2.4.4. Використання інформаційних систем і технологій у вивченні економічних дисциплін
Інформаційні системи й технології набувають дедалі більшого поширення в економічній освіті. Оскільки сучасна професійна діяльність економіста неможлива без застосування новітніх досягнень комп’ютерної техніки, то й професійна підготовка майбутніх фахівців потребує відповідного підходу (табл. 2.8).
Історія використання інформаційно-обчислювальної техніки в навчальному процесі налічує всього кілька десятків років, тому пошуки способів оптимального її поєднання з традиційними засобами й методами навчання знаходяться на самому початку шляху.
Накопичений у багатьох навчальних закладах, зокрема в КНЕУ, досвід вивчення економічних дисциплін, дає змогу зробити деякі узагальнення:
1. Комп’ютерні технології навчання (КТН) пов’язані з усіма етапами освітнього процесу та є важливим фактором якості навчання.
Застосування КТН безпосередньо залежить від умов навчального закладу й підпорядковується його дидактичним цілям.
Ефективність використання КТН прямо обумовлена конкретними завданнями вивчення циклу дисциплін або професійної підготовки майбутнього економіста в цілому.
2. Як і будь-які інші засоби навчання, КТН можуть бути використані на всіх етапах навчального процесу: для здійснення мотиваційно-настановчої функції («що, як і для чого вчити?»), для викладу й пояснення нової інформації, для закріплення й узагальнення вивченого, виконання вправ і завдань, різних видів самостійної аудиторної та позааудиторної роботи, усіх елементів контролю й самоконтролю, для навчальних проектів з використання інформації з усіх доступних мережевих джерел.
Зрозуміло, що використання КТН вимагає цілого ряду умов, серед яких наявність відповідного програмного забезпечення, вільне володіння викладачів і студентів технікою, відведення певної частини робочого часу викладача на розроблення інформаційно-змістовного забезпечення вивчення предмета, створення графіка роботи студентів з інформаційною системою.
У цілому ж КТН повинні відповідати цілому ряду вимог (за О. Д. Шараповим):
Створювати можливість реалізації різних способів управління навчальною діяльністю.
Забезпечувати єдиний інформаційний простір для роботи студентів у аудиторний і позааудиторний час.
Активізувати діяльність студента через виконання різних видів роботи, використання різних способів і джерел отримання інформації, аналіз текстових і статистичних матеріалів, проблемних ситуацій і випадків, розв’язування задач різних рівнів складності, виконання вправ і проектів.
Забезпечувати повний доступ та розуміння навчальної інформації з конкретної та суміжних галузей знань.
Ураховувати індивідуальні можливості студента стосовно часу й темпу роботи з матеріалами, створювати умови для саморефлексії, самоконтролю та обміну думками з іншими студентами й викладачем через інтрамережі.
Надавати студентові можливість входити й виходити з програми в будь-який час, повторювати раніше вивчені теми, виконувати завдання, здійснювати самоконтроль.
Мати здатність до оновлення змісту, адаптації управління програмою відповідно до умов навчального процесу.
