Ортинський Основи права (2005)

Держава у правовій науці розглядається як така форма організації суспільного життя, метою якої є об'єднання людей єдиною владою для координації їх різноманітних інтересів. Державна влада розповсюджує свою дію на всіх людей, які перебувають на території певної держави. Держава виступає офіційним представником суспільства і спирається на засоби примусу. Отже, можна сказати, що держава - це організація політичної влади, яка здійснює керівництво суспільством, управління загальносуспільними справами в межах певної території.

Поряд з державою в суспільстві виникають і функціонують інші об'єднання громадян (політичні партії, іромадські організації), котрі об'єднують людей за їхніми різноманітними інтересами: політичними, економічними, духовними. Всі вони беруть активну участь у політичному житті і є важливими складовими політичної системи суспільства. Проте держава займає особливе стрижневе місце у політичній системі суспільства, що зумовлено її змістовними характеристиками. Лише держава:

- є офіційним представником усього суспільства; володіє суверенною (верховною, самостійною і формально незалежною) владою в суспільстві;

- спроможна виконувати загальносоціальні функції керівництва суспільством, а також управління загальносуспільними справами;

може встановлювати формальнообов'язкові правила поведінки загального характеру;

- має у своєму розпорядженні специфічний апарат держави, для виконання її функцій.

Сутність держави як суспільного явища полягає перш за все у тому, що вона є єдиною організацією політичної влади, котра здійснює керівництво і управління всім суспільством. Тому дослідити сутність держави означає виявити волю та інтереси тих соціальних груп, які вона виражає і захищає.

Державна влада є особливим видом управління, який поряд з організаційними можливостями наділений правом примусу для виконання державних функцій. Функції держави - це основні напрямки (зміст) діяльності держави, котрі розкривають її соціальну сутність. їх класифікують за ознаками, що наведені нижче.

1. За соціальним значенням державної діяльності:

- основні (безпосередньо характеризують її соціальну сутність);

- другорядні (не розкривають безпосередньо соціальної сутності держави).

2. За територіальною спрямованістю: внутрішні і зовнішні.

3. За сферою суспільного життя: політичні, економічні, гуманітарні, культурні, соціальні.

4. За часом виконання:

- постійні (здійснюються протягом усього часу існування держави);

- тимчасові (здійснюються протягом певного періоду часу. Наприклад, під час надзвичайного стану).