Кунєв Ю.Д. Управління в митній службі (2006)

Поняття і значення кадрового забезпечення митної служби

Як ми вже з'ясували, суб'єктами й об'єктами управлінської діяльності в митній службі завжди є люди, і тому в цьому контексті одним з найважливіших питань управління є людський потенціал та, відповідно, кадрове забезпечення управління в митній службі.

Слово "кадри" походить від французького "cadre" ', що у перекладі означає "рама, рамка". Саме в такій формі вивішувався у минулому для широкого загалу офіційний список працівників державних установ. Виходячи з форми кадрами почали називати такі списки, а потім і службовців, які опинилися в цих списках.

Працівники (кадри) митної служби - це група людей спеціально підготовлена і професійно зайнята в процесах формування й реалізації державно-керівних впливів, котра виконує функції власне держави - забезпечення реалізації митної політики, діяльність і відносини яких регламентуються спеціальними службовими положеннями.

У числі особливостей застосування знання, енергії і праці людей, котрі належать до працівників митної служби, можна виділити такі:

а) їх праця полягає в обґрунтуванні цілей і напрямків реалізації митної справи та регулюванні суспільної життєдіяльності (публічних відносин), свідомості, поведінки й діяльності багатьох людей (упорядкування приватних взаємозв'язків);

б) їх праця інтелектуальна, психологічно насичена, дуже відповідальна, полягає в основному в осмисленні та продукуванні складної управлінської інформації та впливу на людей;

в) у всіх їх професійних діях виявляється державна влада, що додає їм авторитету і належних гарантій;

г) наукові знання, мистецтво і досвід таких людей не створюють безпосередньо споживчі цінності й не задовольняють індивідуальні потреби, але формують особливий духовно-матеріальний "продукт", що забезпечує раціональність, гармонійність і ефективність суспільних відносин, явищ і процесів;

д) праця в органах митної служби передбачає високі вимоги до: професійної кваліфікації, особистісних якостей, культури і поведінки своїх працівників.

Діяльність з добору, розстановки, навчання та виховання кадрів є специфічною і складною, тому вона завжди виокремлюється в самостійний напрямок.

Органи держави реалізують систематизовані рішення основних питань щодо персоналу державного управління через кадрову політику, яка закріплюється в законодавстві та здійснюється всіма підсистемами суспільства. Кадрова політика в митній службі визначає основні завдання, принципи, зміст, форми і методи її кадрового

забезпечення.

Кадрове забезпечення митної служби - це специфічний різновид управлінської діяльності щодо забезпечення органів і підрозділів необхідним контингентом людей, які відповідають певним вимогам, упровадження науково обґрунтованих методів добору, розстановки, навчання, виховання, стимулювання кадрів, правового регулювання проходження служби та надання правового захисту особовому складу.

Діяльність з кадрового забезпечення утворюють два напрямки: робота з кадрами та кадрова робота.

Розрізнення між ними можна провести за трьома критеріями: за суб'єктами реалізації, за методами і засобами діяльності та за організаційно-правовими характеристиками.

Робота з кадрами проводиться широким колом суб'єктів управління - керівні та відповідальні працівники митної служби. Кадрову роботу ведуть особи, для яких вона є основним фахом, працівники кадрових апаратів.

Кадрова робота - це комплекс заходів і процедур щодо складання та обробки кадрової документації. Це збирання та обробка інформації про конкретних кандидатів на певні посади в митній службі; складання кадрових документів або їх проектів (звітів, особових справ, подань щодо присвоєння спеціальних звань, службових переміщень, нагородних матеріалів, наказів з особового складу тощо); оформлення відпусток, підтвердження стажу служби, складання розрахунку вислуги років тощо.

Робота з кадрами с елементом організаційної діяльності, яка не вимагає суворого нормативного регулювання. Кадрова робота більш нормативно врегульована. У тому, що певна частина працівників управління виробляє кадрову політику, реалізовує її в роботі з кадрами, а також здійснює кадрову роботу, мабуть, і полягає основна причина змішування даних понять.

Систематизоване вирішення основних питань турботи суспільства про персонал державного управління справедливо пов'язують з таким публічним соціально-правовим інститутом, як державна служба.

Коли говориться про державну службу, то маються на увазі публічно-правові відносини, які полягають у тому, що той, хто працює в апараті державного управління знаходиться на службі не тільки у відповідному державному органі, але й у державі в цілому. Людина служить державі, суспільству, закону, а не своїм начальникам.

Державна служба, і зокрема митна служба, повинна базуватися на таких соціальних основах: вільний, повноправний громадянин, залучений до платного позаекономічного служіння суспільству, має право на гідну його таланту і освіти частку суспільного продукту; якщо суспільне служіння передбачає оволодіння навичками і знаннями, некорисними в іншій сфері, і той, хто цим опанував, не може в розумні терміни набути інші знання і уміння, це право не підлягає перегляду, навіть якщо відпадає необхідність служіння; право на платне служіння дається тільки згідно із законом.

Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.