Як зазначалося вище, постатейний бюджет застосовується в Сполучених Штатах найширше порівняно з іншими форматами бюджету. Його популярність зумовлена, мабуть, традицією, простотою його підготовки та зрозумілістю. Його легкозрозумілі концепції та простота дозволяють без ускладнень проводити порівняння бюджетів різних років. Для постатейного бюджету, як правило, потрібна лише проста система рахунків (план рахунків). Завдяки простоті об’єктів видатків (плану рахунків) такого бюджету, постатейний бюджет є простим інструментом створення бюджетних рахунків, які можна уніфіковано застосовувати в складних умовах сучасного державного управління. В центрі уваги постатейного бюджету — придбання товарів. Постатейний бюджет може бути надзвичайно деталізованим, наприклад, у ньому окремими рядками можуть бути записані поштові витрати та витрати на придбання пестицидів, а може бути відносно загальним. Однак існує тенденція саме до представлення деталей. Наведений у таблиці приклад — постатейний бюджет Відділу соціальної допомоги міста Гоблер — є чимось середнім між двома крайніми випадками. Якого типу запитання виникнуть у тих, хто приймає рішення, стосовно цього бюджету?
ПРИКЛАД І. Місто Гоблер (постатейний бюджет)
Відділ соціальної допомоги
Код Стаття Сума
100 3 Керівники департаментів $31 280,00
100 4 Асистенти 56 060,00
100 5 Заступники та допоміжний персонал 73 431,00
100 42 Талони на харчування 41 994,00
100 43 Послуги з працевлаштування 26 744,00
100 50 Робота з кадрами 1 800,00
Загальна сума видатків на оплату праці $231 309,00
207 Зв’язок 16 500,00
211 1 Страхові внески, авто 10 000,00
214 Членські внески та передплата 350,00
218 Орендна плата 14 000,00
219 4 Ремонт офісного обладнання 400,00
220 Транспортні видатки 1 600,00
310 Бензин, мастила 2 500,00
313 Канцелярські товари 1 500,00
503 Внески, передбачені Федеральним законом про соціальне страхування 49 000,00
614 Заміна автопарку 0,00
Всього інші видатки $95 850,00
Всього по Відділу соціальної допомоги $327 159,00
Постатейний бюджет робить наголос на організаційних одиницях та об’єктах видатків, що утруднює розуміння взаємозв’язків між спожитими факторами та завданнями. Замість цих взаємозв’язків акцент робиться на тому, що купується. При такому форматі бюджету існує ймовірність того, що показники, наприклад, результативності та ефективності не застосовуватимуться, оскільки складається враження, що вони не важливі і — в постатейному бюджетному процесі — їх важче обґрунтувати (тобто застосування цих показників вимагає істотних додаткових зусиль, із самим бюджетом безпосередньо не пов’язаних). Якщо урядовий орган або інший вищий орган влади наполягає на суворому дотриманні бюджету, це може являти собою серйозне зазіхання на слушні управлінські прерогативи і, безумовно, зменшить свободу управлінських дій та гнучкість при здійсненні функцій відомства.
Очевидно, що цей формат бюджету не забезпечує наявність управлінської інформації, оскільки акцент робиться не на управлінні, а на контролі. Така орієнтованість виходить з того, що правильні видатки тотожні правильним результатам. На жаль, часто при обговореннях постатейних бюджетів основна увага приділяється правильності видатків, а не доцільності результатів (хіба що у вузькому визначенні сенсу контролю: фіскальна цілісність та відповідність). Насамкінець, постатейний формат бюджету обумовлює акцент на прирісності, тобто при обговоренні такого бюджету, як правило, наголос робиться на тому, наскільки в пропонованому бюджеті видатки на ту чи інші статтю зростають порівняно з бюджетом поточного року. Як наслідок, обсяги бюджету поступово збільшуються без серйозного розгляду результатів, які дасть таке зростання видатків у коротко- чи довготерміновій перспективі. Хоча будь-який формат бюджету може бути предметом прирісних коригувань, судячи з усього, це особливо притаманно постатейному бюджету, що пов’язано з його контекстом — наголосом на придбанні товарів. Інший формат бюджету — той, що його обстоювала Комісія Гувера, — приділяє увагу спожитим факторам, але, водночас, робить наголос на їхньому зв’язку з результатами.