Масляк Географія (2000)
Культура українського
Культура українського народу має багатовікову історію. Писемність у Київській Русі набула поширення ще до прийняття християнства. Київські князі, передусім Ярослав Мудрий (978 — 1054), всебічно сприяли розвитку культури, писемності й поширенню наукових знань.
У XVI ст. у Києві, Львові, Луцьку створюються братства — громадські організації, які засновують школи й друкарні. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. Україна перетворюється у державу майже суцільної грамотності.
Великий внесок у розвиток культури в Україні зробили митрополит Київський і Галицький Петро Могила (1596 — 1647) та гетьман Іван Мазепа (бл. 1640 — 1709).
У XVII—XVIII ст. культурним осередком східних слов'ян стає Києво-Могилянська академія.
Нині в Україні 80 % населення мають середню і вищу освіту. Приблизно 900 тис. студентів навчаються у вищих навчальних закладах країни.
Носієм національної духовності народу, що формується протягом тривалого історичного періоду, є мова. Вона зберігає надбання культури народу, його традиції. Збереження і розвиток мови — це збереження і розвиток самого народу.
Українська мова сформувалася на терені давньослов'янської мови. Вона інтенсивно розвивалась протягом XIV—XVIII ст., вдосконалюючи граматичну будову і збагачуючи свій лексичний склад. Проте подальший її розвиток гальмувався різними заборонами Російської імперії та Польщі. У колишньому СРСР мовою міжнаціонального спілкування була російська. Намаганням відродити українську мову сприяє Закон про мови, прийнятий Верховною Радою України в 1990 р.
У духовній культурі українського народу провідне місце належить обрядам, звичаям, народній творчості, мистецтву, які своїм корінням сягають у давні часи родоплемінних відносин. Так, основним змістом аграрно-календарних обрядів є поклоніння Землі, Сонцю, силам природи. Вони передавали нащадкам знання, навички і традиції сільськогосподарського виробництва. З давніх часів збереглися такі обряди, як різдвяні колядки, свята весни, надії на успішний збір урожаю, осінні свята тощо.
Роль релігії в житті людей дуже велика. Східні слов'яни були язичниками. Утворення держави Київська Русь привело до прийняття ЇЇ народом християнства. Нині християнство найбільш поширене в Україні. Будуються нові храми, реставруються давні.
Сини української землі впродовж віків примножували славу і духовні цінності інших народів. Спираючись на культуру і освіту, що прийшли з глибин духовності рідного народу, позбавлені" власної державності, в умовах російського, польського чи іншого чужоземного панування, коли заперечувався сам факт- існування української нації, її мови, українці не знаходили іншого виходу, як служити своїм талантом іншим народам. Тільки Полтавщина дала українському народові та всьому світу Івана Котляревського, Леоніда Глібова, Панаса Мирного, Григорія Сковороду, Євгена Гребінку, Архипа Тес-ленка, Миколу Лисенка та багатьох інших геніїв, подарувала Росії видатного прозаїка Миколу Гоголя, сатирика Михайла Зощенка, художника Володимира Боровиковського. Прадід композитора Петра Чайковського — козак Чайка також родом із Полтавщини. Родом з України і художник Дмитро Левиць-кий, математик Михайло Остроградський, граматик Мелетій Смотрицький та багато інших. Вагомий внесок у розвиток світової космонавтики зробили Микола Кибальчич, Юрій Кон-дратюк, Сергій Корольов, Валентин Глушко.
Нині відбувається підтримуване державою відродження культури, мови, національної свідомості українського народу.
У XVI ст. у Києві, Львові, Луцьку створюються братства — громадські організації, які засновують школи й друкарні. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. Україна перетворюється у державу майже суцільної грамотності.
Великий внесок у розвиток культури в Україні зробили митрополит Київський і Галицький Петро Могила (1596 — 1647) та гетьман Іван Мазепа (бл. 1640 — 1709).
У XVII—XVIII ст. культурним осередком східних слов'ян стає Києво-Могилянська академія.
Нині в Україні 80 % населення мають середню і вищу освіту. Приблизно 900 тис. студентів навчаються у вищих навчальних закладах країни.
Носієм національної духовності народу, що формується протягом тривалого історичного періоду, є мова. Вона зберігає надбання культури народу, його традиції. Збереження і розвиток мови — це збереження і розвиток самого народу.
Українська мова сформувалася на терені давньослов'янської мови. Вона інтенсивно розвивалась протягом XIV—XVIII ст., вдосконалюючи граматичну будову і збагачуючи свій лексичний склад. Проте подальший її розвиток гальмувався різними заборонами Російської імперії та Польщі. У колишньому СРСР мовою міжнаціонального спілкування була російська. Намаганням відродити українську мову сприяє Закон про мови, прийнятий Верховною Радою України в 1990 р.
У духовній культурі українського народу провідне місце належить обрядам, звичаям, народній творчості, мистецтву, які своїм корінням сягають у давні часи родоплемінних відносин. Так, основним змістом аграрно-календарних обрядів є поклоніння Землі, Сонцю, силам природи. Вони передавали нащадкам знання, навички і традиції сільськогосподарського виробництва. З давніх часів збереглися такі обряди, як різдвяні колядки, свята весни, надії на успішний збір урожаю, осінні свята тощо.
Роль релігії в житті людей дуже велика. Східні слов'яни були язичниками. Утворення держави Київська Русь привело до прийняття ЇЇ народом християнства. Нині християнство найбільш поширене в Україні. Будуються нові храми, реставруються давні.
Нині відбувається підтримуване державою відродження культури, мови, національної свідомості українського народу.
