Кириленко Фінанси (2000)

Акція — цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право її власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Амортизація — процес перенесення вартості основних фондів та нематаріальних активів на продукт, що виготовляється.

Аудит — перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення дос-товірності їх звітності, обліку, його повноти і відпо-відності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Баланс доходів і видатків — поточний фінансовий план підприємства, в якому відображаються доходи і видатки підприємства за рік, а також взаємовідносини з державою і кредитними установами.

Баланс фінансових ресурсів і витрат держави — фінансовий план, який складається з метою визначення обсягів фінансових ресурсів, що створюються в країні, напрямків їх використання, збалансування доходів і витрат держави.



Балансовий метод — у фінансовому плануванні передбачає встановлення відповідності видатків джерелам їх покриття,

ув'язку всіх розділів фінансового плану, фінансових і виробничих показників, в результаті чого досягається збалансованість фінансового плану.

Бізнес-план — план реалізації певного проекту або угоди, в якому дається характеристика проекту (угоди), а також обгрунтовується доцільність їх реалізації і розраховується фінансовий результат.

Бюджет — план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади і управління.

Бюджетна резолюція — спеціальна постанова Верховної Ради України, в якій висвітлюються основні напрями бюджетної політики.

Бюджетна система — сукупність бюджетів країни. В Україні до її складу входять: Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети.

Бюджетне регулювання — надання коштів з Державного бюджету України до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя з метою збалансування доходів і видатків кожного бюджету.

Бюджетне фінансування — надання коштів з бюджетів на безповоротних засадах.

Бюджетний дефіцит — перевищення видатків над доходами бюджету.

Бюджетний період — період, на який складається бюджет. В Україні він співпадає з календарним роком.

Бюджетний процес — регламентований законодавством порядок складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контроль за їх виконанням, затвердження звітів про виконання бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України.

Бюджетний устрій — організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи.

Бюджетні права — сукупність юридичних норм, що регулюють діяльність органів державної влади і управління по складанню проекту, розгляду, затвердженню і виконанню державного бюджету.

Валовий дохід підприємства — загальна сума доходу від усіх видів діяльності, отриманого протягом певного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий національний продукт — вартість виро-блених в суспільстві матеріальних благ за певний період часу, переважно за рік.

Валові витрати підприємства — сума будь-яких витрат у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які купуються або виготовляються підприємством для їхнього подальшого використання у власній господарській діяльності.

Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Видатки розвитку — витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, таких як фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Державний внутрішній борг — строкові боргові зобов'язання Уряду України у грошовій формі.

Державний кредит — сукупність відносин, в яких держава виступає в ролі позичальника коштів, кредитора і гаранта.

Державні цільові фонди — фонди, які створені відповідно до законів України, формуються за рахунок податків і зборів з юридичних та фізичних осіб.

Джерело податку — дохід суб'єкта оподаткування, з якого сплачується податок.

Дотації — кошти, які виділяються з бюджету на безповоротній основі.

Закріплені доходи бюджету — доходи, які повністю надходять в певний бюджет.

Інвестиції — всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів

діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Інвестування — процес вкладання грошей в ті чи інші об'єкти з розрахунком на збільшення їхньої вартості, а також отримання додаткового доходу.

Інновації — одна з форм інвестицій з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу.

Казначейські зобов'язання — вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання доходу.

Кредитування — надання коштів на принципах поворотно-сті, платності, строковості і забезпеченості.

Кошторис доходів і видатків — фінансовий план бюджетної установи, організації; основний документ, який визначає загальний обсяг, цільове надходження і поквартальний розподіл коштів установи.

Медичне страхування — вид страхування, об'єктом якого є видатки, пов'язані із здоров'ям, наданням медичної допомоги населенню.

Метод коефіцієнтів (або ектраполяції) — у фінансовому плануванні передбачає розповсюдження встановлених у минулому тенденцій на майбутній період або розповсюдження ви-

біркових даних на іншу частину сукупності досліджуваних об'єктів, які самі не були досліджені.

Національне багатство — сукупність створених та нагромаджених матеріальних благ, якими володіє суспільство, а також природні ресурси, що враховані та включені в економічний оборот.

Нематеріальні активи — об'єкти, що не мають фізичної основи, але мають вартісну оцінку, дають дохід і використовуються протягом тривалого часу.

Непрямі податки — податки, які входять до складу цін на товари, роботи та послуги, їхній розмір не залежить від доходу платника податку.

Нормативний метод — у фінансовому плануванні передбачає розрахунок фінансових показників на основі встановлення норм і нормативів.

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Об'єктами оподаткування — є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних та фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законодавством України про оподаткування.

Оборотні кошти підприємств — кошти авансовані для формування оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

Одиниця оподаткування — одиниця виміру об'єкта оподаткування.

Оренда (лізінг) — передача майна у користування за певну плату і на певний строк.

Основні фонди підприємтсва — це засоби праці, які тривалий час приймають участь у виробничому процесі, зберігають свою натурально-речову форму і по частинах переносять свою вартість на виготовлений продукт.

Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому.

Пеня — міра матеріального впливу на винних у несвоєчасному виконанні грошових зобов'язань, нараховується за кожен день прострочення платежу.

Перевірка — обстеження і визначення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів.

Підприємництво — безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Платіжний календар — оперативний фінансовий план підприємства, метою складання якого є прогнозування фінансового стану підприємства на певну дату.

Платники податків і зборів — (суб'єкти оподаткування) — юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори.

Податкова ставка — встановлена величина податку на одиницю оподаткування.

Податкові пільги — повне або часткове звільнення від податків для певних категорій платників.

Податок — обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Поточні видатки — витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку.

Прибуток — основний узагальнюючий показник фінансових результатів роботи комерційного підприємства.

Прямі податки — податки, об'єктом оподаткування в яких є дохід, прибуток або майно.

Ревізія — метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

Регулюючі доходи бюджету — доходи, які діляться між окремими бюджетами в певному процентному співвідношенні.

Рентабельність — показник, що характеризує рівень прибутковості підприємства або продукції.

Розподіл прибутку — направлення прибутку на формування доходів бюджетів та на задоволення власних потреб суб'єктів господарювання.

Самофінансування — принцип організації господарської діяльності, який передбачає відшкодування видатків по основній діяльності та її розвитку за рахунок власних джерел.

Система оподаткування — сукупність податків і обов'язкових зборів до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються у визначеному законами України порядку.

Собівартість продукції — грошовий вираз всіх затрат, пов'язаних з використанням у процесі виробництва і реалізації продукції матеріальних, трудових, природних та інших ресурсів, крім того, включає податки і обов'язкові збори згідно діючого законодавства.

Статутний фонд — сукупність вкладів (у грошовій формі) учасників або власників у майно при створенні підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами.

Страхова медицина — метод фінансування видатків по охороні здоров'я.

Субвенції — надання коштів з бюджетів на фінансування конкретних заходів, у випадку нецільового використання кошти підлягають поверненню.

Управління фінансами — складова частина управління економікою, діяльність, пов'язана із впливом на процеси розподілу і перерозподілу валового національного продукту, національного доходу і національного багатства.

Фінанси — економічна категорія, яка відображає відносини, пов'язані з формуванням та рухом фондів грошових коштів.

Фінансова політика — сукупність фінансових заходів, які здійснює держава через фінансову систему.

Фінансова тактика — фінансові заходи спрямовані на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни і полягає у зміні форм організації фінансових відносин.

Фінансова система — сукупність окремих сфер і ланок фінансових відносин, які пов'язані між собою, їм притаманні централізовані і децентралізовані фонди грошових коштів, відповідний апарат управ-ління і правове забезпечення.

Фінансова стратегія — основні напрями використання фінансових відносин на тривалу перспективу.

Фінансове планування — один з елементів управління фінансами, діяльність по складанню планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий апарат — сукупність всіх організаційних структур, які здійснюють управління фінансами.

Фінансовий контроль — один з елементів управління фінансами, особлива діяльність по перевірці правильності вартісного розподілу валового національного продукту, утворення і витрачання фондів грошових коштів.

Фінансовий механізм — сукупність конкретних форм і методів забезпечення розподільчих та перерозподільчих відносин, утворення доходів, фондів грошових коштів.

Фінансовий план — план формування, розподілу і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий ринок — невід'ємний атрибут ринкової економіки, включає ринок банківських позик та ринок цінних паперів.

Фінансові важелі — конкретні форми здійснення процесів розподілу і перерозподілу створеної вартості.

Фінансові резерви — особлива група фондів грошових коштів, в яких зосереджуються кошти, що на деякий час відволікаються з господарського обороту, а використовуються у випадках збоїв у процесі суспільного виробництва.

Фінансові ресурси — доходи і нагромадження, які формуються у юридичних осіб і держави в процесі розпроділу і перерозподілу валового національного продукту.

Фінансові санкції — особливі форми організації фінансових відносин, покликані посилити матеріальну відповідальність суб'єктів господарювання у виконанні взятих зобов'язань.

Фінансові стимули — особливі форми організації фінансових відносин, покликані посилити матеріальну зацікавленість суб'єктів господарювання в досягненні кращих результатів діяльності.

Чистий прибуток — частина прибутку підприємства, яка залишається в його розпорядженні після сплати податків.

Штраф — міра матеріального впливу на винних у порушенні законодавства, угод або діючих правил, накладаються, звичайно, в певній грошовій сумі.