Біржове право

2. Організаційна структура товарної біржі.

Під організаційною структурою товарної біржі розуміється організація її окремих підрозділів у певному взаємозв'язку, що визначаються поставленими цілями й розподілом функцій між підрозділами. Організаційна структура товарної біржі багато в чому залежить від організаційно-правової форми, у якій здійснюється торгово-біржова діяльність. Організаційна структура також передбачає розподіл функцій і повноважень між керівниками структурних підрозділів, що становлять органи управління біржею.

Через свої органи управління, що діють у межах прав, наданих їм за законом або уставом, товарна біржа як суб'єкт господарювання здобуває відповідні права й приймає на себе обов'язки. О. Штиллих підкреслив, що біржа — це, насамперед, організований ринок, що відрізняється від звичайного ринку тим, що в ній помітна розчленованість, є органи для певних функцій, пов'язаних з управлінням, підтримкою порядку й нормуванням біржових угод. Ринок такого устрою не знає. Продавці й покупці на ринку, представляють більшу неорганізовану масу. Але всюди, де ринок піднімається до рівня біржі, з'являються органи. Коли їх немає, збори не мають характеру біржі, хоча б і там відбувалася торгівля замінними цінностями. Навіть найпростіші типи бірж, а саме біржі реального товару містять у собі основи високоорганізованої структури управління [7, с 25].

Органи управління товарної біржі служать для формування й вираження зовні його волі, здійснення дій правового характеру від імені товарної біржі як суб'єкта господарювання. При цьому органи управління є невід'ємною частиною цілісної організаційної структури товарної біржі, коли дія органа завжди визнається дією самої юридичної особи.

З урахуванням цього, а також виходячи із загальнотеоретичних положень можна визначити, що органи управління товарної біржі — це спеціально вповноважені органи, наділені владними повноваженнями, компетенцією й необхідними засобами для здійснення впливу на об'єкт управління з метою одержання встановленого результату, узгодження й коректування дії виконавців.

Організаційна структура товарної біржі будується з урахуванням забезпечення високої ліквідності угод, низького рівня витрат, можливості швидкого інформування всіх учасників торгівлі й коректування їхніх дій.

У ст. 12 Закону закріплена загальна організаційна структура товарної біржі. Так, для управління товарною біржею й забезпечення її функцій на біржі створюється виконавча дирекція й спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія й інші підрозділи, а також допоміжні служби, необхідні для її діяльності. Підрозділи біржі діють на основі положень, затверджених загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ним органом.

У науковій літературі при аналізі організаційної структури товарної біржі пропонується класифікація органів управління на суспільну й стаціонарну структуру |8, с 25].

До суспільної структури товарної біржі належать загальні збори членів товарної біржі й виборні органи в особі біржового комітету й ревізійної комісії.

Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори її членів. У період між загальними зборами членів товарної біржі управління здійснює біржовий комітет (рада біржі). Біржовий комітет обирається на строк, установлений загальними зборами членів біржі (як правило, на 1-3 роки). Голова, його заступники й члени біржового комітету обираються загальними зборами на основі персонального обговорення кожної кандидатури. У випадку незадовільної роботи, склад біржового комітету може бути переобраний достроково. Рішення про обрання голови, його заступників і членів біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі. До складу біржового комітету для виконання функцій, що вимагають спеціальних знань, можуть бути обрані повноважні представники організацій і громадяни, що не є членами біржі. Розподіл обов'язків між членами біржового комітету здійснюється на його першому засіданні. Члени біржового комітету не є службовцями біржі й проводять роботу на суспільних початках. Комітет очолює голова або президент.

Контролюючим органом товарної біржі є контрольна (ревізійна) комісія. Обирається контрольна (ревізійна) комісія на загальних зборах членів біржі. Вона здійснює контроль за правлінням біржі за результатами фінансової й господарської діяльності, робить висновок по річних звітах і балансам, надає звіт для розгляду на загальних зборах членів біржі. До складу контрольної (ревізійної) комісії не можуть бути обрані члени біржового комітету або правління біржі. Перевірка фінансово-господарської діяльності правління здійснюється ревізійною комісією за дорученням загальних зборів членів біржі або з ініціативи комісії. У випадку виникнення загрози інтересам біржі або виявлення зловживань, які були допущені посадовими особами, ревізійна комісія має право вимагати скликання загальних зборів.

Стаціонарна структура товарної біржі призначена для ведення господарської біржової діяльності. Компетенція й функції стаціонарної структури відрізняються й можуть бути специфічними на різних біржах. При цьому умовно стаціонарна структура товарної біржі може бути розділена на виконавчі (функціональні) і спеціалізовані підрозділи.

Виконавчі (функціональні) і спеціалізовані підрозділи необхідні біржі для ведення поточної господарської біржової діяльності. Від того, як здійснюють свою роботу ці підрозділи, багато в чому залежить ефективність роботи біржі. Виконавчі (функціональні) підрозділи — це апарат біржі, що готує і проводить біржові торги. Вони досить різноманітні й залежать від обсягу біржових угод, кількості членів і брокерів, які працюють на біржі.

До спеціалізованих підрозділів біржі можна віднести підрозділи, відповідальні за ведення поточної роботи по організації біржових торгів:

• маклеріат — створюється для підготовки й проведення торгів, пропонує маклерів членам біржі;

• котирувальна комісія — утворюється для обліку цін попиту, пропозиції, а також визначення котирувальних (довідкових) цін і виконання інших функцій, пов'язаних з рухом цін на біржі;

• експертне бюро — здійснює експертизу товарів на біржі, консультування з питань технічних й інших властивостей і характеристик біржових товарів;

• відділ прийому заявок і реєстрація контрактів — здійснює вхідний контроль, прийом заявок, реєстрацію контрактів, визначає їхню відповідність Тимчасовим правилам біржової торгівлі, формує інформаційний аркуш;

• відділ інформаційно-технічного забезпечення — здійснює розробку й функціонування програмно-технічних засобів, систем зв'язку й оргтехніки;

• відділ інформаційно-довідкового обслуговування — відповідає за одержання, зберігання й обробку інформації; забезпечує інформаційне обслуговування учасників і відвідувачів біржових торгів, а також підготовку й реалізацію відомостей довідкового характеру зацікавленим особам;

• відділ міжбіржових зв'язків і роботи із брокерськими фірмами — здійснює акредитацію брокерських фірм (брокерів), укладає договори з біржами інших регіонів, постійно підтримує зв'язки з членами біржі;

• відділ управління справами — здійснює організаційно-кадрове й матеріально-технічне забезпечення розробку й організацію управлінських рішень, координує й взаємодіє з іншими службами, відділами, підрозділами біржі; веде архів і діловодство біржі, контролює виконання всіх документів;

• біржова арбітражна комісія — постійно діючий третейський суд, розглядає суперечки, пов'язані з укладанням угод у ході біржових сесій біржі, її відособлених підрозділів, представництв, філій при проведенні спільних міжбіржових торгів, а також виконанням біржових контрактів. Арбітражна комісія створюється для вирішення спірних питань, які виникають як між учасниками зареєстрованих на біржі угод, так і між ними й брокерами й відповідальними співробітниками служб біржі. Загальні положення правового статусу арбітражної комісії визначаються Законом України «Про третейські суди». Зазначений перелік спеціалізованих підрозділів товарної біржі не є вичерпним і може бути доповнений іншими підрозділами, що належать до даної групи.