Гончаров А.Б. Інвестування (2003)
Індикативне планування інвестиційної діяльності
В умовах ринкової економіки на зміну жорсткому директивному плануванню, при якому затверджений план економічного розвитку країни мав закону, приходить індикативне планування. В основу цього методу закладені найважливіші народногосподарські макроекономічні показники (індикатори), до досягнення яких повинно прагнути суспільство.
Принциповою відмінністю індикативного планування, системи його показників е їх рекомендаційний характер. Разом з тим індикативне планування залишається одним із найважливіших методів державного регулювання економіки.
Показники індикативного плану досягайте через заходи державного впливу - регулювальники. На макрорівні як індикатори використовують ся показники, що характеризують динаміку розвитку економіки; фінансів, грошового обігу, товарного, фінансового і валютного ринків; очікуваного рушення цін, використання трудових ресурсів, рівня життя населення; зовнішньоекономічних зв’яз-
- обсяги проектно-дослідницьких робіт; у обсяги будівельно-монтажних робіт. Планування обсягів інвестицій в індикативному плані тісно пов’язане з основними індикаторами розвитку національної економіки відповідно до потреб суспільства і встановлених пріоритетів. Обсяг інвестицій розраховується виходячи з очікуваного приросту виробничих потужностей і основних фондів всіх виробничих галузей, об’єктів соціальної сфери, освіти, науки, культури, охорони здоров'я.
Введення в дію виробничих потужностей і об’єктів соціальної сфери - основний показник індикативного плану інвестицій, який виражає кінцеву продукцію у відповідних натуральних одиницях (наприклад, тисяч кіловат електроенергії, тисяч тон м'ясопродуктів на рік і т. ін.).
У виробничих галузях очікуване введення потужностей може диференціюватися відповідно до
очікуваної структури інвестицій: нове будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і розширення діючих виробництв. Відповідно до цього, індикатор введення в дію виробничих потужностей в плановому періоді може бути визначений за формулою:
де М і ~ індикатор введення в дію виробничих потужностей в плановому періоді;
М нп - величина виробничої потужності на початок планового періоду;
М дн ~ збільшення потужності за рахунок вого будівництва;
М дп - приріст потужності на діючих підприємствах за рахунок реконструкції, технічного переозброєння і розширення виробництва;
Мв - зменшення потужності через вибуття застарілих нерентабельних виробництв.
Індикатори розвитку соціальної сфери розраховуються на основі прогнозу підвищення життєвого рівня населення. Наприклад, введення а дію житла (загальною площею, м. кв) визначається виходячи з його потреби на одного жителя
і приросту населення в даному регіоні, з урахуванням готівкового житлового фонду, відновлення
і вибуття житлової площі в періоді, що планується. Аналогічно визначаються індикатори розвитку комунального господарства і побутового обслуговування, об’єктів культури, охорони здоров’я і т. ін.
За державними інвестиціями можуть також плануватися ліміти - ресурсні індикатори, що визначають граничну величину вкладень під передбачене введення в дію виробничих потужностей, об’єктів невиробничої сфери, створення необхідних будівельних заділів, які не повинен перевищувати замовник при фінансуванні об’єктів за рахунок бюджетних асигнувань.
Необхідні обсяги інвестицій в індикативних планах визначаються за державними інвестиціями - на основі затвердженої проектно-кошторисної документації, за недержавними - на основі інвесторами кошторисів.
Необхідний обсяг інвестицій визначаетьс я за формулою:
де І но ~ необхідний обсяг інвестицій;
Іп - питомі реальні інвестиції на одиницю потужності в плановому періоді у вартісному вираженні
П~ індикатор приросту потужності у відпар, них фізичних одиницях вимірювання;
3н - необхідний заділ для будівництва об'єктів, розрахований у вартісному вираженні.
Важливим розділом індикативного плану інвестиційної діяльності є розробка структури джерел фінансування інвестицій.
Індикативне планування джерел інвестицій необхідне за рядом чинників:
- формування державного бюджету (прибуткової, витратної частин, дефіциту);
- визначення пайової участі різних інвесторів у фінансуванні проектів;
- створення державних ресурсних резервів;
- прогнозування діяльності фінансово-кредитних установ;
икаторів розвитку інвестиційної сфери проектно-дослідницьких робіт, обсягів будівельно-монтажних робіт, розвитку підприємств і галузей будівельної індустрії; визначення розмірів і періодів державних позик фінансових інвестицій).
планування технологічної структури реальних інвестицій, тобто визначення очікуваних витрат на будівельно-монтажні роботи; придбання технологічного обладнання, інструмента і інвентаря інші потреби, включаючи проектно-пошукові роботи дозволяє визначити індикатори обсягів будівельно-монтажних і дослідницьких робіт.
Очікувані обсяги будівельно-монтажних і проектно-пошукових робіт служать основою для розробки планів робіт і бізнес-планів підрядних будівельних, монтажних, проектних організацій, підприємств будівельних матеріалів, об’єднань і фірм різних форм власності інвестиційної сфери. Ці індикатори дозволяють підприємствам інвестиційної сфери орієнтуватися на регіональних інвестиційних ринках, готуватися до участі в тендерах, брати участь у конкурсах на отримання держзамовлення і т. ін.
Індикативне планування проектно-дослідницьких робіт передбачає своєчасну розробку проектно-кошторисної документації як для передбачених у плані об'єктів будівництва, так і для тих, що прогнозуються в майбутньому за межами індикативного періоду.
Крім проектно-кошторисної документації для поточного і перспективного будівництва, проектніобсяги проектно-дослідницьких робіт, які 6удуть здійснюватися за рахунок усіх джерел фінансування, крім держбюджету.
У поточному проектному плані обсяги проектно-дослідницьких робіт деталізуються за джерелами фінансування, конкретними об’єктами і проектними організаціями.
Основними документами для розробки індикативних планів проектно-дослідницьких робіт є титульні списки проектно-дослідницьких робіт.
Розробка індикативного плану будівельного виробництва необхідна для своєчасного забезпечення інвестицій.
Використана література: Гончаров, А.Б. Інвестування: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - Х.: Видавничий Дім ’ІНЖЕК’, 2003. - 336 с. Укр.мова. / А Б Гончаров. — 2003. — іл.
Принциповою відмінністю індикативного планування, системи його показників е їх рекомендаційний характер. Разом з тим індикативне планування залишається одним із найважливіших методів державного регулювання економіки.
Показники індикативного плану досягайте через заходи державного впливу - регулювальники. На макрорівні як індикатори використовують ся показники, що характеризують динаміку розвитку економіки; фінансів, грошового обігу, товарного, фінансового і валютного ринків; очікуваного рушення цін, використання трудових ресурсів, рівня життя населення; зовнішньоекономічних зв’яз-
- обсяги проектно-дослідницьких робіт; у обсяги будівельно-монтажних робіт. Планування обсягів інвестицій в індикативному плані тісно пов’язане з основними індикаторами розвитку національної економіки відповідно до потреб суспільства і встановлених пріоритетів. Обсяг інвестицій розраховується виходячи з очікуваного приросту виробничих потужностей і основних фондів всіх виробничих галузей, об’єктів соціальної сфери, освіти, науки, культури, охорони здоров'я.
Введення в дію виробничих потужностей і об’єктів соціальної сфери - основний показник індикативного плану інвестицій, який виражає кінцеву продукцію у відповідних натуральних одиницях (наприклад, тисяч кіловат електроенергії, тисяч тон м'ясопродуктів на рік і т. ін.).
У виробничих галузях очікуване введення потужностей може диференціюватися відповідно до
очікуваної структури інвестицій: нове будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і розширення діючих виробництв. Відповідно до цього, індикатор введення в дію виробничих потужностей в плановому періоді може бути визначений за формулою:
де М і ~ індикатор введення в дію виробничих потужностей в плановому періоді;
М дн ~ збільшення потужності за рахунок вого будівництва;
М дп - приріст потужності на діючих підприємствах за рахунок реконструкції, технічного переозброєння і розширення виробництва;
Мв - зменшення потужності через вибуття застарілих нерентабельних виробництв.
Індикатори розвитку соціальної сфери розраховуються на основі прогнозу підвищення життєвого рівня населення. Наприклад, введення а дію житла (загальною площею, м. кв) визначається виходячи з його потреби на одного жителя
і приросту населення в даному регіоні, з урахуванням готівкового житлового фонду, відновлення
і вибуття житлової площі в періоді, що планується. Аналогічно визначаються індикатори розвитку комунального господарства і побутового обслуговування, об’єктів культури, охорони здоров’я і т. ін.
За державними інвестиціями можуть також плануватися ліміти - ресурсні індикатори, що визначають граничну величину вкладень під передбачене введення в дію виробничих потужностей, об’єктів невиробничої сфери, створення необхідних будівельних заділів, які не повинен перевищувати замовник при фінансуванні об’єктів за рахунок бюджетних асигнувань.
Необхідні обсяги інвестицій в індикативних планах визначаються за державними інвестиціями - на основі затвердженої проектно-кошторисної документації, за недержавними - на основі інвесторами кошторисів.
Необхідний обсяг інвестицій визначаетьс я за формулою:
де І но ~ необхідний обсяг інвестицій;
Іп - питомі реальні інвестиції на одиницю потужності в плановому періоді у вартісному вираженні
П~ індикатор приросту потужності у відпар, них фізичних одиницях вимірювання;
3н - необхідний заділ для будівництва об'єктів, розрахований у вартісному вираженні.
Індикативне планування джерел інвестицій необхідне за рядом чинників:
- формування державного бюджету (прибуткової, витратної частин, дефіциту);
- визначення пайової участі різних інвесторів у фінансуванні проектів;
- створення державних ресурсних резервів;
- прогнозування діяльності фінансово-кредитних установ;
икаторів розвитку інвестиційної сфери проектно-дослідницьких робіт, обсягів будівельно-монтажних робіт, розвитку підприємств і галузей будівельної індустрії; визначення розмірів і періодів державних позик фінансових інвестицій).
планування технологічної структури реальних інвестицій, тобто визначення очікуваних витрат на будівельно-монтажні роботи; придбання технологічного обладнання, інструмента і інвентаря інші потреби, включаючи проектно-пошукові роботи дозволяє визначити індикатори обсягів будівельно-монтажних і дослідницьких робіт.
Очікувані обсяги будівельно-монтажних і проектно-пошукових робіт служать основою для розробки планів робіт і бізнес-планів підрядних будівельних, монтажних, проектних організацій, підприємств будівельних матеріалів, об’єднань і фірм різних форм власності інвестиційної сфери. Ці індикатори дозволяють підприємствам інвестиційної сфери орієнтуватися на регіональних інвестиційних ринках, готуватися до участі в тендерах, брати участь у конкурсах на отримання держзамовлення і т. ін.
Індикативне планування проектно-дослідницьких робіт передбачає своєчасну розробку проектно-кошторисної документації як для передбачених у плані об'єктів будівництва, так і для тих, що прогнозуються в майбутньому за межами індикативного періоду.
Крім проектно-кошторисної документації для поточного і перспективного будівництва, проектніобсяги проектно-дослідницьких робіт, які 6удуть здійснюватися за рахунок усіх джерел фінансування, крім держбюджету.
У поточному проектному плані обсяги проектно-дослідницьких робіт деталізуються за джерелами фінансування, конкретними об’єктами і проектними організаціями.
Основними документами для розробки індикативних планів проектно-дослідницьких робіт є титульні списки проектно-дослідницьких робіт.
Розробка індикативного плану будівельного виробництва необхідна для своєчасного забезпечення інвестицій.
Використана література: Гончаров, А.Б. Інвестування: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - Х.: Видавничий Дім ’ІНЖЕК’, 2003. - 336 с. Укр.мова. / А Б Гончаров. — 2003. — іл.
