Владимиров К.Н. Митне регулювання (2002)

Становлення вітчизняної митної справи на початку та в середині XI століття

У 1811 році на території Росії було утворено 11 митних округів, до кожного з яких увійшло декілька митниць. Ця структура збереглася й дотепер в Україні. Митні чиновники наділялися великими правами. Військові начальники, губернські правління, військові і цивільні

губернатори, чини міської і земської поліції були "...обязаны чинить вспомоществование чиновникам таможенной службы по первому их требованию". Митникам дозволялося під час виконання службових обов'язків мати при собі вогнепальну та іншу зброю.

У 1827 році встановлено колір форми митних чиновників - зелений (до цього вони носили місцеву, губернську форму) - і затверджено малюнок митного прапора: світло-зелений з білим Андріївським хрестом (за основу було взято військово-морський прапор). У 1885 році введено відомчу символіку: зображення на головних уборах двох перехрещених кадуцеїв.

Після Вітчизняної війни 1812 р. рівень народного господарства не задовольняв рівня потреб скарбниці. За часів правління імператора Олександра І офіційно визнавалося, що "продукти імперії не знаходять більше ринків за кордоном, мануфактури її вкрай занедбані, монета швидко стікає у віддалені країни, авторитетні торгові доми знаходяться в небезпеці, сільське господарство і торгівля, як і фабрична промисловість, стоять на краю банкрутства".

За таких умов було необхідно вжити заходів щодо поліпшення економічного становища Росії, однак, розвиток вітчизняної промисловості підтримувався лише системою посиленого заступництва. Згідно існуючих на той час у теорії і практиці поглядів, найбільш дієвішим засобом вважалася підтримка промисловості за допомогою підвищення митного тарифу.

Підвищення ставок відбулося в 1810 році, потім були зміни в 1816 році. З метою збільшення вивізної торгівлі були вжиті заходи щодо заохочення вивезення спирту. Тариф 1818 р. було складено у вільному стилі, але після короткого відхилення вбік фритредерської політики (ліберальний тариф 1819 р.) ліберальні тарифи діяли тільки

до 1821 p., потім уряд від них відмовився. Відбувається повернення до заступницької системи, яка зберігається аж до початку 50-х років.

У 1822 р. вводиться Заступницький митний тариф. Російський тариф, заборонений для іноземних держав, полегшував товарообмін між Царством Польським та імперією (Велика хартія для польської промисловості). Вигідний для Польщі, цей тариф не складав особливого доходу для Росії.

Зі скасуванням кріпосного права 19 лютого 1861 року починається нова сторінка в економічній історії Росії, пов'язана з бурхливим ростом промисловості. При цьому митна політика в епоху "царя-визволителя" (Олександр II правив з 1856 р. до 1880 р.) точно повторює всі зигзаги внутрішньо-політичного курсу. Для ліберальних 60-х років XIX століття характерною стала ліберальна митна політика. У 1870 році починають вимальовуватися ознаки стагнації економіки Росії, призупинення перетворень. З цієї причини з другої половини 1870-х р. починається повернення до колишньої заборонної системи у зовнішній торгівлі.

Під час правління Олександра III (1880-1894 pp.) домінує протекціонізм, високе мито на завезену через кордон промислову продукцію.

В 1881-1886 pp. царський уряд підвищує мито на імпорт багатьох видів сировини, напівфабрикатів і готових виробів і форсує вивезення хліба, найважливішої статті російського експорту. Як результат, відбувається стійка перевага експорту над імпортом. Заборонна митна політика сприяла індустріалізації країни, стимулювала приплив іноземних капіталів.

В той же час протекціонізм неминуче спричинив монополізацію промисловості, придушуючи розвиток вільної конкуренції, слугував інтересам не всієї буржуазії, а лише окремих її прошарків. Високі

митні бар'єри у відсталій в розвитку Росії з одного боку забезпечували збереження штучно завищених цін на товари, з іншого - гальмували технічний прогрес.

Використана література: Владимиров К.Н. Митне регулювання: Навчальний посібник. - 2-ге видання - Херсон: Олді-плюс. / К.Н. Владимиров, В.Ю. Бардачова. — 2002. — 336 с.: іл.