Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті (2003)
1.2.5. Особливості навчання дорослих в економічній освіті
Говорячи про фактори активізації навчання, пов’язані з умовами взаємодії його учасників, потрібно окремо зупинитися на особливостях навчання дорослих учнів у економічній освіті. Головними умовами, які їх визначають, є в першу чергу психічні особливості віку та професії; наявність певного освітнього рівня; власний життєвий досвід . Принциповим у цьому процесі є розуміння таких положень: у дорослих існує потреба в знаннях, але на основі очевидності отримання власної вигоди від засвоєння матеріалу, що стане запорукою успіху в діяльності, а також багатий і різноманітний життєвий досвід, який є самостійним джерелом знань і потребує акцентів на індивідуалізації навчання. У дорослих має місце переорієнтація від принципу акумулювання знань (предметне навчання) до підвищення рівня компетентності (проблемне навчання) завдяки здатності до ефективних дій під час вирішення конкретних життєвих ситуацій.
У ході навчання часто виникає своєрідний конфлікт між необхідністю дорослих у підвищенні кваліфікації та їхньою упередженістю до сприйняття нового: «Я вже все це знаю», «Нове — це добре забуте старе», «Ну й що з того, що…». Розв’язання такої суперечності може бути здійснено через виконання професійних завдань, які виявляють недостатність знань дорослого учня та необхідність формування нових знань, умінь та навичок.
Помічено, що дорослі здатні витрачати багато часу й енергії, щоб з’ясувати, яка їм буде користь від засвоєння нових знань чи які неприємності можуть очікувати їх у майбутньому, якщо вони відмовляться від такого надбання. Для дорослих непереконливі тільки декларації про те, що нові знання будуть корисні. Тому для реалізації навчання потрібно підготувати яскраві приклади з реального життя учасників групи, які демонструють переваги наявності у них нових знань, умінь, відношень і негативні наслідки відсутності таких знань чи навичок. У результаті зростає мотивація людини до навчання, створюються необхідні психологічні передумови до підвищення кваліфікації.
Дорослих людей стимулюють до навчання як зовнішні фактори (вимоги керівництва, підвищення по службі, можливе збільшення зарплати, покращання умов роботи тощо), так і внутрішні (інтерес до знань, бажання домогтися поваги і самоповаги, самоактуалізація, потяг до влади тощо). Важливим у цьому процесі є також використання різних прийомів стимулювання дорослих через їхню самооцінку (оцінку себе, своєї діяльності, свого становища в групі, свого ставлення до інших членів групи тощо) та спільне формування цілей навчання. Складання спільного взаємоприйнятного плану за участю всіх сторін є дуже важливим моментом, бо однією з властивостей людської натури є тенденція проявляти високу старанність і відданість справі, коли в прийняття рішення щодо реалізації цієї справи та її планування було вкладено багато сил. Зворотна сторона цього відчуття ще справедливіша: чим більше люди відчувають, що рішення, прийняте за них і нав’язане їм до виконання, а вони не можуть вплинути на нього, тим більше вони схильні до його ігнорування або саботування.
Для дорослих характерне виникнення організованих спроб засвоєння й застосування на практиці нових знань. Це викликано актуальними проблемами їхнього життєвого досвіду. Вони починають учитися, якщо вже на власному досвіді переконалися у недостатності певних знань або умінь (що призвело до неефективного виконання роботи), а також для того, щоб вирішити певні проблеми, які виникли на їхньому робочому місці. Їм недостатньо просто знати щось. Вони хочуть зрозуміти, яким чином нові знання допоможуть їм вирішити їхні проблеми або покращити ситуацію. Тому вибір тем для навчання дорослих має орієнтуватися на конкретні завдання.
Дорослі мають особливе ставлення до свого багатого й різноманітного життєвого досвіду. Якщо для молодих це щось, що з ними трапилося незалежно від їхньої волі й бажань, то для дорослих це щось унікальне, що відбулося саме з ними та сталося як наслідок свідомо прийнятих ними рішень. Тому якщо досвід дорослих ігнорується, відвертається або не використовується, вони розуміють це як невизнання їх самих як особистостей. Багате джерело особистих знань і досвіду дорослих має використовуватися в процесі навчання різними способами: через аналіз конкретних проблемних ситуацій із життя учасників; виявлення можливостей застосування отриманих знань до різних сфер діяльності дорослих, а не тільки до ситуацій, які розглядаються на заняттях або є аналогічними їм. Однак наявність великого практичного досвіду може призвести до того, що нові ідеї будуть сприйматися вкрай негативно або блокуватися. Тому в процесі навчання частіше необхідно застосовувати спеціальні техніки психології спілкування.
До основних правил навчання дорослих віднесемо такі:
«Заглиблення». Чим більшою є зацікавленість предметом, тим легше запам’ятовуються подробиці, пов’язані з ним. Щоб швидко й ефективно навчитися чогось, потрібно настроїтись на предмет навчання, уявити, які переваги дає оволодіння ним, чітко визначити мету вивчення даного матеріалу. Кожного разу доцільно відтворювати ці переваги і вигоди. У такий спосіб зміст матеріалу впливає на процес навчання.
«Повторення». Коли щось часто повторюється, це стає частиною переконань і уявлень людини. У змісті кожного навчального матеріалу є положення, які забезпечують ефективне й результативне використання знань. Тільки детально оволодівши цими положеннями, можна пристосувати їх до конкретних умов і особливостей. Тоді вони стають частиною світогляду дорослої людини.
«Застосування на практиці». Знаннями й навичками потрібно користуватися, інакше вони можуть бути втрачені. За постійного застосування знання поглиблюються й удосконалюються, уміння доводяться до автоматизму й майстерності, що у свою чергу забезпечує високий рівень організації діяльності. Ефективне навчання передбачає практичне втілення знань, відпрацювання вмінь і навичок.
«Засвоєння». Відбувається в результаті глибокого розуміння змісту матеріалу, його присвоєння й адаптації до конкретних умов життєвого досвіду, формування й удосконалення вмінь і навичок на основі його використання. Елементи змісту навчання стають основою компетентності, що сприяє розвитку відповідних психічних властивостей людини.
«Закріплення, підкріплення». Після досягнення професійних успіхів часто з’являється зневага до знань, методів і прийомів, які цей успіх принесли, зникає потреба аналізувати труднощі й складні завдання. Це, у свою чергу, спричиняє виникнення нових проблем, які потребують нових підходів для їхнього вирішення, пошуків нових знань. По суті, чим більші майстерність і професіоналізм фахівця, тим більше зусиль він докладає до свого професійного навчання. Кожного разу повернення до навчального матеріалу та його аналіз дозволяють розкрити нові аспекти питання, принципи і правила, які раніше випали з поля зору.
У ході навчання часто виникає своєрідний конфлікт між необхідністю дорослих у підвищенні кваліфікації та їхньою упередженістю до сприйняття нового: «Я вже все це знаю», «Нове — це добре забуте старе», «Ну й що з того, що…». Розв’язання такої суперечності може бути здійснено через виконання професійних завдань, які виявляють недостатність знань дорослого учня та необхідність формування нових знань, умінь та навичок.
Помічено, що дорослі здатні витрачати багато часу й енергії, щоб з’ясувати, яка їм буде користь від засвоєння нових знань чи які неприємності можуть очікувати їх у майбутньому, якщо вони відмовляться від такого надбання. Для дорослих непереконливі тільки декларації про те, що нові знання будуть корисні. Тому для реалізації навчання потрібно підготувати яскраві приклади з реального життя учасників групи, які демонструють переваги наявності у них нових знань, умінь, відношень і негативні наслідки відсутності таких знань чи навичок. У результаті зростає мотивація людини до навчання, створюються необхідні психологічні передумови до підвищення кваліфікації.
Дорослих людей стимулюють до навчання як зовнішні фактори (вимоги керівництва, підвищення по службі, можливе збільшення зарплати, покращання умов роботи тощо), так і внутрішні (інтерес до знань, бажання домогтися поваги і самоповаги, самоактуалізація, потяг до влади тощо). Важливим у цьому процесі є також використання різних прийомів стимулювання дорослих через їхню самооцінку (оцінку себе, своєї діяльності, свого становища в групі, свого ставлення до інших членів групи тощо) та спільне формування цілей навчання. Складання спільного взаємоприйнятного плану за участю всіх сторін є дуже важливим моментом, бо однією з властивостей людської натури є тенденція проявляти високу старанність і відданість справі, коли в прийняття рішення щодо реалізації цієї справи та її планування було вкладено багато сил. Зворотна сторона цього відчуття ще справедливіша: чим більше люди відчувають, що рішення, прийняте за них і нав’язане їм до виконання, а вони не можуть вплинути на нього, тим більше вони схильні до його ігнорування або саботування.
Для дорослих характерне виникнення організованих спроб засвоєння й застосування на практиці нових знань. Це викликано актуальними проблемами їхнього життєвого досвіду. Вони починають учитися, якщо вже на власному досвіді переконалися у недостатності певних знань або умінь (що призвело до неефективного виконання роботи), а також для того, щоб вирішити певні проблеми, які виникли на їхньому робочому місці. Їм недостатньо просто знати щось. Вони хочуть зрозуміти, яким чином нові знання допоможуть їм вирішити їхні проблеми або покращити ситуацію. Тому вибір тем для навчання дорослих має орієнтуватися на конкретні завдання.
Дорослі мають особливе ставлення до свого багатого й різноманітного життєвого досвіду. Якщо для молодих це щось, що з ними трапилося незалежно від їхньої волі й бажань, то для дорослих це щось унікальне, що відбулося саме з ними та сталося як наслідок свідомо прийнятих ними рішень. Тому якщо досвід дорослих ігнорується, відвертається або не використовується, вони розуміють це як невизнання їх самих як особистостей. Багате джерело особистих знань і досвіду дорослих має використовуватися в процесі навчання різними способами: через аналіз конкретних проблемних ситуацій із життя учасників; виявлення можливостей застосування отриманих знань до різних сфер діяльності дорослих, а не тільки до ситуацій, які розглядаються на заняттях або є аналогічними їм. Однак наявність великого практичного досвіду може призвести до того, що нові ідеї будуть сприйматися вкрай негативно або блокуватися. Тому в процесі навчання частіше необхідно застосовувати спеціальні техніки психології спілкування.
До основних правил навчання дорослих віднесемо такі:
«Заглиблення». Чим більшою є зацікавленість предметом, тим легше запам’ятовуються подробиці, пов’язані з ним. Щоб швидко й ефективно навчитися чогось, потрібно настроїтись на предмет навчання, уявити, які переваги дає оволодіння ним, чітко визначити мету вивчення даного матеріалу. Кожного разу доцільно відтворювати ці переваги і вигоди. У такий спосіб зміст матеріалу впливає на процес навчання.
«Повторення». Коли щось часто повторюється, це стає частиною переконань і уявлень людини. У змісті кожного навчального матеріалу є положення, які забезпечують ефективне й результативне використання знань. Тільки детально оволодівши цими положеннями, можна пристосувати їх до конкретних умов і особливостей. Тоді вони стають частиною світогляду дорослої людини.
«Застосування на практиці». Знаннями й навичками потрібно користуватися, інакше вони можуть бути втрачені. За постійного застосування знання поглиблюються й удосконалюються, уміння доводяться до автоматизму й майстерності, що у свою чергу забезпечує високий рівень організації діяльності. Ефективне навчання передбачає практичне втілення знань, відпрацювання вмінь і навичок.
«Закріплення, підкріплення». Після досягнення професійних успіхів часто з’являється зневага до знань, методів і прийомів, які цей успіх принесли, зникає потреба аналізувати труднощі й складні завдання. Це, у свою чергу, спричиняє виникнення нових проблем, які потребують нових підходів для їхнього вирішення, пошуків нових знань. По суті, чим більші майстерність і професіоналізм фахівця, тим більше зусиль він докладає до свого професійного навчання. Кожного разу повернення до навчального матеріалу та його аналіз дозволяють розкрити нові аспекти питання, принципи і правила, які раніше випали з поля зору.
