Тиркало Банківська справа (2000)
Робота з нестандартними споживчими кредитами
При виникненні простроченої заборгованості за наданими кредитами установи комерційних банків зобов'язані без затримки вжити заходів щодо повного повернення боргів, у тому числі і з майнових поручителів.
Відповідальність за своєчасне вжиття заходів із повернення боргів несуть керівник установ комерційних банків, які видали даний кредит.
Спори між банком і боржником-фізичною особою вирішуються шляхом учинення виконавчих написів та в судовому порядку.
Отримавши повідомлення від відповідального працівника бухгалтерії про ненадходження в строк чергових платежів від позичальника, кредитний працівник разом із працівниками служби безпеки та юридичного відділу мають вживати заходів впливу до боржника:
1) направити на наступний день рекомендованими листами претензії до позичальника та майнового поручителя про необхідність внесення ними відповідних платежів;
2) звернутися за сприянням до адміністрації за місцем одержання заробітку (пенсії) позичальника.
Одночасно установа банку повинна негайно звернутися до нотаріуса для учинення виконавчого напису, або до суду з позовом про примусове стягнення боргу.
За прострочення сплати позичальником платежів за кредитом понад місяць установа банку має звернутися з позовом до суду про повернення всієї заборгованості за кредитом, що обліковується за цим позичальником і звернення стягнення на заставлене майно. До позовної заяви додаються завірені копії кредитного договору, виписки з особового рахунку позичальника та інші документи, що підтверджують позовну вимогу банку.
Якщо у зв'язку з припиненням надходження коштів від позичальника для погашення кредиту буде встановлено, що позичальник вибув і нове місце його проживання невідоме, то при наявності рішення суду про стягнення заборгованості установі комерційного банку необхідно негайно звернутися до суду за винесенням ухвали про розшук боржника через органи внутрішніх справ.
У разі смерті позичальника, незалежно від настання права вимоги, банк повинен протягом шести місяців з дня відкриття спадщини пред'явити свої претензії спадкоємцям, які прийняли спадщину, або виконавцю заповіту за місцем відкриття спадщини. При відсутності зазначених осіб претензія повинна бути пред'явлена в той же строк до державної нотаріальної контори відповідно до ст. 557 ЦК України. Після смерті позичальника заборгованість за позичкою може бути переоформлена на працездатного члена сім'ї за згодою останнього, а також на іншу працездатну особу за її особистою згодою.
За порушення строків для вчинення позову чи виконавчого напису для стягнення боргу за кредитом та неналежне оформлення документів, якщо це призвело до неможливості відшкодування збитку з боржника, винні в цьому працівники установи комерційного банку несуть матеріальну відповідальність за завданий збиток у встановленому законом порядку.
За ходом справ, переданих судовим органам, органам арбітражу, прокуратури та внутрішніх справ, установи комерційних банків повинні здійснювати постійний нагляд, добиватися розшуку винних осіб, які переховуються, а також накладанням арешту на їх майно і забезпечення позову банку.
При розгляді справ у судах установи комерційних банків як позивачі зобов'язані брати участь у засіданнях через своїх представників. Одержані установами комерційних банків виконавчі документи по стягненнях з фізичних осіб повинні невідкладно направлятися судовим виконавцям.
Відповідальність за своєчасність вжиття заходів щодо стягнення боргів (подання позовів, оскарження неправильних рішень судів, одержання виконавчих листів, направлення виконавчих листів судовим виконавцям або в банк та ін.) несуть керівники установ комерційних банків, юристконсульти й кредитні працівники.
При забезпеченні повернення кредиту заставою (закладом) банк звертається до суду з позовом про звернення стягнення на заставлене майно, або нотаріального органу згідно із Законом України "Про заставу". На підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріальної контори провадиться реалізація майна (цінностей), що прийняте в заставу (заклад).
Реалізація майна (цінностей), прийнятого під заставу (заклад) проводиться відповідно до чинного законодавства.
Із суми виручених коштів погашається борг за процентами та кредитом, а також відшкодовуються витрати на стягнення заборгованості та пеня. Якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставотримача, різниця повертається заставодавцю.
Якщо вирученої від реалізації застави (закладу) суми коштів недостатньо для погашення нарахованих процентів, пені та основного боргу, банк має право пред'явити позов до суду про одержання недостатньої суми з іншого майна боржника (або майнового поручителя), що необхідно зазначити в кредитному договорі та договорі застави (закладу).
Безнадійна до повернення заборгованість списується згідно з положенням про порядок визнання і списання безнадійної до повернення заборгованості юридичних та фізичних осіб в установах комерційних банків.
Відповідальність за своєчасне вжиття заходів із повернення боргів несуть керівник установ комерційних банків, які видали даний кредит.
Спори між банком і боржником-фізичною особою вирішуються шляхом учинення виконавчих написів та в судовому порядку.
Отримавши повідомлення від відповідального працівника бухгалтерії про ненадходження в строк чергових платежів від позичальника, кредитний працівник разом із працівниками служби безпеки та юридичного відділу мають вживати заходів впливу до боржника:
1) направити на наступний день рекомендованими листами претензії до позичальника та майнового поручителя про необхідність внесення ними відповідних платежів;
2) звернутися за сприянням до адміністрації за місцем одержання заробітку (пенсії) позичальника.
Одночасно установа банку повинна негайно звернутися до нотаріуса для учинення виконавчого напису, або до суду з позовом про примусове стягнення боргу.
За прострочення сплати позичальником платежів за кредитом понад місяць установа банку має звернутися з позовом до суду про повернення всієї заборгованості за кредитом, що обліковується за цим позичальником і звернення стягнення на заставлене майно. До позовної заяви додаються завірені копії кредитного договору, виписки з особового рахунку позичальника та інші документи, що підтверджують позовну вимогу банку.
Якщо у зв'язку з припиненням надходження коштів від позичальника для погашення кредиту буде встановлено, що позичальник вибув і нове місце його проживання невідоме, то при наявності рішення суду про стягнення заборгованості установі комерційного банку необхідно негайно звернутися до суду за винесенням ухвали про розшук боржника через органи внутрішніх справ.
За порушення строків для вчинення позову чи виконавчого напису для стягнення боргу за кредитом та неналежне оформлення документів, якщо це призвело до неможливості відшкодування збитку з боржника, винні в цьому працівники установи комерційного банку несуть матеріальну відповідальність за завданий збиток у встановленому законом порядку.
За ходом справ, переданих судовим органам, органам арбітражу, прокуратури та внутрішніх справ, установи комерційних банків повинні здійснювати постійний нагляд, добиватися розшуку винних осіб, які переховуються, а також накладанням арешту на їх майно і забезпечення позову банку.
При розгляді справ у судах установи комерційних банків як позивачі зобов'язані брати участь у засіданнях через своїх представників. Одержані установами комерційних банків виконавчі документи по стягненнях з фізичних осіб повинні невідкладно направлятися судовим виконавцям.
Відповідальність за своєчасність вжиття заходів щодо стягнення боргів (подання позовів, оскарження неправильних рішень судів, одержання виконавчих листів, направлення виконавчих листів судовим виконавцям або в банк та ін.) несуть керівники установ комерційних банків, юристконсульти й кредитні працівники.
При забезпеченні повернення кредиту заставою (закладом) банк звертається до суду з позовом про звернення стягнення на заставлене майно, або нотаріального органу згідно із Законом України "Про заставу". На підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріальної контори провадиться реалізація майна (цінностей), що прийняте в заставу (заклад).
Реалізація майна (цінностей), прийнятого під заставу (заклад) проводиться відповідно до чинного законодавства.
Із суми виручених коштів погашається борг за процентами та кредитом, а також відшкодовуються витрати на стягнення заборгованості та пеня. Якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставотримача, різниця повертається заставодавцю.
Якщо вирученої від реалізації застави (закладу) суми коштів недостатньо для погашення нарахованих процентів, пені та основного боргу, банк має право пред'явити позов до суду про одержання недостатньої суми з іншого майна боржника (або майнового поручителя), що необхідно зазначити в кредитному договорі та договорі застави (закладу).
Безнадійна до повернення заборгованість списується згідно з положенням про порядок визнання і списання безнадійної до повернення заборгованості юридичних та фізичних осіб в установах комерційних банків.
