Кунєв Ю.Д. Управління в митній службі (2006)
Основні види інформаційних систем
Відповідно до розробленої в 1970 р. вітчизняної концепції автоматизованих систем управління (АСУ) розрізняють насамперед АСУ технологічними процесами (АСУТП) і автоматизовані системи організаційного управління (АСОУ). АСУТП керують переважно швидкодіючими процесами матеріального виробництва, а АСОУ стосуються, головним чином, повільних процесів взаємодії устаткування і людей у складних комплексах. Існують також комбіновані АСУ, коли на одному об'єкті управління взаємозалежно функціонують АСУТП і АСОУ. Організаційне управління не може бути автоматичним, оскільки рішення тут завжди приймають люди, об'єктами управління в цьому випадку служать колективи людей. За рівнем або сферою дії розрізняють також АСУ міжнародні, національні, регіональні, галузеві, підприємств, фірм. Замість терміна "АСОУ" в даний час більш розповсюджений термін "інформаційна система " (ІС).
Сучасні концепції ІС обумовлені функціями, котрі виконують ІС в організаціях, аналізом ролі ІС у забезпеченні масових поточних (рутинних) операцій, а також впливом ІС на досягнення стратегічних переваг у конкурентній боротьбі. Схема рівнів ІС в організаціях має вигляд:
1. Забезпечення стратегічних цілей (переваг).
2. Забезпечення прийняття управлінських рішень.
3. Забезпечення поточних операцій.
Історично ІС розвивалися від третього рівня до першого. Раніше з'явилися автоматизовані ІС для забезпечення поточних операцій (наприклад, реєстрація внесків, зняття грошей з рахунків, реєстрація складських операцій, продажів товарів тощо). ІС третього рівня визначають нині як операційні. Вони мають три різновиди.
1) системи обробки операцій накопичують записи про операції та угоди, модернізують бази даних, обробляють дані, виводять різноманітні звіти і довідки;
2) системи управління процесами керують фізичними процесами виробництва продукції, подачі товарів, матеріалів тощо;
3) системи автоматизації офісу підтримують комунікації, діловодство і продуктивність офісу.
Системи обробки операцій різноманітні, якщо їх розглядати за функціями управління. Системи обробки операцій також називають діловими ІС.
ІС рівня 2 для забезпечення прийняття рішень поділяють на три види:
1) системи надання інформації забезпечують керівників визначеними та регламентованими повідомленнями (звіти, довідки) про поточні операції. На вхід цього рівня звіти надходять з виходу рівня 3;
2) системи підтримки рішень надають керівникам набір діалогових і спеціальних засобів проектування альтернатив для використання в непрограмованих ситуаціях. Стандартні засоби генератора підтримки рішень керівник пристосовує до власного унікального стилю;
3) ІС керівництва обслуговують керівників вищого рівня з метою миттєвого формування критичної інформації у вільних форматах (за бажанням самих керівників). Інформують про стан проектів . за ключовими факторами - на вибір вищих керівників. Більш детальна характеристика систем підтримки прийняття рішень розглядається у спеціальній літературі.
ІС рівня 1 для забезпечення стратегічних цілей (1ССЦ) також можуть обслуговувати стратегічні потреби організації в особі керівників найвищого рівня. ІССЦ дають миттєвий і швидкий доступ до інформації про найважливіші фактори, котрі впливають на досягнення організацією своїх цілей. Тут широко використовуються графіки, миттєвий доступ до внутрішніх і зовнішніх баз даних. Але головним призначенням і характерною рисою ІССЦ є те, що вони повинні надавати такі інформаційні продукти й послуги, котрі сприяють більш якісному виконанню завдань організацією.
ІС для забезпечення стратегічних цілей - це фактично комплекс багатьох інших видів ІС. Останнім часом вагомі переваги цих ІС створюються за рахунок використання телекомунікації, локальних, корпоративних і глобальних комп'ютерних мереж.
Стосовно діяльності митної служби ці ІС скорочують час митного оформлення, підвищують якість і оперативність роботи керівництва у процесі прийняття рішень за рахунок швидкісного збирання даних від органів і підрозділів та оперативного аналізу даних.
Таким чином, концептуальні класи ІС призначені для того, щоб розкрити і підкреслити велику кількість функцій, виконуваних інформаційними системами. Практично ІС існують як багатофункціональні, взаємозалежно виконуючи реєстрацію даних про поточні операції і угоди, обробляючи їх, надаючи звітну інформацію для здійснення поточних справ, а також надаючи можливості формування інформації для прийняття рішень.
Застосування інформаційних систем при управлінні в митній службі сприяє підвищенню ефективності управління в системі й дає можливість із меншими затратами досягти поставлених цілей.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
Сучасні концепції ІС обумовлені функціями, котрі виконують ІС в організаціях, аналізом ролі ІС у забезпеченні масових поточних (рутинних) операцій, а також впливом ІС на досягнення стратегічних переваг у конкурентній боротьбі. Схема рівнів ІС в організаціях має вигляд:
1. Забезпечення стратегічних цілей (переваг).
2. Забезпечення прийняття управлінських рішень.
3. Забезпечення поточних операцій.
Історично ІС розвивалися від третього рівня до першого. Раніше з'явилися автоматизовані ІС для забезпечення поточних операцій (наприклад, реєстрація внесків, зняття грошей з рахунків, реєстрація складських операцій, продажів товарів тощо). ІС третього рівня визначають нині як операційні. Вони мають три різновиди.
1) системи обробки операцій накопичують записи про операції та угоди, модернізують бази даних, обробляють дані, виводять різноманітні звіти і довідки;
2) системи управління процесами керують фізичними процесами виробництва продукції, подачі товарів, матеріалів тощо;
3) системи автоматизації офісу підтримують комунікації, діловодство і продуктивність офісу.
Системи обробки операцій різноманітні, якщо їх розглядати за функціями управління. Системи обробки операцій також називають діловими ІС.
1) системи надання інформації забезпечують керівників визначеними та регламентованими повідомленнями (звіти, довідки) про поточні операції. На вхід цього рівня звіти надходять з виходу рівня 3;
2) системи підтримки рішень надають керівникам набір діалогових і спеціальних засобів проектування альтернатив для використання в непрограмованих ситуаціях. Стандартні засоби генератора підтримки рішень керівник пристосовує до власного унікального стилю;
3) ІС керівництва обслуговують керівників вищого рівня з метою миттєвого формування критичної інформації у вільних форматах (за бажанням самих керівників). Інформують про стан проектів . за ключовими факторами - на вибір вищих керівників. Більш детальна характеристика систем підтримки прийняття рішень розглядається у спеціальній літературі.
ІС рівня 1 для забезпечення стратегічних цілей (1ССЦ) також можуть обслуговувати стратегічні потреби організації в особі керівників найвищого рівня. ІССЦ дають миттєвий і швидкий доступ до інформації про найважливіші фактори, котрі впливають на досягнення організацією своїх цілей. Тут широко використовуються графіки, миттєвий доступ до внутрішніх і зовнішніх баз даних. Але головним призначенням і характерною рисою ІССЦ є те, що вони повинні надавати такі інформаційні продукти й послуги, котрі сприяють більш якісному виконанню завдань організацією.
ІС для забезпечення стратегічних цілей - це фактично комплекс багатьох інших видів ІС. Останнім часом вагомі переваги цих ІС створюються за рахунок використання телекомунікації, локальних, корпоративних і глобальних комп'ютерних мереж.
Стосовно діяльності митної служби ці ІС скорочують час митного оформлення, підвищують якість і оперативність роботи керівництва у процесі прийняття рішень за рахунок швидкісного збирання даних від органів і підрозділів та оперативного аналізу даних.
Таким чином, концептуальні класи ІС призначені для того, щоб розкрити і підкреслити велику кількість функцій, виконуваних інформаційними системами. Практично ІС існують як багатофункціональні, взаємозалежно виконуючи реєстрацію даних про поточні операції і угоди, обробляючи їх, надаючи звітну інформацію для здійснення поточних справ, а також надаючи можливості формування інформації для прийняття рішень.
Застосування інформаційних систем при управлінні в митній службі сприяє підвищенню ефективності управління в системі й дає можливість із меншими затратами досягти поставлених цілей.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
