Дослідження причин виникнення небезпек, їх характеристик, особливостей впливу сприяє розробці ефективних заходів захисту, спрямованих на забезпечення нормального функціонування організації. Управління безпекою та стійкістю функціонування організації залежить від глибини прогнозу соціально-економічних наслідків небезпечних ситуацій та своєчасного планування і виконання низки запобіжних і захисних заходів.
Прогнозування наслідків небезпечних та екстремальних ситуацій має включати:
— оцінку імовірності та аналіз причин виникнення екстремальних ситуацій;
— очікувану силу впливу (інтенсивність) та механізми розвитку небезпеки;
— характеристику і розміри ураження реципієнтів (працівників, структурних одиниць тощо);
— агресивність та глибину впливу чинників небезпеки (імовірність змін зовнішнього середовища, тривалість періодів прояву негативних наслідків, багатоступеневість такого прояву тощо);
— періодичність виникнення небезпечних та екстремальних ситуацій та їх динаміку;
— визначення величини збитків у випадку реалізації небезпечних та екстремальних ситуацій.
Оцінку потенційних збитків необхідно проводити на стадіях передпроектних та науково-дослідних розробок системи і структури організації, при виборі пріоритетних заходів її захисту.
Вибираючи варіант найбільш ефективних запобіжних заходів необхідно враховувати суму інвестицій та величину збитків, яких вдасться уникнути в результаті їх реалізації (за відсутності можливості повного захисту).
Запобіжні та захисні заходи, а також засоби забезпечення безпеки спрямовуються на:
- відвернення чи ліквідацію небезпеки шляхом усунення джерела її виникнення або віддалення його в часі, просторі тощо;
- захист організації від небезпеки шляхом застосування заходів захисту, а також страхування при потенційних небезпеках;
- використання системи засобів підвищення безпеки;
- розробку відповідної нормативно-правової бази, спрямованої на формування концепції безпеки;
- проведення суворого нагляду та контролю за виконанням відповідних законів, постанов, правил, положень, які регламентують вимоги щодо забезпечення безпеки;
- розробку системи запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування на них, планів діяльності організації у кризових ситуаціях;
- забезпечення умов для підтримання на належному рівні внутрішньої безпеки організації за всіма напрямками.
Проблема захисту від небезпечних процесів у зовнішньому середовищі, як правило, зводиться до проведення локальних заходів щодо захисту організації. Однак нині ефективних результатів можна досягти лише за умови проведення комплексної системи запобіжних та захисних заходів, які спрямовані на охорону всієї сукупності складових системи.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.