Масляк Географія (2000)
Міграції населення
Кількість населення в країні в цілому і в різних її районах може змінюватись у зв'язку з переїздами людей з одних місць постійного проживання в інші, з країни в країну. Такі зміни в кількості населення називають механічними, а сам рух — міграціями.
Розрізняють внутрішню і зовнішню міграції. Зовнішня міграція поділяється на еміграцію (виїзд за межі України) і імміграцію (в'їзд іноземців на тривале чи постійне проживання або повернення на батьківщину людей і народів, що насильно були змушені залишити її).
Внутрішні міграційні процеси в державі пов'язані з різними чинниками. Так, протягом багатьох десятиліть відбувалося переміщення населення із недостатньо промислове розвинутих областей Заходу і Центру України в Донбас, Промислове Придніпров'я, на малозаселені землі Півдня.
У колишньому СРСР проводилася політика штучного переселення різних народів за межі свого постійного проживання. Українці західних земель, кримські татари, чеченці, народи Балтії зазнали репресій з боку влади і були насильно переселені на інші території СРСР. Так, українців переселяли в Сибір, на Далекий Схід, у Казахстан тощо. На їхнє місце переміщувалися переважно росіяни з різних частин Росії. Такі переселення проводилися насамперед з політичних міркувань і були спрямовані на втрату народами національних особливостей — мови, культури тощо.
Значну хвилю внутрішніх міграцій викликала чорнобильська трагедія. Населення північних районів Київської, Житомирської, Рівненської та деяких інших областей за державною програмою почало переселятися у порівняно екологічно чисті райони України. Цей процес триває. (Чи характерний він для вашої місцевості?)
Істотне значення мають так звані маятникові міграції. Як маятник коливається з одного боку в інший, так і сотні тисяч громадян України щодня вранці їдуть на роботу з приміської зони в міста, а ввечері повертаються додому.
Поміркуйте, що змушує людей проводити щодня кілька годин у транспорті? Чому не знаходять вони роботи вдома?
Останнім часом зросла еміграція з України. Якщо у 1985 р. на постійне проживання за кордон дістало дозвіл на виїзд
1.5 тис. чоловік, то у 1990 р.— 95,4 тис. чоловік. Велика частина людей виїздить на тимчасове проживання і роботу.
Значні імміграційні процеси в Україні останніх років пов'язані з поверненням репресованих народів, а також військовослужбовців на батьківщину, переміщенням біженців із зон збройних конфліктів у колишній Югославії, Чечні, країнах Закавказзя тощо. Наприклад, за період між переписами 1979 і 1989 рр. кількість кримських татар в Україні зросла в
6.6 раза, вірмен і азербайджанців — у кілька разів.
Розрізняють внутрішню і зовнішню міграції. Зовнішня міграція поділяється на еміграцію (виїзд за межі України) і імміграцію (в'їзд іноземців на тривале чи постійне проживання або повернення на батьківщину людей і народів, що насильно були змушені залишити її).
Внутрішні міграційні процеси в державі пов'язані з різними чинниками. Так, протягом багатьох десятиліть відбувалося переміщення населення із недостатньо промислове розвинутих областей Заходу і Центру України в Донбас, Промислове Придніпров'я, на малозаселені землі Півдня.
У колишньому СРСР проводилася політика штучного переселення різних народів за межі свого постійного проживання. Українці західних земель, кримські татари, чеченці, народи Балтії зазнали репресій з боку влади і були насильно переселені на інші території СРСР. Так, українців переселяли в Сибір, на Далекий Схід, у Казахстан тощо. На їхнє місце переміщувалися переважно росіяни з різних частин Росії. Такі переселення проводилися насамперед з політичних міркувань і були спрямовані на втрату народами національних особливостей — мови, культури тощо.
Значну хвилю внутрішніх міграцій викликала чорнобильська трагедія. Населення північних районів Київської, Житомирської, Рівненської та деяких інших областей за державною програмою почало переселятися у порівняно екологічно чисті райони України. Цей процес триває. (Чи характерний він для вашої місцевості?)
Істотне значення мають так звані маятникові міграції. Як маятник коливається з одного боку в інший, так і сотні тисяч громадян України щодня вранці їдуть на роботу з приміської зони в міста, а ввечері повертаються додому.
Поміркуйте, що змушує людей проводити щодня кілька годин у транспорті? Чому не знаходять вони роботи вдома?
Останнім часом зросла еміграція з України. Якщо у 1985 р. на постійне проживання за кордон дістало дозвіл на виїзд
1.5 тис. чоловік, то у 1990 р.— 95,4 тис. чоловік. Велика частина людей виїздить на тимчасове проживання і роботу.
6.6 раза, вірмен і азербайджанців — у кілька разів.
