Тиркало Банківська справа (2000)

Витрати банків, їх склад і структура

Витрати - це зменшення економічної вигоди у звітний період у формі відпливу або використання активів, виникнення заборгованості, що веде до зменшення власного капіталу і не є розподіленням між акціонерами. Якщо доходи збільшують суму капіталу, то витрати її зменшують. Усі витрати поділяються на:

- банківські витрати;

- небанківські операційні витрати;

- непередбачені витрати.

До банківських належать витрати, які безпосередньо пов'язані з банківською діяльністю, визначеною Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Небанківські витрати можуть включати інші витрати, які не відносяться до основної діяльності банку.

Банківські витрати поділяються на:

- процентні;

- комісійні;

- торгівельні;

- інші банківські операційні витрати.



До процентних відносяться витрати, які обчислюються пропорційно в часі, впливають на фінансовий результат діяльності банку. До них належать:

- витрати за кредитами і депозитами та за іншими процентними фінансовими інструментами, в тому числі за цінними паперами з фіксованим прибутком, що так чи інакше підраховані;

- витрати у вигляді амортизації премії за цінними паперами;

- комісійні, подібні за природою до процентів. Наприклад, витрати за розміщення коштів у вигляді позики або за зобов'язання її надати, що визначаються пропорційно до часу і суми зобов'язання.

Основною складовою видатків банків є процентні виплати за депозитами. Найбільші витрати пов'язані з купівлею строкових депозитів. За вкладами до запитання, як правило, встановлюється невелика плата.

До комісійних відносяться витрати за всіма послугами, отриманими від третіх сторін. До категорії комісійних належать:

- витрати від операцій за розрахунково-касове обслуговування, обслуговування депозитних рахунків, за зберігання цінностей та здійснення операцій з цінними паперами;

- витрати за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів;

- інші комісійні витрати за операціями, що визначаються Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Торгівельні збитки - це чисті збитки від операцій купівлі-продажу різних фінансових інструментів. До них належать:

- чисті збитки від діяльності на валютному ринку і ринку банківських металів;

- чисті збитки від операцій із цінними паперами на продаж;

- чисті збитки від торгівлі іншими фінансовими інструментами.

До інших банківських операційних витрат відносяться ті, що не включені у перелічені вище групи.

Небанківські операційні витрати діляться на:

- адміністративні;

- інші небанківські операційні витрати.

Адміністративні витрати пов'язані із забезпеченням діяльності банківської установи. До них належать:

- витрати на утримання персоналу (заробітна плата, премії);

- сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток;

- витрати на утримання й експлуатацію основних засобів та нематеріальних активів;

- інші експлуатаційні витрати (роботи і послуги, що використовуються банком у процесі комерційної діяльності, винагорода посередникам, охорона тощо).

Інші небанківські операційні витрати виникають у процесі здійснення небанківських операцій, які є складовою діяльності банку. До них належать:

- витрати від продажу основних засобів, нематеріальних активів і фінансових інвестицій (вкладів у цінні папери на інвестиції, в асоційовані і дочірні компанії);

- витрати від орендних операцій;

- створення резервів;

- витрати від інших операцій.

Витрати визнаються непередбаченими, якщо вони за змістом відповідають таким ознакам:

- виникають у разі надзвичайних подій і мають одноразовий характер - збиток буде визначений тільки за фактом подій;

- не повторюються по суті (наприклад, виникли через зміни у правилах бухгалтерського обліку активів і пасивів).

Непередбачені витрати не можуть бути прийняті до уваги для фінансової оцінки банку.