Економіка підприємства
Кредит, як важлива форма фінансування
Банківський кредит — це економічні відносини, що виникають між банком і підприємством із приводу перерозподілу вартості на умовах терміновості, зворотності, платності і матеріальної забезпеченості.
В даний час переважним видом одержання підприємством кредиту є банківський кредит. При даному виді кредитування підприємство виступає тільки у виді позичальника.
Банківський кредит можна класифікувати по наступним ознакам:
• Цільова спрямованість кредиту;
• Термін кредиту;
• Характер забезпечення кредиту;
• Метод надання;
• Число кредиторів;
• Валюта кредиту;
• Інші.
У залежності від цілей кредит може надаватися на:
— фінансування основного капіталу;
— фінансування оборотного капіталу;
— викуп приватизованого підприємства й інші.
Сучасне українське законодавство забороняє видавати підприємствам кредити на:
— покриття збитків господарської діяльності;
— формування і збільшення статутних фондів банків і інших суб'єктів господарювання суб'єктів господарювання.
У залежності від терміну розрізняють: короткостроковий, середньостроковий і довгостроковий кредит.
Короткостроковий кредит переважно направляється на поповнення оборотних засобів , придбання цінних паперів, реалізацію експортних контрактів і придбання імпортної продукції з метою подальшого використання в процесі виробництва.
Довгостроковий кредит надається для фінансування основних фондів. В даний час в Україні середньостроковий кредит не використовується підприємствами.
Короткостроковий кредит у нашій країні видається на термін до року, довгостроковий — понад рік.
Сьогодні комерційні банки України неохоче і дуже рідко надають підприємствам довгострокові кредити. Можливість одержання такого кредиту виникає по кредитних лініях Світового банку й ЕБРР (Європейського банку реконструкції і розвитку) через мережу уповноважених банків.
Довгострокові кредити надають для фінансування основних фондів.
Умови кредитування:
1) мінімальна сума кредиту — 50 тис. дол. США;
2) максимальна сума кредиту — щорічно визначається ЕБРР і на 1999 рік склала 2,5 млн. дол. США;
3) термін короткострокового кредиту — 6-12 місяців;
4) максимальний термін довгострокового кредиту — 5 років;
5) максимальна відстрочка погашення основної суми боргу на 2 роки (з урахуванням тривалості) пільгового періоду;
6) орієнтована ставка кредиту — 15% у рік.
Обмеження при наданні кредиту.
• Кредитуються проекти що окупаються і забезпечуються заставою, при цьому вартість застави не повинна бути менш 140% від загальної суми заборгованості за кредитом за умови дотримання підтримки позичальником коефіцієнта обслуговування боргу.
• Кредити не направляються на:
— рефінансування існуючих зобов'язань чи приватних підприємств, фінансування придбання цінних паперів діючих підприємств і нерухомості;
— реалізацію проектів, зв'язаних з ігорним бізнесом, чи виробництвом, постачанням зброї.
У залежності від реального забезпечення, що мається в підприємства можна виділити наступні групи кредитів:
1. Забезпечені кредити – кредити, що мають забезпечення у виді ліквідної застави, реальна (ринкова) вартість якого перевищує кредитну заборгованість не менш, ніж на 25 %, чи які мають гарантію уряду України чи банківську гарантію.
2. Недостатньо забезпечені кредити — кредити, що мають забезпечення у виді ліквідної застави, реальна (ринкова) вартість якого складає не менш 60% від суми кредитної заборгованості; кредити, застраховані у встановленому порядку і кредити, надані під гарантії, договори-поручительства юридичних осіб.
3. Незабезпечені кредити — кредити, що не мають забезпечення чи по яким реальна (ринкова) вартість забезпечення складає менш 60 % суми кредитної заборгованості.
Незабезпечені кредити інакше називаються бланковими. Одержати такий кредит у банку може тільки фінансово-стійке підприємство з бездоганною репутацією на нетривалий термін і невелику суму. В даний час українські банки рідко практикують видачу такого кредиту.
У залежності від методу надання розрізняють банківський кредит:
1. Терміновий кредит.
2. Овердрафт.
3. Кредитна лінія.
Терміновий кредит — це кредит, що надається цілком на початку терміну. Тому відсоток по такому кредиті нараховується з розрахунку всієї суми, а основна його сума погашається періодичними чи внесками одноразовим платежем наприкінці терміну.
Кредит по овердрафту – це безстроковий кредит, при якому компанія може одержати позику на першу вимогу під відсоток відповідно до умов договору, що перевищує базову ставку і розраховується щодня.
Кредитна лінія – це зобов'язання банку надати оговорену в договорі суму за вимогою позичальника.
Основна відмінність кредиту по овердрафту від кредитної лінії полягає в тому, що кредитну лінію відкривають на визначений період часу, у той час, як овердрафт є безстроковим кредитом і може бути відмінений банком у будь-який момент без попереднього повідомлення.
Контокорентний кредит надається в основному для фінансування поточного виробництва і обігу.
Упровадження контокорентного кредиту пов'язано з більш високими комісійними платежами. Відсотки по контокорентному кредиту є найбільш високими в банківській практиці. Процентна ставка по кредиту, як правило, включає дисконтну ставку, надбавки, різні додаткові комісійні платежі по кредиту.
Овердрафт дуже схожий на контокорентний кредит, що надається підприємству відповідно до його потреб.
Підприємство може підтримувати комерційні відносини з великим числом партнерів, у нього постійно виникають грошові зобов'язання і вимоги. Банк бере на себе здійснення розрахунків по поточним вимогам і зобов'язанням підприємства і з цією метою відкриває йому контокорентний рахунок. На цьому рахунку щодня фіксуються всі надходження і списання. Зобов'язання підприємства можуть тимчасово перевищувати його вимоги, тому воно домовляється з банком про надання йому контокорентного кредиту.
У залежності від процентної ставки підприємства можуть одержувати кредити зі ставкою що плаває і фіксованою процентною ставкою.
Позички з фіксованою процентною ставкою підприємства одержують переважно в умовах стабільної економіки. Іноді такі позички підприємство може одержувати й в умовах інфляції, але на короткий термін. В умовах економічної нестабільності підприємствам, як правило, надаються позички з процентною ставкою, що плаває. Ставки по таких позичках звичайно залежать від рівня процентної ставки по міжбанківських кредитах і офіційній дисконтній ставці Національного банку України.
Для підприємств більш кращими є позички з фіксованою процентною ставкою.
По способу сплати позички, одержувані підприємствами кредити можуть бути звичайними і дисконтними.
На відміну від звичайних позичок, надання дисконтних позичок передбачає утримання позичкового відсотка (дисконту) при видачі кредиту.
Підприємства можуть одержувати в комерційних банках України кредити як у національної, так і в іноземній валюті.
Для одержання кредитів у валюті від іноземних кредиторів підприємство повинне одержати відповідний дозвіл у Національному банку України.
Кредитування в іноземній валюті має свої особливості.
По-перше, наявність у підприємства надходжень у національній валюті в обсягах, достатніх на момент укладання договору для придбання іноземної валюти не може розглядатися як надійне джерело валюти.
По-друге, видача позичальнику позички в іноземній валюті здійснюється банком тільки при відсутності простроченої заборгованості по раніше виданих позичках незалежно від того, у якій валюті, національної чи іноземній, вони видані.
Кредит в іноземній валюті може використовуватися підприємством на:
• фінансування капітальних вкладень,
• покупку устаткування,
• сировини, матеріалів,
• погашення термінових зобов'язань.
Умови і порядок одержання і погашення банківських кредитів.
Підприємства одержують кредити на умовах терміновості, зворотності, платності, матеріальній забезпеченості.
Принцип терміновості означає, що кредит повинний бути повернутий у строго визначений термін. В умовах ринку цьому принципу приділяється особлива увага:
1) від його дотримання залежить нормальне забезпечення підприємства коштами;
2) для кожного окремого підприємства дотримання цього принципу відкриває можливість одержання в банку нових кредитів, а також забезпечити свої госпрозрахункові інтереси, не сплачуючи підвищених відсотків за прострочені позички.
Принцип зворотності тісним образом пов'язаний з попереднім принципом. Кредит повинний бути повернутий у строго встановлений у кредитній угоді термін. Розрізняють: термінові, прострочені і пролонговані кредити.
Простроченими кредити стають тоді, коли в підприємства відсутні гроші для погашення позички. Поява таких кредитів свідчить про складне фінансове становище підприємства. Джерелом сплати відсотків по таких кредитах є прибуток підприємства після оподатковування. Кредит надається на строго визначені цілі.
Принцип забезпеченості кредиту - це наявність у підприємства-позичальника юридично оформлених зобов'язань, що гарантують своєчасне повернення кредиту:
• заставного зобов'язання,
• договору-гарантії,
• договору страхування відповідальності непогашення кредиту.
Принцип платності кредиту означає, що підприємство повинне внести в банк визначену плату за тимчасове запозичення засобів. Розмір плати за кредит залежить від його суми, терміну, фінансового положення підприємства, ефективності кредитуємої угоди (проекту) і інших факторів.
Виникнення кредитних відносин між підприємствами і банками можливо при дотриманні наступних умов:
1. Учасники кредитної угоди повинні бути юридичними особами і функціонувати на принципах комерційного розрахунку.
2. Підприємство-позичальник повинне бути або власником наявного в нього майна або мати право на його чи володіння користування.
3. Наявність економічних і юридичних гарантій повернення кредиту після закінчення визначеного терміну.
4. Кредитор повинний бути в такій же мері зацікавлений у видачі позички, як підприємство - у її одержанні, тобто повинні збігатися економічні інтереси суб'єктів, що хазяюють.
Порядок погашення кредиту - це спосіб погашення основної його суми і нарахованих відсотків
Вона може бути погашена цілком по закінченні терміну чи кредиту поступово. Відсоток банк стягує із суми непогашеного кредиту.
При одноразовому погашенні кредиту підприємство-позичальник виплачує відразу всю його суму наприкінці терміну.
При погашенні періодичними внесками частинами основна сума кредиту виплачується рівними внесками протягом його терміну, значна частина - по закінченні терміну кредиту.
При "амортизаційному" погашенні основну суму кредиту виплачують поступово протягом терміну кредиту. Платежі здійснюються рівними сумами регулярно і вони включають визначену частину суми кредиту і відсоток. Разом з останнім внеском, погашають суму кредиту, що залишилася.
Погашення рівними внесками - кожен наступний платіж при цьому менше попереднього, тому що процентні виплати згодом знижуються.
В даний час переважним видом одержання підприємством кредиту є банківський кредит. При даному виді кредитування підприємство виступає тільки у виді позичальника.
Банківський кредит можна класифікувати по наступним ознакам:
• Цільова спрямованість кредиту;
• Термін кредиту;
• Характер забезпечення кредиту;
• Метод надання;
• Число кредиторів;
• Валюта кредиту;
• Інші.
У залежності від цілей кредит може надаватися на:
— фінансування основного капіталу;
— фінансування оборотного капіталу;
— викуп приватизованого підприємства й інші.
Сучасне українське законодавство забороняє видавати підприємствам кредити на:
— покриття збитків господарської діяльності;
— формування і збільшення статутних фондів банків і інших суб'єктів господарювання суб'єктів господарювання.
У залежності від терміну розрізняють: короткостроковий, середньостроковий і довгостроковий кредит.
Короткостроковий кредит переважно направляється на поповнення оборотних засобів , придбання цінних паперів, реалізацію експортних контрактів і придбання імпортної продукції з метою подальшого використання в процесі виробництва.
Довгостроковий кредит надається для фінансування основних фондів. В даний час в Україні середньостроковий кредит не використовується підприємствами.
Короткостроковий кредит у нашій країні видається на термін до року, довгостроковий — понад рік.
Сьогодні комерційні банки України неохоче і дуже рідко надають підприємствам довгострокові кредити. Можливість одержання такого кредиту виникає по кредитних лініях Світового банку й ЕБРР (Європейського банку реконструкції і розвитку) через мережу уповноважених банків.
Довгострокові кредити надають для фінансування основних фондів.
Умови кредитування:
2) максимальна сума кредиту — щорічно визначається ЕБРР і на 1999 рік склала 2,5 млн. дол. США;
3) термін короткострокового кредиту — 6-12 місяців;
4) максимальний термін довгострокового кредиту — 5 років;
5) максимальна відстрочка погашення основної суми боргу на 2 роки (з урахуванням тривалості) пільгового періоду;
6) орієнтована ставка кредиту — 15% у рік.
Обмеження при наданні кредиту.
• Кредитуються проекти що окупаються і забезпечуються заставою, при цьому вартість застави не повинна бути менш 140% від загальної суми заборгованості за кредитом за умови дотримання підтримки позичальником коефіцієнта обслуговування боргу.
• Кредити не направляються на:
— рефінансування існуючих зобов'язань чи приватних підприємств, фінансування придбання цінних паперів діючих підприємств і нерухомості;
— реалізацію проектів, зв'язаних з ігорним бізнесом, чи виробництвом, постачанням зброї.
У залежності від реального забезпечення, що мається в підприємства можна виділити наступні групи кредитів:
1. Забезпечені кредити – кредити, що мають забезпечення у виді ліквідної застави, реальна (ринкова) вартість якого перевищує кредитну заборгованість не менш, ніж на 25 %, чи які мають гарантію уряду України чи банківську гарантію.
2. Недостатньо забезпечені кредити — кредити, що мають забезпечення у виді ліквідної застави, реальна (ринкова) вартість якого складає не менш 60% від суми кредитної заборгованості; кредити, застраховані у встановленому порядку і кредити, надані під гарантії, договори-поручительства юридичних осіб.
3. Незабезпечені кредити — кредити, що не мають забезпечення чи по яким реальна (ринкова) вартість забезпечення складає менш 60 % суми кредитної заборгованості.
Незабезпечені кредити інакше називаються бланковими. Одержати такий кредит у банку може тільки фінансово-стійке підприємство з бездоганною репутацією на нетривалий термін і невелику суму. В даний час українські банки рідко практикують видачу такого кредиту.
У залежності від методу надання розрізняють банківський кредит:
1. Терміновий кредит.
2. Овердрафт.
3. Кредитна лінія.
Кредит по овердрафту – це безстроковий кредит, при якому компанія може одержати позику на першу вимогу під відсоток відповідно до умов договору, що перевищує базову ставку і розраховується щодня.
Кредитна лінія – це зобов'язання банку надати оговорену в договорі суму за вимогою позичальника.
Основна відмінність кредиту по овердрафту від кредитної лінії полягає в тому, що кредитну лінію відкривають на визначений період часу, у той час, як овердрафт є безстроковим кредитом і може бути відмінений банком у будь-який момент без попереднього повідомлення.
Контокорентний кредит надається в основному для фінансування поточного виробництва і обігу.
Упровадження контокорентного кредиту пов'язано з більш високими комісійними платежами. Відсотки по контокорентному кредиту є найбільш високими в банківській практиці. Процентна ставка по кредиту, як правило, включає дисконтну ставку, надбавки, різні додаткові комісійні платежі по кредиту.
Овердрафт дуже схожий на контокорентний кредит, що надається підприємству відповідно до його потреб.
Підприємство може підтримувати комерційні відносини з великим числом партнерів, у нього постійно виникають грошові зобов'язання і вимоги. Банк бере на себе здійснення розрахунків по поточним вимогам і зобов'язанням підприємства і з цією метою відкриває йому контокорентний рахунок. На цьому рахунку щодня фіксуються всі надходження і списання. Зобов'язання підприємства можуть тимчасово перевищувати його вимоги, тому воно домовляється з банком про надання йому контокорентного кредиту.
У залежності від процентної ставки підприємства можуть одержувати кредити зі ставкою що плаває і фіксованою процентною ставкою.
Позички з фіксованою процентною ставкою підприємства одержують переважно в умовах стабільної економіки. Іноді такі позички підприємство може одержувати й в умовах інфляції, але на короткий термін. В умовах економічної нестабільності підприємствам, як правило, надаються позички з процентною ставкою, що плаває. Ставки по таких позичках звичайно залежать від рівня процентної ставки по міжбанківських кредитах і офіційній дисконтній ставці Національного банку України.
Для підприємств більш кращими є позички з фіксованою процентною ставкою.
По способу сплати позички, одержувані підприємствами кредити можуть бути звичайними і дисконтними.
На відміну від звичайних позичок, надання дисконтних позичок передбачає утримання позичкового відсотка (дисконту) при видачі кредиту.
Підприємства можуть одержувати в комерційних банках України кредити як у національної, так і в іноземній валюті.
Для одержання кредитів у валюті від іноземних кредиторів підприємство повинне одержати відповідний дозвіл у Національному банку України.
Кредитування в іноземній валюті має свої особливості.
По-перше, наявність у підприємства надходжень у національній валюті в обсягах, достатніх на момент укладання договору для придбання іноземної валюти не може розглядатися як надійне джерело валюти.
По-друге, видача позичальнику позички в іноземній валюті здійснюється банком тільки при відсутності простроченої заборгованості по раніше виданих позичках незалежно від того, у якій валюті, національної чи іноземній, вони видані.
Кредит в іноземній валюті може використовуватися підприємством на:
• фінансування капітальних вкладень,
• покупку устаткування,
• сировини, матеріалів,
• погашення термінових зобов'язань.
Умови і порядок одержання і погашення банківських кредитів.
Підприємства одержують кредити на умовах терміновості, зворотності, платності, матеріальній забезпеченості.
Принцип терміновості означає, що кредит повинний бути повернутий у строго визначений термін. В умовах ринку цьому принципу приділяється особлива увага:
1) від його дотримання залежить нормальне забезпечення підприємства коштами;
2) для кожного окремого підприємства дотримання цього принципу відкриває можливість одержання в банку нових кредитів, а також забезпечити свої госпрозрахункові інтереси, не сплачуючи підвищених відсотків за прострочені позички.
Принцип зворотності тісним образом пов'язаний з попереднім принципом. Кредит повинний бути повернутий у строго встановлений у кредитній угоді термін. Розрізняють: термінові, прострочені і пролонговані кредити.
Простроченими кредити стають тоді, коли в підприємства відсутні гроші для погашення позички. Поява таких кредитів свідчить про складне фінансове становище підприємства. Джерелом сплати відсотків по таких кредитах є прибуток підприємства після оподатковування. Кредит надається на строго визначені цілі.
Принцип забезпеченості кредиту - це наявність у підприємства-позичальника юридично оформлених зобов'язань, що гарантують своєчасне повернення кредиту:
• заставного зобов'язання,
• договору-гарантії,
• договору страхування відповідальності непогашення кредиту.
Принцип платності кредиту означає, що підприємство повинне внести в банк визначену плату за тимчасове запозичення засобів. Розмір плати за кредит залежить від його суми, терміну, фінансового положення підприємства, ефективності кредитуємої угоди (проекту) і інших факторів.
Виникнення кредитних відносин між підприємствами і банками можливо при дотриманні наступних умов:
1. Учасники кредитної угоди повинні бути юридичними особами і функціонувати на принципах комерційного розрахунку.
2. Підприємство-позичальник повинне бути або власником наявного в нього майна або мати право на його чи володіння користування.
3. Наявність економічних і юридичних гарантій повернення кредиту після закінчення визначеного терміну.
4. Кредитор повинний бути в такій же мері зацікавлений у видачі позички, як підприємство - у її одержанні, тобто повинні збігатися економічні інтереси суб'єктів, що хазяюють.
Порядок погашення кредиту - це спосіб погашення основної його суми і нарахованих відсотків
Вона може бути погашена цілком по закінченні терміну чи кредиту поступово. Відсоток банк стягує із суми непогашеного кредиту.
При одноразовому погашенні кредиту підприємство-позичальник виплачує відразу всю його суму наприкінці терміну.
При погашенні періодичними внесками частинами основна сума кредиту виплачується рівними внесками протягом його терміну, значна частина - по закінченні терміну кредиту.
При "амортизаційному" погашенні основну суму кредиту виплачують поступово протягом терміну кредиту. Платежі здійснюються рівними сумами регулярно і вони включають визначену частину суми кредиту і відсоток. Разом з останнім внеском, погашають суму кредиту, що залишилася.
Погашення рівними внесками - кожен наступний платіж при цьому менше попереднього, тому що процентні виплати згодом знижуються.
