Сучасного інвестора цікавить, передусім, економічна доцільність інвестиційної програми, він повинен бути впевнений, що прииняті в ній рішення - найкращі з усіх варіантів, що вони дадуть стійке збільшення прибутку, дивідендів або зниження собівартості.
При цьому інтереси приватних інвесторів співпадають з інтересами держави, оскільки вона свій бюджет за рахунок податків на прибутки удачливих інвесторів.
В наших умовах при розробці інвестиційних програм потрібно ретельно їх обгрунтовувати розрахунками економічної ефективності з оцінкою при цьому як можна більшого числа чинників ризику на всіх стадіях життєвого циклу проекту.
Будь-який інвестиційний проект проходить п’ять стадій життєвого циклу.
Перша стадія: передпроектні дослідження, проектування і освоєння інвестицій (народження проекту). Стадія характеризується великими витратами власних коштів, можливо, залучених і позикових. Проект на цій стадії зазнає різного роду ризиків. Прибуток відсутній.
Друга стадія: початок експлуатації проекту (юність). На цій стадії інвестор має великі погреби
в банківських позиках або венчурному капіталу. Звичайно він не платить дивідендів Якщо є прибуток, цей прибуток реінвестуЄТЬСЯ. Почи нають діяти ризики, пов'язані з конкуренцією ринку. Третя стадія: швидке зростання (фаза). Підприємство (компанія) починає диктувати свої ціни на продукцію, але конкуренція зростає. Рівень продажу росте і значно перевищує трати виробництва. Характерний високий рівень прибутку, але потрібні великі витрати на маркетинг. Як і раніше, велика потреба в інвестиціях. Компанія може проводити додаткову емісію але дивіденди виплачує невеликі. Банк, якщо дає позику, то під високі відсотки.
Четверта стадія: стабільне функціонування підприємства (зрілість). На цій стадії компанія сить свої борги. Високий рівень конкуренції не дозволяє диктувати ціни, але низькі витрати дозволяють отримати середні прибутки по галузі. Це вже добре відома компанія з хорошою репутацією. Вона має великі можливості в отриманні позик і реалізації акцій. У неї добре диверсифікований великий інвестиційний портфель, виплачуються солідні дивіденди, однак немає потреби у великих інвестиціях. На цій стадії компанія повинна розробити стратегію запобігання занепаду. Це, як правило, вимагає значного підвищення інвестиційної активності.
П’ята стадія життєвого циклу проекту: занепад або друге народження. На цій стадії продукція підприємства перестає користуватися попитом Дуже висока конкуренція. Банки не зацікавлені в співпраці - якщо і дають позику, то під високий
Метод розрахунку прибутку. Цей метод дозволяє визначити статичну норму ефективності інвестиція, тобто загальну потребу в прибутку для здійснення обовязкових платежів. Норма ефективності ноже визначатися по відношенню до інвестицій
Метод чистої нинішньої, вартості капіталу дозволяє визначити динамічну норму ефективності норму приведення (дисконту), при якій сума дисконтованого прибутку за певний інвестиційний період стає рівною інвестиціям
де К - норма приведення (дисконту) (внутрішня) форма ефективності це дисконтна ставка, яка прирівнює до нуля різницю ІІ - І = 0, або П = 1.
При визначенні динамічної норми ефективності інвестицій в розрахунковий період (Т) включається час від початку інвестиційного періоду до кінця амортизаційного періоду обладнання. Розрахунковий період Т може бути визначений як термін служби технологічного обладнання, як будь-яка стадія життєвого циклу проекту.
За кордоном при розрахунках ми ефективності застосовують наступні обмеження
- норма ефективності зіставляється з відсотковою ставкою кредитного ринку ;
- для аналізу інвесторами обираються ті інвестиційні проекти, в яких різниця П-І або П/І - 1;
- для подальшого аналізу залишаються тільки
ті проекти, де норма ефективності складає не менше за 15-20%.
Для залучення інвесторів в інвестиційних грамах державою передбачаються пільгові ставки
відсотка за кредит, які співставляються з нормою ефективності.
У окремих регіонах, зонах для зниження інвестиційної активності і стимуляції наповнення вільна, коштів на рахунках банків депозитні ставки можуд підвищуватися, що робить невигідними частки інвестиційних програм.
Метод граничної ефективності. Вище розглядалися інвестиційні ситуації, коли необхідно встановити задану норму прибутку (внутрішню норму ефективності) або розрахувати статичну або динамічну норми. За допомогою методу граничної ефективності інвестицій проводиться порівняння розрахункової норми ефективності з мінімально можливою Мінімально допустима норма ефективності - це там відсоткова ставка, при якій чиста нинішня вартість дорівнює нулю, або дисконтовані прибутки рівні первинним інвестиціям:
інвестиційного періоду норма
за кожним роком буде різною. Тому методом підстановки визначається мінімально допустимі значення К. На практиці часто виникає інвестиційна ситуація коли необхідно визначити вартість і ефективності івестиційного капіталу.
Для цих цілей у світовій практиці використовується метод бюджетування капіталу, за допомогою якого визначається середньозважена величина
Метод бюджетування капіталу Дозволяє всім інвесторам визначити свій очікуваний прибуток за будь-який період життєвого циклу інвестиції.
Використана література: Гончаров, А.Б. Інвестування: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - Х.: Видавничий Дім ’ІНЖЕК’, 2003. - 336 с. Укр.мова. / А Б Гончаров. — 2003. — іл.