Жорін Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні (2001)
13.2. Поняття контрабанди та відповідальність за її здійснення
Митний кодекс України та ст. 70 Кримінального кодексу України визначають контрабанду як переміщення товарів, валюти, цінностей та інших предметів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах або групою осіб, які організувалися для заняття контрабандою, а також незаконне переміщення історичних і культурних цінностей, наркотичних засобів, отруйних речовин, зброї. Караються такі діяння відповідно до кримінального законодавства позбавленням волі на строк від 3 до 10 років з конфіскацією майна.
Об’єктом контрабанди є суспільні відносини в галузі митної справи, інтереси держави, яким причиняється шкода злочинними діями.
Із суб’єктивної сторони контрабанда передбачає наявність прямого умислу. Винний усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення зазначених предметів через митний кордон і бажає їх вивезення (ввезення) з порушенням встановлених правил.
Суб’єктом злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 16 років.
Контрабанда вважається закінченим злочином з моменту фактичного переміщення предметів через митний кордон.
Незаконним визнається і таке переміщення товарів або інших цінностей через митний кордон, яке здійснювалося поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митниці або поза часом здійснення митного оформлення, чи здійснення підготовчих дій до такого порушення, а також з приховуванням від митного контролю таких предметів.
Контрабанда кваліфікується за ознакою великих розмірів у випадку переміщення через митний кордон предметів контрабанди, вартість яких становить 200 і більше офіційно встановлених розмірів мінімальної заробітної плати. Визначення цін предметів робить експерт.
Незаконне переміщення товарів, транспортних засобів і предметів, вчинене при відсутності всіх, передбачених ст. 70 ККУ ознак, тягне адміністративну відповідальність.
Раніше підкреслювалось, що зовнішньою ознакою контрабанди є незаконне переміщення предметів через митний кордон. Але правовою сутністю цього діяння є порушення встановленого державою порядку переміщення таких предметів, причинення шкоди економічним інтересам держави, бо внаслідок таких діянь вона не отримує відповідні митні платежі, митні збори, не може контролювати і регулювати економічні процеси.
Разом з тим, треба зрозуміти, що формальні ознаки складу злочину ще не точно віддзеркалюють його сутність, ступінь соціальної загрози. Мабуть, виходячи із цього, законодавець робить відступ від своїх принципів і дублює склад злочину як у Кримінальному кодексі, так і у Митному.
Можна зрозуміти таке становище як тимчасове, викликане різними змінами в суспільних відносинах, які ще не знайшли законодавчого відображення. Ми маємо застарілі Кримінальний і Митний кодекси. А сам злочин у роки створення суверенної України набув іншої сутності, особливо зважаючи на розміри вартості предметів, що переміщуються. Хто міг думати в часи написання цих кодексів, що валюта з’явиться майже у кожного громадянина, і тому необхідно буде вводити кваліфікаційну ознаку — розмір, щоб відрізнити злочин від правопорушення.
Організованою групою осіб для заняття контрабандою визнається двоє чи більше осіб, які спеціально об’єдналися з метою спільного і неодноразового переміщення через митний кордон товарів і предметів. Ця ознака вважається наявною, якщо існує певна стійкість групи і її учасники діють як співвиконавці злочину. Навмисне приховування предметів від митного контролю, вчинене всіма членами групи, тягне за собою однакову відповідальність для кожного.
Заслуговує на увагу те, що для визначення предметом контрабанди зброї необхідно мати висновок експерта, і якщо не вистачає комплектуючих, то це не є зброя. (Існують такі маленькі хитрощі, як розукомплектування, розділення на частини і ввезення частинами в різний час.) Ввезення розукомплектованої зброї (яку без проблем можна зібрати за межами митної території України) кваліфікується вже по-іншому і не містить складу злочину.
Цю недосконалість закону активно використовують при перевезенні автозасобів, щоб уникнути сплати надто великих митних платежів та інших видів податків. За декілька метрів від кордону автомобіль розукомплектовують і перевозять окремо як комплектуючі частини (кузов, двигун, колеса, шасі), розмір митних платежів за які значно менший, ніж за цілий автомобіль. Потім на території України через декілька метрів від зони митного контролю в іншій автомайстерні автомобіль збирають. Залишається питання оформлення автомобіля в органах ДАІ, але спеціалісти і тут досягають поставленої мети.
Важливою проблемою боротьби з контрабандою в сучасних умовах є така обставина: митники виявляють майже всі факти, порушують справу про порушення митних правил, ведуть дізнання, а потім передають в органи державної безпеки. Незацікавленість у кінцевому результаті впливає на якість проведення невідкладних слідчих дій: огляд місця події, огляд предметів контрабанди та транспортних засобів, які для цього використовувались, юридична грамотність написання процесуальних документів тощо.
Існують численні факти “потоплення” справ про контрабанду з різних причин. Інколи мають місце факти, коли по порушених митними органами справах про контрабанду не конфісковується предмет контрабанди. Тобто під виглядом деяких упущень в оформленні документів дізнання справа не тільки не кваліфікується як злочин, а навіть і як порушення митних правил, що суперечить простій логіці. Як наслідок, держава не отримує значну кількість коштів за конфіскат і за штрафи.
Заслуговує окремої уваги також положення ст. 15 КпАПУ, яке передбачає, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані, а також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ несуть адмінвідповідальність за порушення правил дорожнього руху, правил полювання та охорони водних ресурсів, митних правил — на загальних засадах. До зазначених осіб не може бути застосовано штраф, виправні роботи і адміністративний арешт. Таким чином, ця категорія правопорушників фактично уникає відповідальності за митні правопорушення, окрім конфіскації предметів порушення митних правил.
Начальник митниці може передавати матеріали про правопорушення такими особами в їх відомства для вирішення питання притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
Об’єктом контрабанди є суспільні відносини в галузі митної справи, інтереси держави, яким причиняється шкода злочинними діями.
Із суб’єктивної сторони контрабанда передбачає наявність прямого умислу. Винний усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення зазначених предметів через митний кордон і бажає їх вивезення (ввезення) з порушенням встановлених правил.
Суб’єктом злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 16 років.
Контрабанда вважається закінченим злочином з моменту фактичного переміщення предметів через митний кордон.
Незаконним визнається і таке переміщення товарів або інших цінностей через митний кордон, яке здійснювалося поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митниці або поза часом здійснення митного оформлення, чи здійснення підготовчих дій до такого порушення, а також з приховуванням від митного контролю таких предметів.
Контрабанда кваліфікується за ознакою великих розмірів у випадку переміщення через митний кордон предметів контрабанди, вартість яких становить 200 і більше офіційно встановлених розмірів мінімальної заробітної плати. Визначення цін предметів робить експерт.
Незаконне переміщення товарів, транспортних засобів і предметів, вчинене при відсутності всіх, передбачених ст. 70 ККУ ознак, тягне адміністративну відповідальність.
Раніше підкреслювалось, що зовнішньою ознакою контрабанди є незаконне переміщення предметів через митний кордон. Але правовою сутністю цього діяння є порушення встановленого державою порядку переміщення таких предметів, причинення шкоди економічним інтересам держави, бо внаслідок таких діянь вона не отримує відповідні митні платежі, митні збори, не може контролювати і регулювати економічні процеси.
Разом з тим, треба зрозуміти, що формальні ознаки складу злочину ще не точно віддзеркалюють його сутність, ступінь соціальної загрози. Мабуть, виходячи із цього, законодавець робить відступ від своїх принципів і дублює склад злочину як у Кримінальному кодексі, так і у Митному.
Організованою групою осіб для заняття контрабандою визнається двоє чи більше осіб, які спеціально об’єдналися з метою спільного і неодноразового переміщення через митний кордон товарів і предметів. Ця ознака вважається наявною, якщо існує певна стійкість групи і її учасники діють як співвиконавці злочину. Навмисне приховування предметів від митного контролю, вчинене всіма членами групи, тягне за собою однакову відповідальність для кожного.
Заслуговує на увагу те, що для визначення предметом контрабанди зброї необхідно мати висновок експерта, і якщо не вистачає комплектуючих, то це не є зброя. (Існують такі маленькі хитрощі, як розукомплектування, розділення на частини і ввезення частинами в різний час.) Ввезення розукомплектованої зброї (яку без проблем можна зібрати за межами митної території України) кваліфікується вже по-іншому і не містить складу злочину.
Цю недосконалість закону активно використовують при перевезенні автозасобів, щоб уникнути сплати надто великих митних платежів та інших видів податків. За декілька метрів від кордону автомобіль розукомплектовують і перевозять окремо як комплектуючі частини (кузов, двигун, колеса, шасі), розмір митних платежів за які значно менший, ніж за цілий автомобіль. Потім на території України через декілька метрів від зони митного контролю в іншій автомайстерні автомобіль збирають. Залишається питання оформлення автомобіля в органах ДАІ, але спеціалісти і тут досягають поставленої мети.
Важливою проблемою боротьби з контрабандою в сучасних умовах є така обставина: митники виявляють майже всі факти, порушують справу про порушення митних правил, ведуть дізнання, а потім передають в органи державної безпеки. Незацікавленість у кінцевому результаті впливає на якість проведення невідкладних слідчих дій: огляд місця події, огляд предметів контрабанди та транспортних засобів, які для цього використовувались, юридична грамотність написання процесуальних документів тощо.
Існують численні факти “потоплення” справ про контрабанду з різних причин. Інколи мають місце факти, коли по порушених митними органами справах про контрабанду не конфісковується предмет контрабанди. Тобто під виглядом деяких упущень в оформленні документів дізнання справа не тільки не кваліфікується як злочин, а навіть і як порушення митних правил, що суперечить простій логіці. Як наслідок, держава не отримує значну кількість коштів за конфіскат і за штрафи.
Заслуговує окремої уваги також положення ст. 15 КпАПУ, яке передбачає, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов’язані, а також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ несуть адмінвідповідальність за порушення правил дорожнього руху, правил полювання та охорони водних ресурсів, митних правил — на загальних засадах. До зазначених осіб не може бути застосовано штраф, виправні роботи і адміністративний арешт. Таким чином, ця категорія правопорушників фактично уникає відповідальності за митні правопорушення, окрім конфіскації предметів порушення митних правил.
Начальник митниці може передавати матеріали про правопорушення такими особами в їх відомства для вирішення питання притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
