Єрьомін Розміщення продуктивних сил (2003)
Сутність та зміст економіки перехідного розвитку
Економіка перехідного періоду досліджує економічні відносини та закономірності становлення, відтворення виробничого потенціалу, ефективність розміщення продуктивних сил.
Основними завданнями економіки перехідного періоду є наступні:
визначення взаємозв’язків між виробництвом та потребами соціально – економічного розвитку держави;
рекомендації для поточного та перспективних напрямків структурної перебудови економіки регіону;
прогнозування темпів росту виробництва;
прогнозування відтворювальних процесів;
моделювання єдиної територіально – галузевої системи виробничих, фінансових, цінових, природних чинників стабілізації економіки регіону;
розробка фінансово – кредитних, податкових та бюджетних важелів стимулювання виробничих процесів.
Економічне зростання вимагає політичного поліпшення інноваційної діяльності. Інновації – це явище, у якому переплітаються досягнення науки і техніки з розвитком економіки, організаційно поєднуючись. Для інноваційних процесів характерним є циклічність, постійна реалізація нововведень, ризик.
Виділяють наступні етапи інноваційної діяльності: 1) дослідження; 2) розробка; 3) підготовка до виробництва; 4) виробництво; 5) збут.
Проходження кожного з етапів базується на відповідних організаційних, інвестиційних та інституціальних умовах та характеризується трансформаційним спадом. Ефективна державна економічна політика покликана сформувати макроекономічні передумови для активізації суб’єктів господарської діяльності.
Основними завданнями економіки перехідного періоду є наступні:
визначення взаємозв’язків між виробництвом та потребами соціально – економічного розвитку держави;
рекомендації для поточного та перспективних напрямків структурної перебудови економіки регіону;
прогнозування темпів росту виробництва;
прогнозування відтворювальних процесів;
моделювання єдиної територіально – галузевої системи виробничих, фінансових, цінових, природних чинників стабілізації економіки регіону;
розробка фінансово – кредитних, податкових та бюджетних важелів стимулювання виробничих процесів.
Економічне зростання вимагає політичного поліпшення інноваційної діяльності. Інновації – це явище, у якому переплітаються досягнення науки і техніки з розвитком економіки, організаційно поєднуючись. Для інноваційних процесів характерним є циклічність, постійна реалізація нововведень, ризик.
Проходження кожного з етапів базується на відповідних організаційних, інвестиційних та інституціальних умовах та характеризується трансформаційним спадом. Ефективна державна економічна політика покликана сформувати макроекономічні передумови для активізації суб’єктів господарської діяльності.
