Масляк Географія (2000)

Трудові ресурси

Трудові ресурси — це наявне працездатне населення (чоловіки від 16 до 59 років і жінки — від 16 до 54 років), а також працюючі підлітки і пенсіонери. Загальна кількість працездатного населення України в 1993 р. перевищила 29 млн чоловік.

У сфері матеріального виробництва на початку 90-х років було зайнято 75 % усіх працівників. Понад 29 % населення країни працювало в промисловості, більш як 20 — у сільському господарстві, понад 11 % — в освіті, галузях культури і науки. Значна частка припадала на будівництво (7,4 %), торгівлю, громадське харчування (7,1 %), транспорт і зв'язок (6,7 %).

Нині переважною формою зайнятості працездатного населення все ще залишається державний сектор економіки. Проте частка недержавних форм власності поступово зростає. В перспективі передбачається відплив робочої сили (до 400 тис. чоловік) з підприємств державного сектору в різні приватні, малі, спільні та інші недержавні підприємства.

В Україні все більше проблем виникає з раціональним використанням трудових ресурсів. Ще недостатньо використовуються вони у малих і середніх містах, особливо на Правобережжі.

Кількість безробітних в Україні на кінець 1995 р. становила понад 100 тис. чоловік. Це порівняно небагато. Проте в країні поширене приховане безробіття, особливо в містах з незначним вибором місць роботи. Найбільше безробітних серед службовців (інженери і техніки). (Як ви думаєте, з чим це пов'язано? Чи є такі проблеми у вашому місті?)

У народному господарстві країни жінки переважають над чоловіками. Часто-густо вони зайняті на важких і шкідливих роботах, працюють у нічну зміну. Це ще один із чинників демографічної кризи в Україні.

Коефіцієнт змінності більшості промислових підприємств України невисокий. Раніше він становив 1,2—1,4, нині ще більше знизився.

У нашій країні встановлено восьмигодинний робочий день. Оскільки доба має 24 години, обладнання можна використовувати, працюючи в три зміни (коефіцієнт — 3). Отже, для того щоб збільшити випуск продукції, не обов'язково будувати нові заводи і фабрики. Необхідно повніше і ефективніше використовувати устаткування і робочу силу протягом доби. Тут знаходиться один з резервів підвищення рівня зайнятості населення.

висновки

На території сучасної України постійно проживає понад 52 млн чоловік. За цим показником наша держава знаходиться в Європі після Німеччини, Великобританії, Італії та Франції. За густотою населення Україна поступається багатьом країнам світу. Значний вплив на кількість і густоту населення мали численні війни українського народу із своїми поневолювачами, громадянська війна 1917—1920 рр., голодомори 1920—1922 рр., 1932— 1933 рр., масові репресії 1937—1939 рр., друга світова війна, чорнобильська трагедія 1986 р. тощо.

Кількість населення в різних областях не однакова. Найбільша густота населення в Донецькій області, найменша — в Чернігівській.

Розвиток економіки, спеціалізація її окремих галузей впливають на густоту і розміщення населення. Водночас і населення, що історично склалось на певній території, також впливає на розвиток, розміщення і спеціалізацію галузей господарства.

Нині природний приріст в Україні від'ємний, тобто смертність перевищує народжуваність. Середня тривалість життя становить 69 років, у жінок — 74 роки, у чоловіків — 64. Статева структура населення України стала: 46 % — чоловіків І 54 % — жінок.

У країні зростає частка людей похилого віку, тобто Іде процес старіння нації. Населення України живе в містах, селах, селищах міського типу, робітничих І курортних селищах. У містах зосереджено 68 % жителів країни, у селах — 32 %. Інтенсивно протягом багатьох років йде процес урбанізації — зростання міст І міського населення. Найвищий рівень урбанізації в Донбасі.

Сільські населені пункти мають значні відмінності в різних природно-географічних зонах. На Поліссі переважають невеликі села (250—500 чоловік), у Лісостепу — багатолюдніші (500— 1 500 чоловік), на Півдні села налічують по кілька тисяч чоловік. В Україні є області, де сільське населення переважає над міським (Тернопільська, Вінницька). Найвищий показник густоти сільського населення у Чернівецькій області (близько 67 чоловік на 1 км ).

На демографічну ситуацію в Україні значний вплив мають міграції. Розрізняють внутрішню І зовнішню міграції. Зовнішня міграція поділяється на еміграцію І Імміграцію. Внутрішні міграційні процеси в державі пов'язані з переміщенням населення Із недостатньо промислове розвинутих областей Заходу І Центру України в Донбас, Промислове Придніпров'я, зрошувальні землі Півдня. Значну хвилю внутрішніх міграцій викликала чорнобильська трагедія.

Істотне значення мають так звані маятникові міграції — переміщення населення з приміської зони у місто І додому. Значні Імміграційні процеси в Україні останніх років пов'язані з поверненням репресованих народів, військовослужбовців, переміщенням біженців Із зон збройних конфліктів у колишній Югославії, Чечні, країнах Закавказзя.

Зростає еміграційна активність населення України. На території України живуть люди понад 100 національностей. БІЛЬШІСТЬ населення в державі становлять українці (73 %). Найбільше їх проживає в Центральному Придніпров'ї, західних областях країни, найменше — в Криму та Донбасі, Одеській області.

В Україні живе 14 мільйонів (27 %) людей Інших національностей. Найчисельнішою групою серед них є росіяни (21 % усього населення країни). Крім українців І росіян в Україні живуть євреї, білоруси, молдавани, поляки, болгари, угорці та Ін. Крім своєї етнічної території українці розсіяні по різних країнах світу І утворюють українську діаспору. Найбільше осіб українського походження живуть у Роси, США та Канаді, є українці в Австралії, країнах Південної Америки та Ін.

Культура українського народу має багатовікову Історію. Писемність у Київській Русі поширилась ще до прийняття християнства. У XVI ст. у Києві, Львові, Луцьку створюються братства, які засновують школи І друкарні. У XVII—XVIII ст. культурним осередком східних слов'ян стала Києво-Могилянська академія. Нині 80 % населення України мають середню І вищу освіту. У вищих навчальних закладах навчається близько 900 тис. студентів.

Українська мова сформувалася на терені давньослов'янської. Вона Інтенсивно розвивалась протягом XIV—XVIII ст. Подальший розвиток її гальмувався заборонами Російської Імперії І Польщі, Імперською політикою КПРС. Відродженню української мови сприяє Закон про мови.

У духовній культурі українського народу провідне місце належить обрядам, звичаям, народній творчості, мистецтву. Релігійні вірування народу України базуються на християнстві, яке було прийнято ще за часів Київської Русі І є однією з основних релігій світу.

Усе працездатне населення України становить трудові ресурси. У сфері матеріального виробництва на початку 90-х років було зайнято 75 % усіх працюючих.

Переважною формою зайнятості працездатного населення є державний сектор економіки. В народному господарстві країни працює більше жінок, ніж чоловіків.

Останнім часом поширеним явищем в країні стало безробіття. На кінець 1995 р. кількість безробітних становила 100 тис. чоловік. З-поміж безробітних найбільше службовців — інженерів і техніків та ін.