митної служби у багатьох випадках пов'язана з небезпекою та стресовими ситуаціями. Своєрідність впливу небезпеки полягає в її постійній потенційній присутності. Небезпека - це явища, процеси, об'єкти, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров'ю людини як відразу, так і в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки.
У ст. 1 Конституції України наша держава визначається як правова. Концептуально ця ідея сформульована в ст. З Конституції "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності-держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави".
Розглядаючи сутність забезпечення безпеки працівників (за О.М. Бандуркою), можна зробити такі висновки:
1. Забезпечення безпеки працівників є безумовним елементом цілісної системи управління в митній службі та її підсистеми - управління персоналом.
2. Загальна мета забезпечення безпеки працівників - це зниження професійного ризику до реально можливого рівня.
3. Суб'єктами забезпечення безпеки працівників є керівний склад, спеціальні підрозділи захисту і структури, що відповідають за роботу з кадрами.
4. Стратегічні завдання забезпечення безпеки працівників: вивчення та аналіз головних факторів і причин трагічних випадків під час виконання професійних обов'язків; упровадження спеціальних програм підготовки до дій у небезпечних ситуаціях; регулювання питань професійного захисту працівників; усунення небезпечних умов діяльності.
Умови та причини порушень безпеки особового складу
Трагічні випадки завжди обумовлені рядом факторів, які роблять їх якщо не неминучими, то вельми вірогідними, створюючи для цього відповідну обстановку.
Основні фактори ризику:
— недостатня професійна підготовленість, недосвідченість;
- необережність;
- відсутність або неповнота необхідної інформації;
— інформаційні перешкоди та інформаційне перевантаження;
- обмеження часу на прийняття правильного рішення, адекватного ситуації;
- великі фізичні навантаження, котрі призводять до перевтоми, виснаження, втрати почуття обережності та здатності до самозахисту;
- агресивність оточення;
- страх отримати ушкодження;
- нестандартність ситуації;
- недостатня натренованість професіональної поведінки в екстремальних ситуаціях.
Немає необхідності зайвий раз підкреслювати, що працівники митної служби вже багато років перебувають під пресингом кримінальних елементів, існують випадки бандитських нападів на митників, посягань на життя, здоров'я, гідність та майно працівників митниць та членів їх сімей.
Практика свідчить, що однією з причин посягання на життя, здоров'я, майно митного службовця та членів його родини є низька професійна кваліфікація цього працівника, а інколи його низький моральний стан. Причинами подібних проявів можуть бути всілякі конфліктні та інші негативні життєві ситуації, як правило, матеріального і психологічного порядку тощо.
Заходи забезпечення безпеки особового складу
Систему безпеки особового складу становлять організаційні та правові заходи, які можуть застосовуватись тільки в комплексі. До системи заходів забезпечення безпеки слід зараховувати заходи правового та соціального захисту, оскільки правова та соціальна захищеність працівників безпосередньо впливає на здатність митної служби нормально функціонувати і якісно вирішувати намічені завдання.
У силу специфіки службової діяльності посадових осіб митної служби виникає потреба в додатковому застосуванні законодавчих (правових) засобів захисту їх життя, здоров'я, майна та їх близьких родичів від різного роду протиправних посягань з боку інших суб'єктів.
Відповідно до цього Закон України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23.12.1993 р. установлює систему особливих заходів державного захисту працівників суду і правоохоронних органів від перешкоджання виконанню покладених на них законом обов'язків і здійсненню наданих прав, а так само від посягань на життя, здоров'я, житло і майно зазначених осіб та їх близьких родичів у зв'язку зі службовою діяльністю цих працівників.
Питання правового захисту працівників митної служби висвітлено у ст. 422 Митного кодексу України. Зазначається, що посадові особи митної служби перебувають під захистом закону. Захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна цих посадових осіб та членів їх сімей від злочинних посягань, інших протиправних дій здійснюється відповідно до Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" та забезпечується мірами відповідальності, передбаченими Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Необхідно зазначити, що одним із напрямків діяльності служби внутрішньої безпеки митної служби є здійснення захисту працівників митної служби.
Крім правового захисту, важливе значення має матеріальне та соціальне забезпечення працівників митної служби.
Соціальний захист - це комплекс заходів, які законодавчо врегульовані державою, спрямовані на покращання життя і відносин у середовищі працівників митної служби.
Ці заходи стосуються всіх сторін життя та діяльності працівників митної служби і спрямовані на правове, матеріальне, житлове, побутове забезпечення, на виховання, навчання, охорону праці, оздоровлення, фізичну культуру, спорт і відпочинок.
Держава гарантує працівникам митної служби соціальний захист. Працівники митної служби підлягають обов'язковому державному страхуванню. Порядок та умови його встановлюються законами України та постановами КМУ. Ст. 427 МКУ передбачені соціальні гарантії посадовим особам митної служби України. Відповідно до цієї статті, держава гарантує посадовим особам митної служби України соціальний захист і матеріально-побутове забезпечення.
При забезпеченні безпеки особового складу необхідно передбачити (за О.М. Бандуркою ):
- розробку принципів, мети, змісту, форм і методів роботи щодо профілактики, мінімізації, компенсації та корекції можливих фізичних, психічних, соціальних відхилень у працівників;
- вивчення віктимогенних факторів та небезпечності у діяльності працівників, визначення можливостей суспільства, держави, певних інститутів з їх мінімізації, компенсації та корекції їх впливу на розвиток особи працівника;
- надання допомоги працівникам у корекції самосприйняття і самоусвідомлення стосовно особистої безпеки.
Головна мета навчання безпеці - додержання працівниками норм та правил безпечної поведінки під час виконання професійних обов’язків, вироблення і закріплення необхідних знань, умінь та навичок. Коли дія перетворюється на звичку діяти безпечно і набуває властивостей автоматичного виконання, можна вважати, що у процесі навчання досягнуто певного результату. Чим більшу кількість безпечних дій вдається зробити автоматичними, тим більше часу у працівників залишається для оцінки ситуації, прийняття правильного рішення, що може зберегти йому здоров'я або навіть життя.
Проблема підвищення ефективності забезпечення безпеки Державної митної служби є дуже актуальною.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
На внутрішню безпеку митної служби впливають різні чинники, які умовно можна поділити на зовнішні та внутрішні чинники. До зовнішніх чинників, котрі впливають на внутрішню безпеку митної служби, належать:
- протиправна зовнішньоекономічна діяльність юридичних і фізичних осіб, яка завдає шкоди економічним інтересам України;
- діяльність міжнародних і національних злочинних угруповань, а також окремих осіб, котра полягає у впливі на особовий склад та діяльність митної служби з метою створення сприятливих умов для проведення контрабандних операцій та інших злочинів;
- недостатня матеріальна забезпеченість і правова захищеність співробітників.
До внутрішніх чинників, які впливають на внутрішню безпеку митної служби, належать:
- низька ефективність контролю за повсякденною діяльністю митних службовців з боку керівників різних рівнів, що створює передумови до зловживань службовим становищем і порушень митних правил деякими співробітниками;
- недоліки в управлінському і виховному процесі в колективах, унаслідок чого мають місце порушення трудової дисципліни, відхилення від діючих технологій митного контролю, недбале ставлення до виконання службових обов'язків;
- низький професійний рівень частини працівників митної служби, недоліки в професійній підготовці;
— прорахунки в підборі і розстановці кадрів, нездоровий морально-психологічний клімат у деяких колективах;
Система забезпечення внутрішньої безпеки митної служби складається з двох рівнів:
— загального, який реалізується всіма керівниками і підрозділами митної служби;
— спеціального, який реалізується Департаментом внутрішньої безпеки Державної митної служби України.
Серед основних напрямків діяльності щодо забезпечення безпеки особового складу можна виділити два напрямки: загального та спеціального характеру.
У напрямі загального характеру можна виділити такі заходи: удосконалення системи комплектування кадрами митної служби; підвищення якості підготовки працівників для митної служби; обмеження доступу до особових справ співробітників; відстеження питань, пов'язаних із забороною співробітникам митної служби займатися підприємницькою діяльністю, працювати за сумісництвом, мати членство в політичних партіях, порушеннями інших вимог нормативних актів Держмитслужби; удосконалення заходів щодо захисту таємних і конфіденційних документів та,інформації, . у т. ч. по лініях зв'язку; удосконалення системи заходів щодо фізичної і технічної охорони адміністративних будинків, приміщень і споруд митної служби, оцінювання ступеня їх захищеності, встановлення необхідного режиму безпеки, перевірка надійності їх захисту.
У напрямі спеціального характеру виділяють такі заходи: комплектування підрозділів внутрішньої безпеки професійно підготовленими співробітниками з необхідним досвідом оперативної роботи, з високими морально-вольовими якостями та знанням митного законодавства; впровадження спеціальної системи відбору кадрів для підрозділів внутрішньої безпеки; організація та проведення профілактичної роботи серед особового складу митної служби з метою попередження правопорушень; регулярне здійснення аналізу й оцінки інформації щодо оперативної обстановки в митних органах по лінії забезпечення внутрішньої безпеки, вироблення пропозицій для удосконалення цієї роботи; проведення службових розслідувань, перевірок щодо співробітників митної служби, стосовно яких надходить інформація про скоєння ними дій з ознаками корупції, інших правопорушень.
Значного посилення потребує забезпечення особистої безпеки митників і членів їх сімей, а також попередження та виявлення фактів корупції, інших правопорушень з боку співробітників митної служби, що досить складно без використання сучасних форм збирання інформації, у т. ч. із застосуванням оперативно-розшукової діяльності. Надання права здійснення оперативно-розшукової діяльності дає можливість більш ефективно вирішувати завдання, поставлені підрозділам внутрішньої безпеки.
Для забезпечення внутрішньої безпеки митної служби в Державній митній службі України були створені та працюють підрозділи внутрішньої безпеки.
Безпека особового складу митної служби
Безпека особового складу митної служби є складовою безпеки митної служби в цілому.
Питання безпеки особового складу правоохоронних органів опрацьовували багато науковців з причин її важливості та актуальності. Велику увагу цьому питанню приділив у своїх працях О.М. Бандурка, тому під час розкриття цього питання викладемо основні позиції щодо забезпечення безпеки особового складу органів внутрішніх справ, які мають багато спільного із забезпеченням безпеки особового складу митної служби.
Безпека і захист особового складу митної служби має будуватися з урахуванням комплексного підходу, що передбачає об'єднання в єдиний комплекс необхідних заходів та засобів захисту працівників митної служби в усіх сферах: під час виконання службових обов'язків, у соціально-побутовій сфері тощо.
Безпеку особи можна визначити як стан захищеності життєво важливих інтересів індивідуума, його прав та свобод, відсутність небезпеки для його життя і здоров'я, мінімальний ризик у процесі службової діяльності.
Діяльність працівників митної служби у багатьох випадках пов'язана з небезпекою та стресовими ситуаціями. Своєрідність впливу небезпеки полягає в її постійній потенційній присутності. Небезпека - це явища, процеси, об'єкти, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров'ю людини як відразу, так і в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки.
Розглядаючи сутність забезпечення безпеки працівників (за О.М. Бандуркою), можна зробити такі висновки:
1. Забезпечення безпеки працівників є безумовним елементом цілісної системи управління в митній службі та її підсистеми - управління персоналом.
2. Загальна мета забезпечення безпеки працівників - це зниження професійного ризику до реально можливого рівня.
3. Суб'єктами забезпечення безпеки працівників є керівний склад, спеціальні підрозділи захисту і структури, що відповідають за роботу з кадрами.
4. Стратегічні завдання забезпечення безпеки працівників: вивчення та аналіз головних факторів і причин трагічних випадків під час виконання професійних обов'язків; упровадження спеціальних програм підготовки до дій у небезпечних ситуаціях; регулювання питань професійного захисту працівників; усунення небезпечних умов діяльності.
Умови та причини порушень безпеки особового складу
Трагічні випадки завжди обумовлені рядом факторів, які роблять їх якщо не неминучими, то вельми вірогідними, створюючи для цього відповідну обстановку.
Основні фактори ризику:
— недостатня професійна підготовленість, недосвідченість;
- необережність;
- відсутність або неповнота необхідної інформації;
— інформаційні перешкоди та інформаційне перевантаження;
- обмеження часу на прийняття правильного рішення, адекватного ситуації;
- великі фізичні навантаження, котрі призводять до перевтоми, виснаження, втрати почуття обережності та здатності до самозахисту;
- агресивність оточення;
- страх отримати ушкодження;
- нестандартність ситуації;
- недостатня натренованість професіональної поведінки в екстремальних ситуаціях.
Немає необхідності зайвий раз підкреслювати, що працівники митної служби вже багато років перебувають під пресингом кримінальних елементів, існують випадки бандитських нападів на митників, посягань на життя, здоров'я, гідність та майно працівників митниць та членів їх сімей.
Заходи забезпечення безпеки особового складу
Систему безпеки особового складу становлять організаційні та правові заходи, які можуть застосовуватись тільки в комплексі. До системи заходів забезпечення безпеки слід зараховувати заходи правового та соціального захисту, оскільки правова та соціальна захищеність працівників безпосередньо впливає на здатність митної служби нормально функціонувати і якісно вирішувати намічені завдання.
У силу специфіки службової діяльності посадових осіб митної служби виникає потреба в додатковому застосуванні законодавчих (правових) засобів захисту їх життя, здоров'я, майна та їх близьких родичів від різного роду протиправних посягань з боку інших суб'єктів.
Відповідно до цього Закон України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23.12.1993 р. установлює систему особливих заходів державного захисту працівників суду і правоохоронних органів від перешкоджання виконанню покладених на них законом обов'язків і здійсненню наданих прав, а так само від посягань на життя, здоров'я, житло і майно зазначених осіб та їх близьких родичів у зв'язку зі службовою діяльністю цих працівників.
Питання правового захисту працівників митної служби висвітлено у ст. 422 Митного кодексу України. Зазначається, що посадові особи митної служби перебувають під захистом закону. Захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна цих посадових осіб та членів їх сімей від злочинних посягань, інших протиправних дій здійснюється відповідно до Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" та забезпечується мірами відповідальності, передбаченими Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Необхідно зазначити, що одним із напрямків діяльності служби внутрішньої безпеки митної служби є здійснення захисту працівників митної служби.
Крім правового захисту, важливе значення має матеріальне та соціальне забезпечення працівників митної служби.
Соціальний захист - це комплекс заходів, які законодавчо врегульовані державою, спрямовані на покращання життя і відносин у середовищі працівників митної служби.
Ці заходи стосуються всіх сторін життя та діяльності працівників митної служби і спрямовані на правове, матеріальне, житлове, побутове забезпечення, на виховання, навчання, охорону праці, оздоровлення, фізичну культуру, спорт і відпочинок.
Держава гарантує працівникам митної служби соціальний захист. Працівники митної служби підлягають обов'язковому державному страхуванню. Порядок та умови його встановлюються законами України та постановами КМУ. Ст. 427 МКУ передбачені соціальні гарантії посадовим особам митної служби України. Відповідно до цієї статті, держава гарантує посадовим особам митної служби України соціальний захист і матеріально-побутове забезпечення.
При забезпеченні безпеки особового складу необхідно передбачити (за О.М. Бандуркою ):
- розробку принципів, мети, змісту, форм і методів роботи щодо профілактики, мінімізації, компенсації та корекції можливих фізичних, психічних, соціальних відхилень у працівників;
- вивчення віктимогенних факторів та небезпечності у діяльності працівників, визначення можливостей суспільства, держави, певних інститутів з їх мінімізації, компенсації та корекції їх впливу на розвиток особи працівника;
- надання допомоги працівникам у корекції самосприйняття і самоусвідомлення стосовно особистої безпеки.
Головна мета навчання безпеці - додержання працівниками норм та правил безпечної поведінки під час виконання професійних обов’язків, вироблення і закріплення необхідних знань, умінь та навичок. Коли дія перетворюється на звичку діяти безпечно і набуває властивостей автоматичного виконання, можна вважати, що у процесі навчання досягнуто певного результату. Чим більшу кількість безпечних дій вдається зробити автоматичними, тим більше часу у працівників залишається для оцінки ситуації, прийняття правильного рішення, що може зберегти йому здоров'я або навіть життя.
Проблема підвищення ефективності забезпечення безпеки Державної митної служби є дуже актуальною.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
