Жорін Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні (2001)

9.4. Тарифні пільги (преференції)

Тарифні пільги встановлюються відносно товарів, не можуть мати індивідуального характеру і надаються тільки за рішенням Уряду.

Тарифна пільга (преференція) — це пільга, що надається на умовах взаємності або в односторонньому порядку при реалізації торгової політики України по відношенню до товару, що переміщується через митний кордон, у вигляді:

повернення раніше сплаченого мита;

звільнення від сплати митних платежів;

зменшення ставки митних платежів (пільгові ставки);

встановлення тарифних квот на преференційне ввезення (вивезення) товару.

До об’єктів, що звільнюються від мита, належать:

транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів, пасажирів, палива та оснащення, необхідного для нормальної експлуатації транспортного засобу або яке було придбане за кордоном у зв’язку з ліквідацією аварії (поломки) транспортного засобу;

предмети матеріально-технічного оснащення (паливо, продукти харчування та інші предмети, що вивозяться для забезпечення функціонування українських та орендованих суден, які ведуть морський промисел; у 1998 р. було відмінено мито на продукцію рибного промислу, що вироблялася Укррибфлотом та ввозилася в Україну);

інші товари згідно з переліком.

Тарифні пільги, порядок їх визначення та встановлення чітко зазначено законодавством. Вони становлять митну політику, застосовуються в інтересах економічної політики держави, для заохочення іноземних інвестицій у спільні та іноземні підприємства в Україні.

Не підлягають оподаткуванню ПДВ та акцизним збором:

професійне обладнання, майно та інструменти, що належать іноземним юридичним особам, необхідні для надання послуг чи виконання робіт ними на території України;

зразки товарів, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання в Україні не носить комерційного характеру;

транспортні засоби, що використовуються для міжнародних перевезень вантажу, пасажирів, а також ті, що ввозяться в режимі тимчасового ввезення.

Умовно всі митні пільги можна поділити відповідно до осіб, яким вони надаються:

представники іноземних держав (їх працівники);

інші іноземні громадяни;

власні виробники (імпортери, експортери) за наявністю відповідних умов їх підтримки;

за міжнародними договорами України.

Крім того, законами України були встановлені і протягом майже 7 років діяли пільги для організацій по захисту інтересів чорнобильців, ветеранів ВВВ та прирівнених до них учасників війни, іноземних інвесторів. Зараз пільги цим категоріям відмінені, в основному з причин зловживання ними.

Пільги іноземним громадянам, як правило, встановлюються на двосторонній основі або з урахуванням традицій міжнародної митної практики.

Збори за митне оформлення не справляються, коли:

ввозяться предмети, призначені для офіційного користування дипломатичних і консульських представництв іноземних держав в Україні, міжнародних, міжурядових організацій та інших установ, які користуються в Україні митними пільгами відповідно до міжурядових угод, програм міжнародної технічної допомоги;

подається попередня ВМД при ордерних поставках товарів;

подається загальна ВМД при поставках комплексного об’єкта;

повертається в Україну (або за кордон) майно, яке було тимчасово ввезене (вивезене);

ввозяться предмети гуманітарної допомоги, що визначається Кабміном України;

відбувається митне оформлення товарів та інших предметів вартістю до 100 дол. США;

товари перебувають під митним контролем перші 15 календарних днів.

Митні платежі (податки, збори) — це важелі митної, економічної політики держави, які завжди перебувають в динаміці по відношенню до різних країн і до різних товарів.