Документообіг - рух документів у організації з моменту їх створення або отримання до завершення виконання чи відправлення.
Документообіг здійснюється у вигляді різноманітних потоків документів між структурними підрозділами чи працівниками. Обсяг документообігу в основному залежить від:
- значущості організації;
- вирішуваних завдань і виконуваних функцій;
- зв'язків із зовнішніми організаціями.
У документаційному забезпеченні управління існують три групи документів:
- вхідні (ті, що надійшли до організації);
- вихідні (ті, що відправляються з організації);
- внутрішні (документи, котрі складаються в організації та використовуються у внутрішньому управлінському процесі).
Вхідні документи на початковому етапі проходять такі операції: первинна обробка; попередній розгляд.
Вихідні та внутрішні документи на початковому етапі проходять такі операції: - складання проекту документа виконавцем;
- перевірка правильності оформлення;
— погодження проекту документа.
Загальні для всіх груп документів операції:
- розгляд документів керівником (підписання для вихідних та внутрішніх документів і накладення резолюції - для вхідних документів);
- реєстрація документів;
- передавання документів виконавцям;
- контроль виконання документів;
- виконання документів;
- підшивання виконаних документів у справи;
- використання документів у довідково-інформаційних цілях;
- підготовка документів до передавання і передавання в архів (чи знищення документів, які не мають науково-історичної цінності та практичного значення).
Реєстрація документів — це запис даних про документ у журналі за встановленою формою, що фіксує факт його створення, надсилання чи отримання. Під час реєстрації документ отримує свій порядковий номер, під яким він вноситься до журналу. Цей номер проставляється і на документі.
Реєстрація необхідна:
- для забезпечення схоронності документів;
- для зручності пошуку;
- для обліку і контролю виконання.
Форми реєстрації:
- централізована - передбачає проведення всіх реєстраційних операцій в одному місці;
- децентралізована - передбачає проведення реєстраційних операцій у структурних підрозділах (місцях складання або виконання документів);
- змішана — передбачає централізовану реєстрацію частини Документів (найбільш важливих), інша частина реєструється у структурних підрозділах.
Мета контролю виконання документів - своєчасне виконання найбільш важливих і термінових документів, які за дорученням керівника організації поставлено на контроль.
Зміст контролю виконання:
- занесення даних про документи, виконавців і терміни ви конання в спеціальні облікові форми;
- установлення проміжних контрольних термінів для нагадування виконавцям;
- повідомлення виконавців про терміни й отримання інформації про хід виконання;
- фіксація проміжних результатів виконання документів;
- інформування керівництва про результати контролю;
- зняття документів з контролю за вказівкою керівника;
- підготовка повідомлень про виконавчу дисципліну на оперативних нарадах у керівництва організації.
Терміни виконання поділяються на:
- типові, які встановлюються нормативними актами вищих органів державної влади та управління, галузевими відомствами;
- індивідуальні, які встановлюються керівником організації.
Основні принципи роботи з документами:
- єдиний порядок складання (оформлення) документів і роботи з ними;
- чітке розмежування функцій і обов'язків між працівниками, що виключає дублювання документних операцій;
- сучасне технічне оснащення діловодства (програми, факси, ксерокси, сканери, електронна пошта);
- необхідність усіх діловодних операцій (кожна робота з документами має бути необхідною для діяльності підприємства);
- уміле поєднання документаційного забезпечення управління з бездокументним (складання документів тільки в тих випадках, коли це необхідно чи встановлено нормативними актами).
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.