Опря Фінансове право (2004)

Примус у галузі оподаткування являє собою систему заходів, що застосовується уповноваженими органами по відношенню до осіб при порушенні ними обов'язку по сплаті податку і притягнення до відповідальності при вчиненні податкового правопорушення.

Соціальне призначення правового примусу полягає головним чином в тому, що йому призначено грати правоохоронну роль, тобто забезпечувати її реальне функціонування, досягнення "ефекту гарантованого результату".

Правовий примус існує в межах правоохоронних відносин і виражає реакцію держави на неправомірну поведінку учасників відносин, на перешкоди, що виникають у функціонуванні правової системи.

Ознаки заходів податкового примусу:

1) регулюються нормами фінансового права, а також адміністративно-процесуальними (інколи і нормами кримінального права);

2) застосовуються по відношенню до фізичних і юридичних осіб;

3) використовуються для забезпечення надходжень податкових платежів;

4) припускають застосування фінансових санкцій, заходів адміністративного і кримінального покарання;

5) припускають позасудове застосування заходів податкового примусу;

6) податковий примус поєднує стягнення податкових платежів (у розмірах, що зумовлені певними податковими обов'язками платників) і додаткові стягнення (з урахуванням санкцій за прострочення, ухилення від виконання податкових обов'язків).

Принципи податкової відповідальності:

— невідворотності - у разі вчинення податкового правопорушення платник податку неминуче повинен зазнати заходів податкової відповідальності;

— законності - застосування податкових санкцій у суворій відповідності з законом;

— справедливість - встановлення міри покарання, адекватної мірі податкового правопорушення.