Владимиров К.Н. Митне регулювання (2002)
Становлення і розвиток митної політики молодої української держави
В жовтні 1917 року, після жовтневого заколоту, Українська Центральна рада виступила зі своїм II Універсалом, в якому були передбачені політичні і соціально-економічні перетворення, але, на
жаль, ні слова не було зазначено щодо митної служби, яка на Західній Україні практично перестала існувати. Проте, на початку 1918 року були зроблені деякі спроби відновити функції митниці гетьманом П.Скоропадським. В січні 1919 року з приходом до влади в Україні більшовиків, зовнішня торгівля була націоналізована й оголошена державною монополією, а митна справа - функцією центральної влади. В той же період був відновлений департамент митних зборів у складі Наркомату з фінансових справ (як за часів монархії). В період існування колишнього СРСР митний контроль здійснювався настільки жорстко, що отримав назву "залізної завіси".
Новітня історія Української митниці починається з досягнення незалежності України. 4 листопада 1991 року Верховна Рада приймає Закон "Про державний кордон України". З прийняттям цього Закону постала одна з основних задач - розробити власну митну політику.
Ситуація ускладнювалася тим, що не було необхідного досвіду в цій сфері, а також реальної статистичної інформації щодо обсягів імпорту й експорту, необхідної для встановлення митних ставок. Але, незважаючи на це, вже на початку 1992 року були розроблені основні положення тарифного регулювання, введеш в дію Законом "Про Митний тариф" 05.02.1992 року. З метою лібералізації зовнішньої торгівлі цим Законом було затверджено тарифні ставки розміром до 10 % вартості більшості товарів, і лише для незначної частини товарів, імпортованих до країни, встановлюються тарифні ставки в розмірі 15-30 %. В той же період максимальний рівень мита (для алкогольних та тютюнових виробів) досягає 50 %. Для товарів, що надійшли з країн за режимом найбільшого сприяння, передбачалися знижені тарифи.
З 1994 року в Україні починає послідовно проводитися політика протекціонізму.
Ця політика стосувалася тільки товарів, що не загрожували вітчизняному товаровиробнику. Були підвищені ставки імпортного мита на деякі споживчі товари, виготовлені в Україні. У тому числі:
- на деякі види продуктів харчування з 10-20 % до 60 %, а на варені ковбаси до 100 %;
— на алкогольні напої з 20-50 % до 200 % (на горілку до 350 %); - на тютюнові вироби з 4 % до 200 %. Такий крок був значною мірою виправданий.
У лютому 1995 року підвищилися митні ставки на деякі сільськогосподарські товари і машини для агропромислового комплексу, а також цемент, одяг, деякі хімічні товари, будматеріали, дорожньо-будівельні машини, автомобілі і меблі, в середньому від 20 % до ЗО % як пільгові, і до 40 % як повні. Це відповідало політиці протекціонізму.
У 1996 році починається 3-й етап. Тоді як перший (1991-1993 pp.)- це становлення, другий (1993-1996 pp.)- набуття досвіду і початок проведення протекціоністської політики, то третій можна назвати етапом вдосконалення. Митна політика стає більш гнучкою і зваженою, починається процес удосконалення і деталізації митного тарифу.
З 1997 р. середній рівень імпортного мита в Україні знизився до 6 %. У цей же період починаються спроби захистити галузі з високою конкурентною здатністю товарів та їх високою якістю. У тому ж році знижується митне накладення за рахунок зниження повних ставок (на м'ясо з 50 % до 30 %, на олію вершкову - з 80 % до 30 %, на сири з 40 % до 30 % тощо).
Одночасно встановлюється мінімальна митна вартість на такі товари, як автомобілі, кава, ікра чорна та червона, шоколад, відео- та аудіокасети, газові лічильники тощо. Разом з тим на митну політику в
1998 році дуже вплинули азіатський та російський економічні кризи. Необхідно було поповнювати бюджет, чим пояснюються деякі зміни в митному тарифі України. З цією метою було підвищено митні ставки на 400 найменувань товарів, в основному на товари текстильної промисловості.
У тому ж 1998 році в Україні прийнято Антидемпінговий кодекс, який чітко визначив принцип проведення антидемпінгового розслідування і проведення антидемпінгових заходів. В цей період продовжують вживатися заходи щодо захисту вітчизняного виробника від субсидованого імпорту з інших країн.
3 01.03.1999 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції", згідно з яким були знижені ставки імпортного тарифу на рибу і вироби з неї. Продовжувалося вдосконалення тарифної політики і у 2001 році.
Є впевненість у тому, що митна політика України і надалі буде удосконалюватися, а її вплив постійно зростати і мати вплив на економічну ситуацію в Україні. Більш того, саме митна політика і надалі буде відігравати значну роль у стабілізації фінансового стану України.
Використана література: Владимиров К.Н. Митне регулювання: Навчальний посібник. - 2-ге видання - Херсон: Олді-плюс. / К.Н. Владимиров, В.Ю. Бардачова. — 2002. — 336 с.: іл.
жаль, ні слова не було зазначено щодо митної служби, яка на Західній Україні практично перестала існувати. Проте, на початку 1918 року були зроблені деякі спроби відновити функції митниці гетьманом П.Скоропадським. В січні 1919 року з приходом до влади в Україні більшовиків, зовнішня торгівля була націоналізована й оголошена державною монополією, а митна справа - функцією центральної влади. В той же період був відновлений департамент митних зборів у складі Наркомату з фінансових справ (як за часів монархії). В період існування колишнього СРСР митний контроль здійснювався настільки жорстко, що отримав назву "залізної завіси".
Новітня історія Української митниці починається з досягнення незалежності України. 4 листопада 1991 року Верховна Рада приймає Закон "Про державний кордон України". З прийняттям цього Закону постала одна з основних задач - розробити власну митну політику.
Ситуація ускладнювалася тим, що не було необхідного досвіду в цій сфері, а також реальної статистичної інформації щодо обсягів імпорту й експорту, необхідної для встановлення митних ставок. Але, незважаючи на це, вже на початку 1992 року були розроблені основні положення тарифного регулювання, введеш в дію Законом "Про Митний тариф" 05.02.1992 року. З метою лібералізації зовнішньої торгівлі цим Законом було затверджено тарифні ставки розміром до 10 % вартості більшості товарів, і лише для незначної частини товарів, імпортованих до країни, встановлюються тарифні ставки в розмірі 15-30 %. В той же період максимальний рівень мита (для алкогольних та тютюнових виробів) досягає 50 %. Для товарів, що надійшли з країн за режимом найбільшого сприяння, передбачалися знижені тарифи.
З 1994 року в Україні починає послідовно проводитися політика протекціонізму.
Ця політика стосувалася тільки товарів, що не загрожували вітчизняному товаровиробнику. Були підвищені ставки імпортного мита на деякі споживчі товари, виготовлені в Україні. У тому числі:
- на деякі види продуктів харчування з 10-20 % до 60 %, а на варені ковбаси до 100 %;
— на алкогольні напої з 20-50 % до 200 % (на горілку до 350 %); - на тютюнові вироби з 4 % до 200 %. Такий крок був значною мірою виправданий.
У лютому 1995 року підвищилися митні ставки на деякі сільськогосподарські товари і машини для агропромислового комплексу, а також цемент, одяг, деякі хімічні товари, будматеріали, дорожньо-будівельні машини, автомобілі і меблі, в середньому від 20 % до ЗО % як пільгові, і до 40 % як повні. Це відповідало політиці протекціонізму.
У 1996 році починається 3-й етап. Тоді як перший (1991-1993 pp.)- це становлення, другий (1993-1996 pp.)- набуття досвіду і початок проведення протекціоністської політики, то третій можна назвати етапом вдосконалення. Митна політика стає більш гнучкою і зваженою, починається процес удосконалення і деталізації митного тарифу.
Одночасно встановлюється мінімальна митна вартість на такі товари, як автомобілі, кава, ікра чорна та червона, шоколад, відео- та аудіокасети, газові лічильники тощо. Разом з тим на митну політику в
1998 році дуже вплинули азіатський та російський економічні кризи. Необхідно було поповнювати бюджет, чим пояснюються деякі зміни в митному тарифі України. З цією метою було підвищено митні ставки на 400 найменувань товарів, в основному на товари текстильної промисловості.
У тому ж 1998 році в Україні прийнято Антидемпінговий кодекс, який чітко визначив принцип проведення антидемпінгового розслідування і проведення антидемпінгових заходів. В цей період продовжують вживатися заходи щодо захисту вітчизняного виробника від субсидованого імпорту з інших країн.
3 01.03.1999 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції", згідно з яким були знижені ставки імпортного тарифу на рибу і вироби з неї. Продовжувалося вдосконалення тарифної політики і у 2001 році.
Є впевненість у тому, що митна політика України і надалі буде удосконалюватися, а її вплив постійно зростати і мати вплив на економічну ситуацію в Україні. Більш того, саме митна політика і надалі буде відігравати значну роль у стабілізації фінансового стану України.
Використана література: Владимиров К.Н. Митне регулювання: Навчальний посібник. - 2-ге видання - Херсон: Олді-плюс. / К.Н. Владимиров, В.Ю. Бардачова. — 2002. — 336 с.: іл.
