Костюк О.М. Факторинг (2014)
Проблеми використання оборотних коштів на підприємствах України
Абсолютно кожне підприємство в процесі росту економічної та фінансової діяльності відчуває нестачу оборотних коштів : грошей, запасів товарів або сировини. Це стосується як дрібних підприємств, так і великих промислових організацій.
Потреба в додаткових оборотних коштах виникає не тільки у молодих компаній. Незалежно від розмірів організації і динаміки реалізації бувають ситуації, коли через неправильне управління фінансовими потоками підприємство починає відчувати брак фінансів для забезпечення кругообігу активів.
Добре, якщо є можливість вдаватися до власних коштів у формі прибутку або капіталу власників. Але якщо такої можливості немає, то доводиться сподіватися на зовнішнє кредитування або більш ефективне використання вже залучених до бізнес ресурсів, і, звичайно ж, другий варіант буде більш корисним для формування фінансової системи компанії.
Менеджменту організації необхідно докласти зусиль і більш ефективно використовувати вже існуючі ресурси - запаси і дебіторську заборгованість.
Якщо говорити про запаси, то необхідно зробити їх оцінку і визначити які з них є більш оберталося, а які, залежіваясь на складах, змушують організацію втрачати прибуток від неефективного використання ресурсів. відповідно необхідно буде провести ряд заходів щодо ліквідації проблемних запасів: організація знижок, продаж за собівартістю і пр.
Ще одним методом виявлення прихованих можливостей організації є управління дебіторською заборгованістю. З одного боку наявність її означає те, що організації винні гроші, і це, втім, краще, ніж бути боржником самому. Але з іншого боку, дебіторська заборгованість може і негативно впливати на діяльність кожної компанії. Більш безпечна заборгованість - короткострокова, тобто та, яку організація планує конвертувати в бистроліквідних активи протягом року.
Довгостроковою є заборгованість, термін погашення якої - більше року.
Чинне бухгалтерське законодавство, розділяючи заборгованість на ту, що погашається протягом року, і ту, що погашається ще довше, не вирішує проблем обліку та управління прихованими активами. Насправді, заборгованість більше місяця (період може варіюватися залежно від вартості активів) для діючої організації - Вже проблема. Дані кошти, які організація не отримує від своїх покупців та інших дебіторів могли б використовуватися на збільшення оборотного капіталу - запасів і товарів для торгівлі або виробництва. У свою чергу методів вирішення проблеми, окрім як створення резерву сумнівних боргів, в теорії бухгалтерського обліку в Україні немає.
З проблемою управління дебіторською заборгованістю часто стикаються роздрібні і оптові мережі, які практикують реалізацію товарів з розстроченням платежу.
Необхідно розуміти, що вдаючись до такого методу збільшення продажів, кожна компанія повинна виступати в ролі кредитора, тобто надавати власні оборотні кошти у формі товарних кредитів. Специфіка відбору боржників повинна базуватися на основних правилах, які використовують фінансові установи, кредитуючи населення. Якщо не проводити перевірку платоспроможності покупців, кожна організація повинна враховувати те, що буде деякий відсоток неповернення заборгованості або прострочення погашення, тобто наявності проблемної дебіторської заборгованості.
Банківські установи вже давно працюють за перевіреною методикою вибивання власних коштів у позичальників : це злагоджена робота юридичного відділу, ініціація судових позовів та ін Торговельні ж організації не мають достатньо повноважень для проведення аналогічних дій, тому часто у менеджерів виникають цілі дилеми, який із способів повернення власних коштів в оборот вибрати.
Потреба в додаткових оборотних коштах виникає не тільки у молодих компаній. Незалежно від розмірів організації і динаміки реалізації бувають ситуації, коли через неправильне управління фінансовими потоками підприємство починає відчувати брак фінансів для забезпечення кругообігу активів.
Добре, якщо є можливість вдаватися до власних коштів у формі прибутку або капіталу власників. Але якщо такої можливості немає, то доводиться сподіватися на зовнішнє кредитування або більш ефективне використання вже залучених до бізнес ресурсів, і, звичайно ж, другий варіант буде більш корисним для формування фінансової системи компанії.
Менеджменту організації необхідно докласти зусиль і більш ефективно використовувати вже існуючі ресурси - запаси і дебіторську заборгованість.
Якщо говорити про запаси, то необхідно зробити їх оцінку і визначити які з них є більш оберталося, а які, залежіваясь на складах, змушують організацію втрачати прибуток від неефективного використання ресурсів. відповідно необхідно буде провести ряд заходів щодо ліквідації проблемних запасів: організація знижок, продаж за собівартістю і пр.
Ще одним методом виявлення прихованих можливостей організації є управління дебіторською заборгованістю. З одного боку наявність її означає те, що організації винні гроші, і це, втім, краще, ніж бути боржником самому. Але з іншого боку, дебіторська заборгованість може і негативно впливати на діяльність кожної компанії. Більш безпечна заборгованість - короткострокова, тобто та, яку організація планує конвертувати в бистроліквідних активи протягом року.
Довгостроковою є заборгованість, термін погашення якої - більше року.
Чинне бухгалтерське законодавство, розділяючи заборгованість на ту, що погашається протягом року, і ту, що погашається ще довше, не вирішує проблем обліку та управління прихованими активами. Насправді, заборгованість більше місяця (період може варіюватися залежно від вартості активів) для діючої організації - Вже проблема. Дані кошти, які організація не отримує від своїх покупців та інших дебіторів могли б використовуватися на збільшення оборотного капіталу - запасів і товарів для торгівлі або виробництва. У свою чергу методів вирішення проблеми, окрім як створення резерву сумнівних боргів, в теорії бухгалтерського обліку в Україні немає.
З проблемою управління дебіторською заборгованістю часто стикаються роздрібні і оптові мережі, які практикують реалізацію товарів з розстроченням платежу.
Необхідно розуміти, що вдаючись до такого методу збільшення продажів, кожна компанія повинна виступати в ролі кредитора, тобто надавати власні оборотні кошти у формі товарних кредитів. Специфіка відбору боржників повинна базуватися на основних правилах, які використовують фінансові установи, кредитуючи населення. Якщо не проводити перевірку платоспроможності покупців, кожна організація повинна враховувати те, що буде деякий відсоток неповернення заборгованості або прострочення погашення, тобто наявності проблемної дебіторської заборгованості.
