Існують різні внутрішні класифікації персоналу державного управління: за адміністративно-правовими критеріями — представники влади, посадові особи, технічні виконавці; за функціональними критеріями - керівники, фахівці, технічні виконавці; є класифікації за об'єктивними, посадовими, професійними, юридичними та іншими критеріями.
Об'єктивна класифікація поділяє кадри за так званими об'єктивними ознаками: віком, статтю, освітою, національністю, стажем роботи в системі, на посаді, професією, наявністю нагород, наукового ступеня і вченого звання тощо. При знайомстві з новим співробітником у першу чергу вивчають об'єктивні дані про нього. Щорічні звіти про стан кадрів містять відомості про об'єктивні дані працівників.
Об'єктивна класифікація тісно пов'язана з посадовою, згідно з якою кадри діляться за обійманими посадами. За цим критерієм усі працівники митної служби можуть бути класифіковані за групами, які відповідають посадам, за штатними розкладами.
Ця класифікація примикає до професійної, відповідно до якої всі особи, зайняті в системі, діляться за професіями, а в їх межах - за спеціальностями. Основою цієї класифікації с наявність спеціальної освіти. Посадова і професійна класифікація має значення для профорієнтаційної роботи, а також для професіографії.
Згідно з адміністративно-правовим розподілом державні службовці традиційно розглядаються з погляду юридичної класифікації, яка поділяє їх на представників влади, посадових осіб та допоміжно-технічний, або обслуговуючий, персонал.
У митній службі існує правовий поділ на посадових осіб митної служби та науково-педагогічних працівників, керівників і спеціалістів митних закладів освіти.
Ст. 407 МКУ визначено, що посадовими особами митної служби України є працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, на яких Митним кодексом та іншими законами України покладено здійснення митної справи, організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і яким присвоєно спеціальні звання.
Ст. 419 МКУ визначено, що на науково-педагогічних працівників, керівників та спеціалістів митних закладів освіти поширюються обов'язки, права та пільги, установлені для посадових осіб митної служби України.
За функціональною класифікацією прийнято виділяти три категорії працівників: керівників, спеціалістів та допоміжний персонал. Ця класифікація стала основою Єдиної номенклатури посад службовців (ЄНПС).
До керівників належать особи, котрі приймають управлінські рішення та організовують їх виконання і мають підлеглих. У системі митної служби це керівники всіх органів, установ та організацій, керівники їх структурних підрозділів, їх заступники тощо.
Спеціалісти — найбільш численна і структурно складна категорія. Базовим критерієм для цієї категорії працівників є використання ними професійних знань, умінь і навичок, набутих у результаті спеціалізованого навчання і тренувань. Додатковий критерій - відсутність підпорядкованих їм осіб.
Керівникам та спеціалістам системи митної служби присвоюються спеціальні звання.
Технічні виконавці ~ це особи, які в основному зайняті виконанням технологічних операцій щодо збирання, фіксації, обробки, оформлення, зберігання, пошуку, розмноження інформації та її носіїв. Це працівники діловодних підрозділів, технічні секретарі, а також інший обслуговуючий та допоміжний персонал, котрий, як правило, не атестований.
У цілому ж проблему класифікації кадрів у митній службі повністю не вирішено. Стосовно науково-педагогічних працівників, керівників та спеціалістів митних закладів освіти остаточно не визначено їх подвійний статус. З одного боку, вони атестовані, на них поширюються обов'язки, права та пільги, установлені для посадових осіб митної служби України, але з другого боку, вони не мають статусу державного службовця.
За наявністю спеціальних звань усі кадри митної служби поділяються так:
а) особи, які мають спеціальні звання;
б) особи, які не мають спеціальних звань за трудовою угодою.
На працівників цієї категорії повністю поширюється трудове законодавство.
Основу персоналу державної митної служби становлять особи, котрі займають державні посади - посадові особи митної служби України. Традиційно їх називають кадрами державного управління. Саме вони знаходяться у фокусі уваги, і до них висуваються особливі вимоги, за відповідність яким і має оцінюватися персонал державного управління. Це первинні, вихідні якості, якими повинна володіти людина, котра претендує на державну посаду і ті, що здобуваються та формуються у процесі нагромадження знань і досвіду під час служби на державних посадах.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.