Важливим напрямком митно-тарифного регулювання є питання визначення митної вартості товарів, переміщуваних через митний кордон України.
Стаття 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф» дає законодавче визначення терміна «митна вартість» товарів та інших предметів — як ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетинання митного кордону України. Відповідно до митного законодавства України митна вартість товарів у переважній більшості випадків є основою нарахування митних платежів, тому питання правильності визначення митної вартості є питанням повноти стягування митних платежів і їхнього перерахування в Державний бюджет України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. № 1598 затверджений Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у випадку переміщення їх через митний кордон України. Зазначеною постановою як першооснову митної вартості встановлено її визначення на основі поданих митному органові документів. При цьому заявлені декларантом митна вартість і дані, що стосуються її визначення, повинні ґрунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації.
Ці принципи і норми засновані на Угоді по застосуванню статті VII («Оцінка в митних цілях») Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) — так званого Кодексу митної вартості.
Метою даної угоди, до якого приєдналося в даний час більшість країн, є встановлення однакової і нейтральної системи визначення митної вартості товарів, що перешкоджає використанню довільних або фіктивних митних вартостей.
Формування українських правових норм по митній вартості на основі міжнародних принципів оцінки товарів у митних цілях є найважливішою умовою забезпечення нормального розвитку інтеграційного процесу України у світові господарські відносини
Митна вартість товару — величина, використовувана з метою митного обкладання, тобто як вихідна розрахункова база (основа) для вирахування адвалерних (обчислювальних у відсотках) митних платежів. Крім того, вирахування митної вартості прямо або побічно необхідно також для інших митних цілей, таких як митна статистика, контроль за дотриманням установлюваних вартісних квот.
Уведення правил визначення митної вартості дозволяє митним органам успішно реалізовувати одну з основних своїх функцій на сучасному етапі — фіскальну, тому що це забезпечує повноту надходжень доходів від стягування митних платежів у державну скарбницю. З іншого боку, наявність загальнодоступної методики і суворо встановлених правил визначення митної вартості ставить усіх учасників зовнішньоекономічної діяльності в рівні умови з погляду розрахунку митних платежів, що підлягають сплаті, і дозволяє істотно підвищити ступінь визначеності при організації зовнішньоторговельних операцій, заздалегідь прорахувати всі необхідні економічні параметри угод.
У Законі підкреслено, що встановлена ним система митної оцінки товарів поширюється на товари, ввезені на митну територію України. Це необхідно враховувати при декларуванні митної вартості товарів.
Митна вартість заявляється (декларується) декларантом митному органу України при переміщенні товару через митний кордон України. Крім того, митна вартість декларується у випадку зміни митного режиму, під який поміщений товар. Тобто декларант (відповідно до Митного кодексу України — це «особа, що переміщає товари, і митний брокер (посередник), що декларує, представляє і пред'являє товари і транспортні засоби від власного імені») самостійно визначає митну вартість товарів на підставі визначених Законом методів і виконує всі дії, пов'язані з ЇЇ заявою (заповнює відповідні графи митних декларацій, підтверджує заявлені в них зведення відповідними документами і т. ін.).
Основним документом, в якому заявляється митна вартість товару, є базовий документ митного контролю - вантажна митна декларація, графи 12 і 45 (12 - загальна митна вартість товарів, що декларують, і 45 - митна вартість конкретного товару).
Використана література: Макогон, Ю.В. Митна справа: Навчальний посібник. / Ю.В. Макогон, А.Б. Яценко. — К.: Центр навчальної літератури, 2005.