Масляк Географія (2000)
Національний склад
Доля визначила Україні унікальне географічне положення на перехресті шляхів руху основних європейських народів. Звідси і своєрідність характеру українців, їх терпимість до інших націй. Українська нація ввібрала в себе риси адріатичного і вірменського, нордичного і слов'янського расових типів, вона розмаїта і водночас цілісна.
Українці — дуже давня землеробська нація, яка живе на своїй рідній землі багато тисяч років. Як тільки не визначали походження українського народу зарубіжні історики: слов'янізовані тюрки, русифіковані поляки, полонізовані росіяни. Серед деяких німецьких істориків побутує думка, що українці є слов'янізованими германцями. Звідси ніби притаманні українцям працелюбність, акуратність, службові здібності. Це ґрунтувалося на тому, що серед давніх українських слів дуже багато германського походження. Наприклад, цибуля, барліг, гроші, крейда, папір, цап, льох, струмок, цегла, стос, крам, олія, корок, краватка, паля, рада, смак, мусити, дякувати, воліти, радше, ланка, решта, куций та багато інших, спів-звучних сучасним німецьким і англійським словам. Хто ж такі українці і чим вони відрізняються від інших народів, близьких і далеких?
Українці — корінне населення нашої країни, одна з найбільших і найдавніших націй світу. Частка їх в усьому населенні України становить близько 73 %. В усіх областях більшість населення — українці. Тільки в Криму вони за кількістю на другому місці. Розміщені вони по окремих областях нерівномірно. Найбільше українців проживає в Центральному Придніпров'ї та західних областях, найменше — в Донбасі, Одеській області та в Криму. У Полтавській, Волинській, Черкаській, Вінницькій, Чернігівській, Тернопільській та деяких інших областях кількість українців становить від 90 до 96 % усього населення. Більш як 70 % його проживає у Харківській, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській областях, близько 55 % — у Луганській, Одеській, Донецькій областях.
В Україні живе також 14 млн, або 27 % від загальної кількості населення, людей інших національностей. Найчи-сельнішою групою серед них є росіяни. Вони становлять понад 21 % всього населення України. На початку XX ст. їхня частка становила 11, за переписом 1959 р.— 17 %. Близько 80 % росіян проживає в містах. Переважають росіяни і в Автономній Республіці Крим (67 %), значна їх кількість зосереджена в Луганській, Донецькій, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській областях та Києві.
Третьою за величиною національною групою в Україні є євреї. За десятиліття між останніми переписами населення (1979—1989) їхня кількість зменшилася на 146 тис. осіб і нині становить приблизно 500 тисяч. Живуть вони переважно в містах (99 %). Основна маса євреїв зосереджена у місті Києві, Одеській, Чернівецькій, Харківській, Житомирській, Вінницькій і Дніпропетровській областях. У зв'язку з переселенням до Ізраїлю — історичної батьківщини євреїв — їхня кількість продовжує зменшуватися.
В Україні проживають також білоруси (близько 440 тис. чоловік), молдавани (понад 325 тис.), поляки (понад 210 тис.), болгари (близько 240 тис.), угорці (близько 163 тис. чоловік) та ін.
До корінних жителів України належать і кримські татари, які були примусово виселені із власної землі у 1944 р. На території України живуть і працюють люди понад 100 національностей.
В Україні є області з дуже строкатим національним складом (див. додаток 10). Так, в Одеській області живуть крім 55 % українців ще й 24 % росіян, близько 7 % болгар, молдавани, євреї, гагаузи та ін. У Закарпатській області, де українців близько 80 % усього населення, живуть угорці, росіяни, румуни, євреї, словаки.
Багаторічний геноцид українців на їхній землі призвів до того, що їхня кількість в Україні з 1917 р. практично не зросла. Українці є єдиною великою нацією, якій досі доводиться відстоювати право на життя на своїй рідній землі.
На етнічній території (тобто тій, на якій історично проживає народ) українців можна виділити сім антропологічних типів. У Галичині переважає дунайський тип, який охоплює понад 10 % українців. На Волині — поліський тип (10 % українців). Понад 60 % українців (Центральна і Східна Україна) належить до цент-ральноукраїнського типу, який являє собою дещо видозмінений дунайський тип з поліським елементом. Отже, спрощено можна сказати, що більша частина українців антропологічне є галичанами, що змішалися з волинянами. Для українців характерний високий зріст при типово європеоїдних рисах обличчя.
Українці — дуже давня землеробська нація, яка живе на своїй рідній землі багато тисяч років. Як тільки не визначали походження українського народу зарубіжні історики: слов'янізовані тюрки, русифіковані поляки, полонізовані росіяни. Серед деяких німецьких істориків побутує думка, що українці є слов'янізованими германцями. Звідси ніби притаманні українцям працелюбність, акуратність, службові здібності. Це ґрунтувалося на тому, що серед давніх українських слів дуже багато германського походження. Наприклад, цибуля, барліг, гроші, крейда, папір, цап, льох, струмок, цегла, стос, крам, олія, корок, краватка, паля, рада, смак, мусити, дякувати, воліти, радше, ланка, решта, куций та багато інших, спів-звучних сучасним німецьким і англійським словам. Хто ж такі українці і чим вони відрізняються від інших народів, близьких і далеких?
Українці — корінне населення нашої країни, одна з найбільших і найдавніших націй світу. Частка їх в усьому населенні України становить близько 73 %. В усіх областях більшість населення — українці. Тільки в Криму вони за кількістю на другому місці. Розміщені вони по окремих областях нерівномірно. Найбільше українців проживає в Центральному Придніпров'ї та західних областях, найменше — в Донбасі, Одеській області та в Криму. У Полтавській, Волинській, Черкаській, Вінницькій, Чернігівській, Тернопільській та деяких інших областях кількість українців становить від 90 до 96 % усього населення. Більш як 70 % його проживає у Харківській, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській областях, близько 55 % — у Луганській, Одеській, Донецькій областях.
В Україні живе також 14 млн, або 27 % від загальної кількості населення, людей інших національностей. Найчи-сельнішою групою серед них є росіяни. Вони становлять понад 21 % всього населення України. На початку XX ст. їхня частка становила 11, за переписом 1959 р.— 17 %. Близько 80 % росіян проживає в містах. Переважають росіяни і в Автономній Республіці Крим (67 %), значна їх кількість зосереджена в Луганській, Донецькій, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській областях та Києві.
Третьою за величиною національною групою в Україні є євреї. За десятиліття між останніми переписами населення (1979—1989) їхня кількість зменшилася на 146 тис. осіб і нині становить приблизно 500 тисяч. Живуть вони переважно в містах (99 %). Основна маса євреїв зосереджена у місті Києві, Одеській, Чернівецькій, Харківській, Житомирській, Вінницькій і Дніпропетровській областях. У зв'язку з переселенням до Ізраїлю — історичної батьківщини євреїв — їхня кількість продовжує зменшуватися.
В Україні проживають також білоруси (близько 440 тис. чоловік), молдавани (понад 325 тис.), поляки (понад 210 тис.), болгари (близько 240 тис.), угорці (близько 163 тис. чоловік) та ін.
До корінних жителів України належать і кримські татари, які були примусово виселені із власної землі у 1944 р. На території України живуть і працюють люди понад 100 національностей.
В Україні є області з дуже строкатим національним складом (див. додаток 10). Так, в Одеській області живуть крім 55 % українців ще й 24 % росіян, близько 7 % болгар, молдавани, євреї, гагаузи та ін. У Закарпатській області, де українців близько 80 % усього населення, живуть угорці, росіяни, румуни, євреї, словаки.
Багаторічний геноцид українців на їхній землі призвів до того, що їхня кількість в Україні з 1917 р. практично не зросла. Українці є єдиною великою нацією, якій досі доводиться відстоювати право на життя на своїй рідній землі.
