В.Б. Авер'янов, досліджуючи державне управління, доводить певну єдність і однопорядковість механізму державного управління та механізму виконавчої влади і робить спробу визначити механізм виконавчої влади завдяки аналізу механізму державного управління. З огляду на завдання та цілі свого дослідження він розглядає механізм управління більшою мірою з позиції структурно-організаційного підходу. Механізм державного управління в нього - це сукупність державних органів, організованих у систему для виконання цілей (завдань) державного управління відповідно до їх правового статусу, та системи правових норм, що регламентують
процес реалізації вказаними органами свого функціонального призначення. При цьому він зазначає, що структурно-функціональне розуміння механізму державного управління спонукає до включення у його систему суспільних відносин державного управління, але зазначені відносини, як і сам механізм державного управління, виступають самостійними складовими елементами державного управління.
На нашу думку, цілком справедливо М.І. Круглов наголошує на комплексному характері механізму управління: "Механізм державного управління - це сукупність економічних, мотиваційних, організаційних і правових засобів цілеспрямованого впливу суб'єктів державного управління і впливу на їх діяльність, що забезпечують узгодження інтересів взаємодіючих учасників державного управління.
Оскільки фактори державного управління можуть мати економічну, соціальну, організаційну, політичну і правову природу, комплексний механізм державного управління повинен являти собою систему економічних, мотиваційних, організаційних, політичних та правових механізмів".
Залежно від підсистем державного управління можна розглядати комплексний механізм державного управління як загальні частини й частини підсистем та інститутів системи державного управління та їх взаємозв'язки.
Отже, механізм управління є складним і системним утворенням, що органічно поєднує в собі рані складові елементи. Наведені вище підходи до його визначення та думки науковців щодо зазначеної проблеми не вичерпують усіх можливих поглядів, але визначають основні підходи до розкриття та вирішення цієї проблематики. У вузькому розумінні механізм управління - це статична єдність певних структурних елементів, які слугують інструментом організації управлінських явищ і процесів. У широкому розумінні - це інструменти впливу на управлінську інформацію, які забезпечують динаміку, реальне функціонування усієї статичної єдності елементів.
Таким чином, комплексний механізм соціального управління складається зі структурно-функціонального, структурно-організаційного механізму та механізму управлінської діяльності. Структурно-організаційний механізм утворюють елементи соціальної системи: елементи суб'єкта управління, елементи об'єкта управління.
Структурно-функціональний механізм складають основні підсистеми соціальної системи, утворені для виконання відповідних сукупностей функцій: економічна, соціальна, політична, нормативна (правова), комунікативна тощо.
Наведемо визначення управлінської діяльності. Управлінська діяльність - доцільні дії суб'єктів управління, які базуються на застосуванні на практиці знань, умінь, навичок, способів і засобів, вироблених історичним досвідом, науковим пізнанням, за допомогою яких забезпечується організація процесу управління та результативний управлінський вплив на процес функціонування системи.
Виходячи з того, що предметом управлінської діяльності є інформація, можна сказати, що елементами механізму управлінської діяльності є складові, за допомогою яких можна здійснювати цю діяльність.
Механізм управлінської діяльності становить елементи, які впливають на управлінські відносини або інформацію як предмет управлінської діяльності. За допомогою інформації здійснюється керівний вплив на процеси, які відбуваються в системі, для досягнення необхідних бажаних станів (цілей) та отримується інформація про стани об'єкта управління і системи в цілому.
Механізм управлінської діяльності - це система елементів або частин елементів, за допомогою яких забезпечується організація процесу управління та результативний управлінський вплив на процес функціонування системи, тобто забезпечується необхідна динаміка системи.
Механізм управлінської діяльності складається з таких частин:
Цільова частина - сукупність усіх цілей, на реалізацію яких спрямована управлінська діяльність (підвищення ефективності виконання основних функцій системи).
Функціональна частина — види управлінської діяльності (пізнавально-програмувальні та організаційно регулятивні), необхідні Для виконання основних функцій організації.
Методологічна частина - ті методи, які використовуються при виконанні всіх видів управлінської діяльності, тобто забезпечують виконання функціональної частини.
Частина, яка відображає сукупність принципів, - норми або правила, за якими потрібно здійснювати успішну управлінську діяльність.
Інструментальна частина - управлінські рішення, повноваження, засоби інформаційно-матеріально-енергетичного (І-М-Е) впливу на об'єкт управління.
Технологічна частина - технологія підготовки прийняття і виконання управлінських рішень.
Розглянемо основні елементи механізму управлінської діяльності.
При описі системних зв'язків державного управління треба враховувати, що перераховані елементи самі мають складну, багаторівневу та ієрархічну організацію, виявляючи себе у вигляді певних підсистем: підсистема цілей, функціональна структура, організаційна структура, підсистема управлінської діяльності і, звичайно, підсистема принципів. Тому її важко зобразити схематично, але кожен, хто теоретично або практично пов'язаний з управлінням, має чітко уявляти, що з яким би одиничним елементом управління він не мав справу - компетенцією державного органу, формами і методами його діяльності, його рішеннями або організаційними заходами, — цей елемент уписаний через групу однозначних елементів у систему онтологічних елементів державного управління.
Необхідною методологічною вимогою при описі будь-якої підсистеми державного управління (і будь-якої її ланки) — від керованого об'єкта (організації, установи тощо) до вищого рівня державної влади - є охоплення всього різноманіття взаємодіючих елементів та уявлення їх у вигляді єдиної взаємообумовленої конструкції (об'єктивної системи).
Можна зробити висновок, що всі елементи механізму управління є системою засобів, за допомогою яких забезпечується результативне управління в соціальній системі.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.