Безпека митної служби - багатогранна проблема, яка обумовлює комплексну систему певних засобів і заходів.
Оскільки все у світі взаємопов'язане, вилив інших систем, чинників обов'язково потрібно враховувати, якщо визначаємо напрямки безпеки та розраховуємо їх кількісно.
Забезпеченість безпеки митної служби визначається станом найбільш вразливого її напрямку (закон мінімуму за О. Богдановим). Таким вважають напрямок, показники якого найближчі до значення критичних обмежень.
Сутність безпеки митної служби в тому, що можна передбачити наслідки зовнішніх або внутрішніх дій з метою зменшення їх можливого негативного або збільшення позитивного впливу на розвиток держави.
Забезпечення безпеки - вжиття заходів щодо зменшення загального рівня небезпеки за рахунок передбачення умов, за яких може бути завдана шкода, розробка та вжиття заходів і засобів, які зменшать або ліквідують ризик завдання шкоди.
Безпека митної служби означає стан захищеності від зовнішніх і внутрішніх чинників впливу, який забезпечує здатність протистояти дезорганізуючим діям, дозволяє зберігати працездатність особового складу та необхідний для виконання службових функцій оперативно-технічний потенціал митної служби .
Головне завдання управління організацією - вироблення найменш ризикових управлінських рішень, котрі забезпечують досягнення поставленої мети і результату з мінімальними витратами ресурсів і часу та з мінімальними негативними наслідками.
Безпека митної служби має багато відгалужень (напрямків): фінансову, ресурсну, політичну, кадрову, інформаційну, праці, соціальну, кримінальну, енергетичну безпеки тощо.
Проблеми, передкризові та кризові ситуації можуть виникати в будь-якій підсистемі організації або в зовнішньому середовищі.
Причини небезпек, котрі виникають у внутрішньому та зовнішньому середовищі, можна поділити залежно від підсистем організації, наприклад: технічна, технологічна, управління та організації діяльності, економічна, соціальна.
Найбільший інтерес становлять проблеми підсистеми управління та організації діяльності. Вони найбільше залежать від ефективності процесу управління (стилю керівництва та його підготовленості, методів прийняття управлінських рішень тощо), механізму управління (цілей, функцій, методів, принципів управління, структури організації), фінансової і маркетингової стратегії, ресурсів, інновацій та інвестицій, рівня профілактичних заходів передкризової та кризової ситуації (наявності страхових запасів, ресурсів, резервних систем управління та надзвичайних планів).
Фінансова безпека - це стан митної служби, коли вона забезпечена необхідними коштами з державного бюджету, котрі обумовлюють виконання покладених завдань, її перспективний розвиток у майбутньому та зростання добробуту її працівників.
Усе у світі, державі та в житті людини має економічне підґрунтя, тому цей напрямок дуже важливий.
Кадрова (демографічна) безпека - один з найважливіших напрямків безпеки. Демографічна ситуація визначає наявність трудових ресурсів, їх склад і можливості, кошти й заходи, які треба застосувати, щоб забезпечити митну службу фахівцями з необхідним рівнем знань та вмінь для виживання й розвитку системи.
Інформаційна безпека зараз набуває найбільшої значущості.
Стосовно інформаційної безпеки митної служби можна виділити основні напрямки її реалізації: забезпечення системи достовірною інформацією; висвітлення у засобах масової інформації (ЗМІ) об'єктивної інформації про діяльність митної служби; забезпечення державної та службової таємниці; захист від несанкціонованого доступу до відомчих інформаційних систем.
Інформація у світі набуває величезного значення як форма енергії.
Ресурсна безпека — найбільш вразливий напрямок. Ресурси та володіння ними є найголовнішою причиною виникнення конфліктів і протистоянь. Відсутність або неповна забезпеченість ресурсами підрозділів митної служби спричиняє великі збитки економіці держави. Саме тому керівники мають знати, як треба уникати загроз, котрі створює відсутність ресурсів, як при нестачі ресурсів запобігти прийняттю рішень, які не відповідають завданням організації і відповідно інтересам держави. Різновидом ресурсної безпеки є енергетична безпека.
Правова безпека - це стан митної служби, коли вона забезпечена необхідною законодавчою базою, яка регламентує здійснення митної справи й необхідний захист від основних небезпек системи митної служби та ЇЇ особового складу.
Організаційна безпека характеризує організаційну та функціональну структуру митної служби, організаційне забезпечення процесу управління в митній службі на всіх рівнях, необхідні для ефективного виконання митної справи.
Кримінальна безпека - різновид безпеки, який не має конкретного носія, але потужно впливає на стан держави та митної служби через економічні злочини, контрабанду, порушення митних правил, корупцію та зловживання посадовим становищем посадових осіб, скоєнням злочинів проти особового складу митної служби тощо.
Політична безпека - захист системи митної служби від впливу політичних партій і рухів.
Деякі політичні сили ігнорують національні інтереси української держави, віддаючи перевагу власним уподобанням та цілям. Зазначимо, що можуть використовувати економічні можливості (інформаційний терор, дезорієнтація та дезінформація населення країни через підкуп окремих впливових осіб або ЗМІ) тощо.
Соціальна безпека характеризує психічний та психологічний стан особового складу митної служби. Полягає у створенні для особового складу умов соціальної захищеності під час виконання професійних обов'язків та виходу на пенсію.
Безпека праці - захист від небезпек професійного характеру.
Медична безпека - один з різновидів безпеки, який має вплив на будь-яку сферу діяльності людини. Нехтування цим різновидом безпеки призводить до дестабілізації діяльності організації внаслідок скорочення часових і трудових ресурсів, збільшення виплат за лікарняними листками та пенсіями, погіршення якості професійної діяльності тощо. Сюди належить якісне медичне забезпечення та обслуговування працівників митної служби, зокрема їх відпочинок у центрі реабілітації. Ця безпека має тактичне і стратегічне значення.
Переліченими напрямками забезпечення безпеки митної служби не обмежується (є ще технічна, психологічна тощо).
У рамках теорії та практики управління можна визначити межі зони стійкості, порушення яких призводить до деструкції системи.
В.Д. Могилевський визначає ряд положень, котрі найбільше впливають на систему:
1. Найуразливішим для втрати стійкості є структура системи, тобто відносини між елементами, їх взаємозв'язки, а не закони функціонування цих одиниць, які також визначають динаміку системи, але меншою мірою її існування.
2. Структура неоднаково чутлива до руйнування. Найбільшої шкоди завдають порушення у верхніх рівнях ієрархії, а саме в Центрах обробки узагальненої інформації та вироблення рішень.
3. Руйнуванню структури еквівалентні розрив інформаційних каналів або їх перевантаження (приклад з центральним сервером ДМСУ), оскільки це призводить до ускладнення комунікації між елементами системи.
4. На якість роботи системи сильно впливає достовірність інформації, що надходить. Цілеспрямоване перекручення останньої, дезінформація може призвести систему до стійкої дезорганізації.
5. Зниження якості роботи виконавчих органів і зменшення ресурсів призводять до погіршення управління, а значить до деформацій усіх динамічних процесів у системі.
6. Якісне управління системою можливе тільки за умов екстраполяції поведінки системи і середовища, тобто за уміння передбачувати розвиток ситуації. Помилки екстраполяції призводять, як мінімум, до некорисного витрачання ресурсів.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.