Тиркало Банківська справа (2000)
Контрольно-економічна робота банків зі своєчасного залучення та повноти надходження готівки в їхні каси
Установи НБУ, комерційні банки здійснюють різнопланову контрольно-економічну та аналітичну роботу, спрямовану на забезпечення повноти й своєчасності здавання виручки (готівкових надходжень) до кас установ комерційних банків. Про окремі напрями такої роботи ми уже говорили (встановлення підприємствам лімітів залишків готівки в їх касах та контроль за їх дотриманням, визначення порядку та строків здавання готівки до кас банків тощо). Далі зупинимось на інших напрямах цієї важливої роботи.
Основним об'єктом контрольно-аналітичної роботи банків є виручки торговельних підприємств і надходження готівки підприємств сфери обслуговування населення. Тому установи банків в обов'язковому порядку ведуть спеціальний журнал, у якому реєструються усі торговельні та інші підприємства сфери обслуговування, що мають постійну виручку, в тому числі і не виділені на самостійний баланс. Повнота і своєчасність здавання грошової виручки підприємствами контролюються економістами кредитного (комерційного) відділу установ банків. Для здійснення вказаного контролю економісти на підставі згаданого вище журналу складають контрольні відомості за підприємствами, які здають виручку в денні, вечірні каси банків і через підприємства зв'язку, і передають їх бухгалтерам банку за місцем ведення рахунків клієнтів і контролерам вечірніх кас, які щоденно роблять у цих контрольних відомостях відмітки про здавання виручки.
Економісти установ банків зобов'язані щоденно переглядати ці контрольні відомості і вживати заходів щодо обов'язкового здавання в денну касу всієї затриманої напередодні виручки, а також щодо недопущення затримок у подальшому. У цих відомостях економісти роблять відмітки про вжиті заходи щодо підприємств, що порушують касову дисципліну.
Установи банків щомісячно і за кожний квартал аналізують стан інкасації торгової виручки в торговельних підприємствах, які мають рахунки у цих установах банків. Для аналізу стану інкасації торгової виручки торговельних підприємств проводиться систематичний розрахунок, у якому порівнюється фактичний обсяг роздрібного товарообороту організацій із сумою інкасованої виручки, яка надійшла на рахунки цих підприємств готівкою, розрахунковими чеками, перерахуваннями та з рахунків громадян в оплату за товари, в каси інших установ банків, що перерахована електронною поштою, переказами підприємств зв'язку. Крім того, сума фактичної виручки попередньо корегується на перехідну виручку від торгівлі за звітними даними банку шляхом виключення суми, що перейшла з попереднього місяця (кварталу), і додавання виручки, що перейшла на наступний місяць (квартал), а також на виручку, що перейшла до інших банків (районів).
За результатами вказаного розрахунку виводиться неінкасована частина товарообороту і розглядається обґрунтованість її розмірів, фактичний процент інкасації порівнюється з прогнозованим, виявляються причини його зниження.
Розрахунок інкасованої торгової виручки установи комерційних банків надсилають регіональним управлінням НБУ. Регіональні управління НБУ складають розрахунок інкасованої торговельної виручки в цілому по регіону (області) щомісяця і за квартал. При розбіжності між фактичною виручкою, що надійшла, і виручкою, що повинна була надійти, виходячи із обсягу фактичного роздрібного товарообороту, з'ясовуються причини таких розбіжностей і вживаються конкретні заходи щодо збільшення надходження виручки до кас банків.
Основним об'єктом контрольно-аналітичної роботи банків є виручки торговельних підприємств і надходження готівки підприємств сфери обслуговування населення. Тому установи банків в обов'язковому порядку ведуть спеціальний журнал, у якому реєструються усі торговельні та інші підприємства сфери обслуговування, що мають постійну виручку, в тому числі і не виділені на самостійний баланс. Повнота і своєчасність здавання грошової виручки підприємствами контролюються економістами кредитного (комерційного) відділу установ банків. Для здійснення вказаного контролю економісти на підставі згаданого вище журналу складають контрольні відомості за підприємствами, які здають виручку в денні, вечірні каси банків і через підприємства зв'язку, і передають їх бухгалтерам банку за місцем ведення рахунків клієнтів і контролерам вечірніх кас, які щоденно роблять у цих контрольних відомостях відмітки про здавання виручки.
Економісти установ банків зобов'язані щоденно переглядати ці контрольні відомості і вживати заходів щодо обов'язкового здавання в денну касу всієї затриманої напередодні виручки, а також щодо недопущення затримок у подальшому. У цих відомостях економісти роблять відмітки про вжиті заходи щодо підприємств, що порушують касову дисципліну.
Установи банків щомісячно і за кожний квартал аналізують стан інкасації торгової виручки в торговельних підприємствах, які мають рахунки у цих установах банків. Для аналізу стану інкасації торгової виручки торговельних підприємств проводиться систематичний розрахунок, у якому порівнюється фактичний обсяг роздрібного товарообороту організацій із сумою інкасованої виручки, яка надійшла на рахунки цих підприємств готівкою, розрахунковими чеками, перерахуваннями та з рахунків громадян в оплату за товари, в каси інших установ банків, що перерахована електронною поштою, переказами підприємств зв'язку. Крім того, сума фактичної виручки попередньо корегується на перехідну виручку від торгівлі за звітними даними банку шляхом виключення суми, що перейшла з попереднього місяця (кварталу), і додавання виручки, що перейшла на наступний місяць (квартал), а також на виручку, що перейшла до інших банків (районів).
За результатами вказаного розрахунку виводиться неінкасована частина товарообороту і розглядається обґрунтованість її розмірів, фактичний процент інкасації порівнюється з прогнозованим, виявляються причини його зниження.
Розрахунок інкасованої торгової виручки установи комерційних банків надсилають регіональним управлінням НБУ. Регіональні управління НБУ складають розрахунок інкасованої торговельної виручки в цілому по регіону (області) щомісяця і за квартал. При розбіжності між фактичною виручкою, що надійшла, і виручкою, що повинна була надійти, виходячи із обсягу фактичного роздрібного товарообороту, з'ясовуються причини таких розбіжностей і вживаються конкретні заходи щодо збільшення надходження виручки до кас банків.
