Жорін Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні (2001)
10.1. Порядок і умови перевезення товарів між митницями
Питання порядку та умов перевезення товарів регулюються ст. 81—99 Митного кодексу України, ст. 15—102 Закону України “Про Єдиний митний тариф” та конкретизуються митними відомчими нормативними актами (наказами, інструкціями).
Перевезення — це один із видів митних режимів. Як зазначалося раніше, митний режим є одним із важливих інститутів митного права, який визначає порядок переміщення товарів через митний кордон та по митній території держави. У цілому митний режим характеризують як сукупність положень, які визначають правовий статус товару і транспортних засобів, що переміщуються через митну територію держави або по ній для митного оформлення.
Ст. 15 Закону України “Про Єдиний митний тариф” визначає такі митні режими для товару та транспортних засобів:
1) випуск для вільного використання;
2) реімпорт;
3) реекспорт;
4) транзит;
5) митний ліцензійний склад;
6) магазин безмитної торгівлі;
7) переробка на митній території;
8) переробка під митним контролем;
9) тимчасове ввезення (вивезення);
10) вільна економічна зона;
11) переробка поза межами митної території;
12) експорт;
13) імпорт;
14) знищення;
15) відмова на користь держави.
Треба враховувати право власника товару на вибір та зміну митного режиму в будь-який час. В цій лекції будуть розглянуті в основному аспекти переміщення товарів і транспортних засобів між митницями. Положення ці конкретизуються в наказах Держмиткомітету від 27 вересня 1993 р. “Про порядок митного оформлення перевезень товарів та предметів між митницями”, від 6 березня 1995 р. “Про порядок митного оформлення книжки МДП на товари та інші предмети, що перевозяться між митницями з дотриманням процедури МДП” та іншими наказами.
Відповідно до ст. 81 МК України товари, щодо яких митне оформлення не завершено, в тому числі й ті, що переміщуються транзитом через митну територію України, можуть перевозитися з однієї митниці в іншу під відповідальністю підприємства чи особи, яка прийняла товари для перевезення. Витрати на такі перевезення відшкодовуються в порядку, передбаченому законодавством України, а фактично всі ці питання вирішує власник товару, перекладаючи їх на ціну товару.
Держмитслужба встановила, що вантажі під митним контролем перевозяться між митницями під митним забезпеченням (пломби, печатки, інше) (3 євро за 1 пломбу — така вартість встановлена у вересні 1999 р.).
Митниці відправлення встановлюють термін доставлення вантажу до митниці призначення, виходячи із 80 км за добу. Фактично враховуються можливості наявного транспортного засобу. При відправленні вантажу на митницю призначення митниця, яка відправляє вантаж, складає провізну відомість. Її реквізити:
найменування митниці відправлення;
місце призначення;
кому видана відомість;
митниця призначення;
термін доставки;
вага вантажу;
кількість місць;
назва вантажу;
вартість;
номери супровідних документів;
номери товарно-транспортних накладних;
митне забезпечення;
зобов’язання та підпис перевізника.
Все це завіряється штампом “Під митним контролем” та особистою номерною печаткою інспектора митниці. Провізні відомості складаються в 3-х примірниках:
1-й електронною поштою направляється в митницю призначення;
2-й видається перевізнику на руки;
3-й залишається на контролі у митниці відправлення.
Перевізник зобов’язаний у зазначений термін доставити вантаж до митниці призначення. Несвоєчасність доставлення без об’єктивних причин розглядається як порушення митних правил згідно зі ст. 109 МК України.
Після доставлення вантажу інспектор митниці призначення робить запис у провізній відомості “Вантаж прибув”, засвідчує особистою номерною печаткою і дану провізну відомість відправляє електронною поштою на митницю призначення, робить відповідні записи в журналі реєстрації провізних документів.
Митниця відправлення після отримання першого примірника провізної відомості робить відмітки в журналі провізних відомостей і знімає даний вантаж з контролю.
У правовому відношенні відбувається процес передачі прав митного контролю та оформлення товару від однієї митниці до другої.
Треба мати на увазі різні часові моменти початку режиму перевезення між митницями: в одному випадку власник товару з самого початку заявляє про транзит товару (до іншої митниці або держави); в іншому — власник змінює режим (на прикордонну митницю, потім на митний ліцензійний склад, потім переробку товару, потім перевезення в іншу митницю, потім перевезення в іншу державу тощо).
Правове регулювання питань, що виникають, передбачає їх чітке визначення і вирішення відповідно до ситуації, яка склалася. Зокрема, чистий транзит передбачає звільнення від стягнення митних платежів і податків, від застосування до товарів заходів економічної політики на прикордонній митниці.
Треба мати на увазі, що Уряд має право впливати на режим транзиту шляхом його заборони як відповідного заходу на дискримінаційну політику іноземної держави або союзу держав.
Транзит або переміщення товарів здійснюється за встановленими маршрутами для визначених підакцизних товарів і за будь-якими маршрутами для інших. Митниця відправлення встановлює термін доставки (2000 км за 1 місяць). Право митниці — взяти товар до супроводження митною вартою, щоб його не “потопили” в державі.
На вантажі, що вивозяться з України, додатково заповнюється аркуш ВМД, який разом з іншими товаросупровідними документами прямує до пункту пропуску на кордоні, де вилучається митницею, яка здійснює випуск вантажу за межі митної території України. У графі Д робиться запис “Направляється на ... митницю для пропуску за межі території України”, проставляється штамп “Під митним контролем” та особиста номерна печатка інспектора митниці
Митниця призначення при надходженні вантажу вилучає даний примірник ВМД, записує в журналі обліку та інформує митницю відправлення про фактичне вивезення за межі України оформленого нею товару.
Впускна митниця оформлює ВМД на транзит. Вантаж разом із примірником даної ВМД після запису у графі Д відправляється у випускну митницю. Випускна митниця при надходженні вантажу даний примірник ВМД вилучає, дані про вантаж заносяться в журнал реєстрації, а вилучений примірник ВМД з відміткою “Вантаж прибув” завіряється печаткою інспектора і відправляється поштою у митницю відправлення.
Митниця призначення також у день випуску вантажу за межі митної території України письмово інформує по оперативних каналах зв’язку (факс, електронна пошта) митницю відправлення про перевезення вантажу за вказаними номерами ВМД.
Якщо вартість вантажу менша 100 дол. США і декларація на транзит не оформлюється, то контроль за доставленням вантажу здійснюється за провізними відомостями.
Контроль за виконанням обов’язків перевізника здійснює митниця відправлення. При непідтвердженні у встановлені строки митницею призначення надходження вантажу митниця відправлення письмово інформує про це митницю призначення і проводить розслідування причин недоставлення вантажу та вирішення питання про притягнення винних до відповідальності.
Якщо вантаж перевозиться по “операції МДП” із застосуванням книжки МДП — провізна відомость не виписується. Порядок замовлення книжки МДП окремий. CARNET TIR (Конвенція МДП 1975 р.) — Міжнародні Транспортні Перевезення — вимагає наявності ліцензії на здійснення таких перевезень. АСМАП — Асоціація міжнародних автомобільних перевезень — видає організаціям книжки МДП за відповідну плату і контролює їх роботу. Транзитні вантажі звільняються від сплати ввізних мит, податків і зборів.
Книжка МДП дійсна для виконання одного перевезення в одну сторону.
CARNET TIR — являє собою книжку з жовтими і відривними білими № 1 і зеленими № 2 аркушами. Перший жовтий аркуш оформляється з початку перевезення і залишається в книжці МДП до кінця, заповнюється власником книжки. Відривні аркуші 1 і 2 (непарні білі і парні зелені) з 1 по 15 графу також заповнюються власником книжки.
Відповідно до положень Конвенції МДП інспектор здійснює реєстрацію книжки МДП в журналі обліку CARNET TIR, а відірвані аркуші підшиває в окремій папці.
Відривні корінці № 2 зеленого кольору у відповідну митницю направляє інспектор випускної митниці.
Порядок заповнення титульної сторінки книжки МДП визначено наказом Держмиткомітету від 6 березня 1995 р. “Про порядок митного оформлення книжки МДП на товари та інші предмети, що перевозяться між митницями з дотриманням процедури МДП”. Як правило, такий транспортний засіб доглядається тільки зовні, щоб не було пошкоджено тенту та накладеного митного забезпечення.
Закон встановлює дві умови переміщення товару під транзитом:
1) товари повинні залишатися в незмінному стані (крім змін природного зносу або збитку при нормальних умовах транспортування);
2) їх не можна використовувати ні в яких цілях, крім транзиту.
Якщо митний орган має підстави для підозрювання перевізника у тому, що він не гарантує цих вимог, то митний орган допускає вантаж до транзиту тільки після перевірки транспортного засобу при умові перевезення з митним супроводженням або виконання перевезення митним перевізником. Витрати на переоснащення транспортного засобу та інші несе перевізник (власник), і держава їх не відшкодовує. Якщо умови транзиту порушено, перевізник повинен сплатити штраф у розмірі таких митних платежів, за яких би товар був випущений у вільний оборот. Митні платежі та збори не сплачуються, якщо при транзиті товар знищено внаслідок аварії, дії непереборної сили.
Ст. 82 МК України чітко реґламентує права та обов’язки перевізника, у тому числі й після аварії. Він повинен негайно повідомити про це митний орган, що розташований найближче до місця аварії. Всі витрати несе перевізник.
Перевезення — це один із видів митних режимів. Як зазначалося раніше, митний режим є одним із важливих інститутів митного права, який визначає порядок переміщення товарів через митний кордон та по митній території держави. У цілому митний режим характеризують як сукупність положень, які визначають правовий статус товару і транспортних засобів, що переміщуються через митну територію держави або по ній для митного оформлення.
Ст. 15 Закону України “Про Єдиний митний тариф” визначає такі митні режими для товару та транспортних засобів:
1) випуск для вільного використання;
2) реімпорт;
3) реекспорт;
4) транзит;
5) митний ліцензійний склад;
6) магазин безмитної торгівлі;
7) переробка на митній території;
9) тимчасове ввезення (вивезення);
10) вільна економічна зона;
11) переробка поза межами митної території;
12) експорт;
13) імпорт;
14) знищення;
15) відмова на користь держави.
Треба враховувати право власника товару на вибір та зміну митного режиму в будь-який час. В цій лекції будуть розглянуті в основному аспекти переміщення товарів і транспортних засобів між митницями. Положення ці конкретизуються в наказах Держмиткомітету від 27 вересня 1993 р. “Про порядок митного оформлення перевезень товарів та предметів між митницями”, від 6 березня 1995 р. “Про порядок митного оформлення книжки МДП на товари та інші предмети, що перевозяться між митницями з дотриманням процедури МДП” та іншими наказами.
Відповідно до ст. 81 МК України товари, щодо яких митне оформлення не завершено, в тому числі й ті, що переміщуються транзитом через митну територію України, можуть перевозитися з однієї митниці в іншу під відповідальністю підприємства чи особи, яка прийняла товари для перевезення. Витрати на такі перевезення відшкодовуються в порядку, передбаченому законодавством України, а фактично всі ці питання вирішує власник товару, перекладаючи їх на ціну товару.
Держмитслужба встановила, що вантажі під митним контролем перевозяться між митницями під митним забезпеченням (пломби, печатки, інше) (3 євро за 1 пломбу — така вартість встановлена у вересні 1999 р.).
Митниці відправлення встановлюють термін доставлення вантажу до митниці призначення, виходячи із 80 км за добу. Фактично враховуються можливості наявного транспортного засобу. При відправленні вантажу на митницю призначення митниця, яка відправляє вантаж, складає провізну відомість. Її реквізити:
найменування митниці відправлення;
місце призначення;
кому видана відомість;
термін доставки;
вага вантажу;
кількість місць;
назва вантажу;
вартість;
номери супровідних документів;
номери товарно-транспортних накладних;
митне забезпечення;
зобов’язання та підпис перевізника.
Все це завіряється штампом “Під митним контролем” та особистою номерною печаткою інспектора митниці. Провізні відомості складаються в 3-х примірниках:
1-й електронною поштою направляється в митницю призначення;
2-й видається перевізнику на руки;
3-й залишається на контролі у митниці відправлення.
Перевізник зобов’язаний у зазначений термін доставити вантаж до митниці призначення. Несвоєчасність доставлення без об’єктивних причин розглядається як порушення митних правил згідно зі ст. 109 МК України.
Після доставлення вантажу інспектор митниці призначення робить запис у провізній відомості “Вантаж прибув”, засвідчує особистою номерною печаткою і дану провізну відомість відправляє електронною поштою на митницю призначення, робить відповідні записи в журналі реєстрації провізних документів.
Митниця відправлення після отримання першого примірника провізної відомості робить відмітки в журналі провізних відомостей і знімає даний вантаж з контролю.
У правовому відношенні відбувається процес передачі прав митного контролю та оформлення товару від однієї митниці до другої.
Треба мати на увазі різні часові моменти початку режиму перевезення між митницями: в одному випадку власник товару з самого початку заявляє про транзит товару (до іншої митниці або держави); в іншому — власник змінює режим (на прикордонну митницю, потім на митний ліцензійний склад, потім переробку товару, потім перевезення в іншу митницю, потім перевезення в іншу державу тощо).
Правове регулювання питань, що виникають, передбачає їх чітке визначення і вирішення відповідно до ситуації, яка склалася. Зокрема, чистий транзит передбачає звільнення від стягнення митних платежів і податків, від застосування до товарів заходів економічної політики на прикордонній митниці.
Транзит або переміщення товарів здійснюється за встановленими маршрутами для визначених підакцизних товарів і за будь-якими маршрутами для інших. Митниця відправлення встановлює термін доставки (2000 км за 1 місяць). Право митниці — взяти товар до супроводження митною вартою, щоб його не “потопили” в державі.
На вантажі, що вивозяться з України, додатково заповнюється аркуш ВМД, який разом з іншими товаросупровідними документами прямує до пункту пропуску на кордоні, де вилучається митницею, яка здійснює випуск вантажу за межі митної території України. У графі Д робиться запис “Направляється на ... митницю для пропуску за межі території України”, проставляється штамп “Під митним контролем” та особиста номерна печатка інспектора митниці
Митниця призначення при надходженні вантажу вилучає даний примірник ВМД, записує в журналі обліку та інформує митницю відправлення про фактичне вивезення за межі України оформленого нею товару.
Впускна митниця оформлює ВМД на транзит. Вантаж разом із примірником даної ВМД після запису у графі Д відправляється у випускну митницю. Випускна митниця при надходженні вантажу даний примірник ВМД вилучає, дані про вантаж заносяться в журнал реєстрації, а вилучений примірник ВМД з відміткою “Вантаж прибув” завіряється печаткою інспектора і відправляється поштою у митницю відправлення.
Митниця призначення також у день випуску вантажу за межі митної території України письмово інформує по оперативних каналах зв’язку (факс, електронна пошта) митницю відправлення про перевезення вантажу за вказаними номерами ВМД.
Якщо вартість вантажу менша 100 дол. США і декларація на транзит не оформлюється, то контроль за доставленням вантажу здійснюється за провізними відомостями.
Контроль за виконанням обов’язків перевізника здійснює митниця відправлення. При непідтвердженні у встановлені строки митницею призначення надходження вантажу митниця відправлення письмово інформує про це митницю призначення і проводить розслідування причин недоставлення вантажу та вирішення питання про притягнення винних до відповідальності.
Якщо вантаж перевозиться по “операції МДП” із застосуванням книжки МДП — провізна відомость не виписується. Порядок замовлення книжки МДП окремий. CARNET TIR (Конвенція МДП 1975 р.) — Міжнародні Транспортні Перевезення — вимагає наявності ліцензії на здійснення таких перевезень. АСМАП — Асоціація міжнародних автомобільних перевезень — видає організаціям книжки МДП за відповідну плату і контролює їх роботу. Транзитні вантажі звільняються від сплати ввізних мит, податків і зборів.
Книжка МДП дійсна для виконання одного перевезення в одну сторону.
CARNET TIR — являє собою книжку з жовтими і відривними білими № 1 і зеленими № 2 аркушами. Перший жовтий аркуш оформляється з початку перевезення і залишається в книжці МДП до кінця, заповнюється власником книжки. Відривні аркуші 1 і 2 (непарні білі і парні зелені) з 1 по 15 графу також заповнюються власником книжки.
Відповідно до положень Конвенції МДП інспектор здійснює реєстрацію книжки МДП в журналі обліку CARNET TIR, а відірвані аркуші підшиває в окремій папці.
Відривні корінці № 2 зеленого кольору у відповідну митницю направляє інспектор випускної митниці.
Порядок заповнення титульної сторінки книжки МДП визначено наказом Держмиткомітету від 6 березня 1995 р. “Про порядок митного оформлення книжки МДП на товари та інші предмети, що перевозяться між митницями з дотриманням процедури МДП”. Як правило, такий транспортний засіб доглядається тільки зовні, щоб не було пошкоджено тенту та накладеного митного забезпечення.
Закон встановлює дві умови переміщення товару під транзитом:
1) товари повинні залишатися в незмінному стані (крім змін природного зносу або збитку при нормальних умовах транспортування);
2) їх не можна використовувати ні в яких цілях, крім транзиту.
Якщо митний орган має підстави для підозрювання перевізника у тому, що він не гарантує цих вимог, то митний орган допускає вантаж до транзиту тільки після перевірки транспортного засобу при умові перевезення з митним супроводженням або виконання перевезення митним перевізником. Витрати на переоснащення транспортного засобу та інші несе перевізник (власник), і держава їх не відшкодовує. Якщо умови транзиту порушено, перевізник повинен сплатити штраф у розмірі таких митних платежів, за яких би товар був випущений у вільний оборот. Митні платежі та збори не сплачуються, якщо при транзиті товар знищено внаслідок аварії, дії непереборної сили.
Ст. 82 МК України чітко реґламентує права та обов’язки перевізника, у тому числі й після аварії. Він повинен негайно повідомити про це митний орган, що розташований найближче до місця аварії. Всі витрати несе перевізник.
