Іщенко Політологія (2004)
1.3. Політичне життя суспільства.
Сутність, зміст і політичні пріоритети життя як найвищої цінності людини. Політичне життя як частина людського буття. Його зв'язок з конкретно-історичною і політичною діяльністю людей. Типологія політичного життя: внутрішньополітичне і зовнішньополітичне. Соціально-політичне, національно-політичне, військове і адміністративно-політичне, соціально-класове, національне, державне, партійне, громадсько-політичне життя. Парламентське й адміністративне життя. Страйкове і мітингове, організоване, стихійне, слабоорганізоване політичне життя. Політичне життя за місцем проживання, за рівнем управління і самоуправління, за адміністративно-територіальним поділом. Політичне життя на державному та міжнародному рівнях. Інституційні елементи внутрішньополітичного життя.
Зовнішньополітичне життя як система взаємовідносин між державами, партіями, їхніми блоками і союзами з питань власних інтересів, а також інтересів світового співтовариства. Зміст зовнішньополітичного життя. Об'єктивні умови та суб'єктивні фактори внутрішньополітичного та міжнародного порядку. Вплив економічного життя і соціального стану на політичне життя суспільства. Коеволюція економіки, політики та ідеології. Політичні засоби як регулятори динаміки соціального розвитку. Розвиток демократії в західних країнах, її роль у політичному житті. Різноманітність політичного життя, зростання міжнародної інформації щодо політичного життя. Включення широких мас у політичне життя.
Управлінська діяльність - основний пріоритет політичного життя. Політичне життя як стабілізатор суспільного життя. Сутність політичної стабільності суспільства, її особливості. Розвиток суб'єктів політики, політичної стабільності як одна з центральних цілей і цінностей. Наявність механізмів досягнення і збереження постійної рівноваги політичного життя. Активність як важлива риса сучасного політичного життя. Фактори активності Упередження в політичній системі елементів, структур, які порушують функціонування і розвиток політичного життя.
Функціонування внутрішніх структур політичного життя. Зв'язок внутрішньополітичного життя країни з світовим політичним життям. Політична стагнація та її наслідки. Особливості розвитку політичного життя в стагааційний період. Пасивність. Стандартизація, уніфікація і регламентація політичного життя. Розвиток суспільства за розробленим політичним сценарієм і несвоєчасне вирішення його політичних конфліктів; боязливе ставлення до будь-яких змін чи установлених форм політичного життя; згортання всіх форм демократії; бюрократизація політичного життя.
Політична нестабільність суспільства, її зміст. Ознаки нестабільності політичного життя. Наявність періодичних криз, потрясінь, політичних та інших конфліктів; відсутність діючого механізму усунення диспропорцій, безладдя або слабкість структур законодавчої, виконавчої та судової влади, розпад політичних інститутів, структур. Плюралізм у діяльності засобів масової інформації. Виникнення в умовах нестабільної правової системи розмаїття партій, громадських об'єднань та інших форм громадсько-політичної самодіяльності мас. Громадянська згода, злагода і консенсус як необхідні умови розвитку стабільності політичного життя суспільства
Характерні особливості розвитку політики і політичного життя у XX ст. Цілісність політичного життя. Єдність політичного життя. Роль суспільно-політичних зв'язків, різного роду залежностей у єдності політичного життя. Соціальна впорядкованість як основа організації політичного життя. Плюралізм політичного життя. Вплив плюралізму на консолідацію соціальної системи. Політичний простір. Три виміри політичного простору як передумова політичного життя. Мета політичних процесів життєдіяльності як середовище здійснення найрізноманітніших форм політичного життя. Політичний час як важлива властивість політичного життя. Значення політичного часу у характеристиці змісту політичного життя суспільства на його певному конкретно-історичному етапі розвитку. Зв'язок минулого, сучасного і майбутнього у політичному часі.
Зовнішньополітичне життя як система взаємовідносин між державами, партіями, їхніми блоками і союзами з питань власних інтересів, а також інтересів світового співтовариства. Зміст зовнішньополітичного життя. Об'єктивні умови та суб'єктивні фактори внутрішньополітичного та міжнародного порядку. Вплив економічного життя і соціального стану на політичне життя суспільства. Коеволюція економіки, політики та ідеології. Політичні засоби як регулятори динаміки соціального розвитку. Розвиток демократії в західних країнах, її роль у політичному житті. Різноманітність політичного життя, зростання міжнародної інформації щодо політичного життя. Включення широких мас у політичне життя.
Управлінська діяльність - основний пріоритет політичного життя. Політичне життя як стабілізатор суспільного життя. Сутність політичної стабільності суспільства, її особливості. Розвиток суб'єктів політики, політичної стабільності як одна з центральних цілей і цінностей. Наявність механізмів досягнення і збереження постійної рівноваги політичного життя. Активність як важлива риса сучасного політичного життя. Фактори активності Упередження в політичній системі елементів, структур, які порушують функціонування і розвиток політичного життя.
Функціонування внутрішніх структур політичного життя. Зв'язок внутрішньополітичного життя країни з світовим політичним життям. Політична стагнація та її наслідки. Особливості розвитку політичного життя в стагааційний період. Пасивність. Стандартизація, уніфікація і регламентація політичного життя. Розвиток суспільства за розробленим політичним сценарієм і несвоєчасне вирішення його політичних конфліктів; боязливе ставлення до будь-яких змін чи установлених форм політичного життя; згортання всіх форм демократії; бюрократизація політичного життя.
Політична нестабільність суспільства, її зміст. Ознаки нестабільності політичного життя. Наявність періодичних криз, потрясінь, політичних та інших конфліктів; відсутність діючого механізму усунення диспропорцій, безладдя або слабкість структур законодавчої, виконавчої та судової влади, розпад політичних інститутів, структур. Плюралізм у діяльності засобів масової інформації. Виникнення в умовах нестабільної правової системи розмаїття партій, громадських об'єднань та інших форм громадсько-політичної самодіяльності мас. Громадянська згода, злагода і консенсус як необхідні умови розвитку стабільності політичного життя суспільства
Характерні особливості розвитку політики і політичного життя у XX ст. Цілісність політичного життя. Єдність політичного життя. Роль суспільно-політичних зв'язків, різного роду залежностей у єдності політичного життя. Соціальна впорядкованість як основа організації політичного життя. Плюралізм політичного життя. Вплив плюралізму на консолідацію соціальної системи. Політичний простір. Три виміри політичного простору як передумова політичного життя. Мета політичних процесів життєдіяльності як середовище здійснення найрізноманітніших форм політичного життя. Політичний час як важлива властивість політичного життя. Значення політичного часу у характеристиці змісту політичного життя суспільства на його певному конкретно-історичному етапі розвитку. Зв'язок минулого, сучасного і майбутнього у політичному часі.
