У період освоєння інвестицій кон’юнктура інвестиційного ринку зазнає істотних, іноді знач коливань. Здійснення інвестиційного проекту займає тривалі періоди часу від ідеї до випуску продукції і досягнення проектної потужності. У цей період реалізації інвестиційного проекту всі суб’єкти інвестиційної діяльності, виконуючи свої функціональні обов’язки за проектом, повинні здійснювати постійне спостереженім, контроль і нагляд за процесом реалізації проекту, оцінювати поточні результати (відхилення) і вносити корективи в бізнес-план, проект організації будівництва, проект провадження робіт, план фінансування, календарний план і інші документи, які фіксують і регулюють освоєння інвестицій.
Механізм проведення такого постійного нагляду і контролю за процесом освоєння Інвестицій прийнято називати моніторингом інвестиційних проектів. Загальний моніторинг проекту здійснює інвестор (замовник) або від його імені дирекція підприємства, що будується. Такий моніторинг за договором з інвестором може здійснювати фірма-девелопер або генеральний підрядчик відповідно до договору про консорціум.
Маркетинговий моніторинг проводиться з метою забезпечення своєчасного постачання на будівництво матеріально-технічних ресурсів, і його здійснюють ті учасники, на яких покладені обов’язки в контрактах з матеріально-технічного забезпечення
будівництв.
фінансовий моніторинг проводиться інвестором, фірмою-девелопером за його дорученням, іншими фінансово-кредитними установами, учасниками проекту. На першому етапі освоєння інвестицій (проектування і будівництво) фінансовії моніторинг проводиться за наступними показниками:
- загальний обсяг інвестицій по проекту, в т. ч.:
- витрати на земельну дільницю;
- витрати на проектно-дослідницькі роботи;
- вартість будівельно-монтажних робіт (договірна ціна);
- контрактна вартість обладнання, інструмента, інвентаря;
- інші витрати.
- джерела фінансування проекту;
- власний капітал (акціонерний (пайовий) капітал і інші залучені кошти);
- позикові кошти (кредити банку, облігації і інші боргові зобов’язання, лізинг і інші позикові кошти);
- мобілізація внутрішніх ресурсів.

Оцінка виконання річної програми може провощися щомісячно, відповідно до прийнятого порядку розрахунків за виконання будівельно-монтажних робіт. У процесі моніторинга виявляються відхи-
Види моніторинга суб’єктів інвестиційної ДІЯЛЬНОСТІ наведені в табл. 2.
В період освоєння інвестицій і виконання будівельно-монтажних робіт інвестор зацікавлений у вдосконаленні проектних рішень, впровадженні нових прогресивних науково-технічних досягнень, економному використанню всіх ресурсів і підвищенні ефективності інвестицій.
У більшості випадків збільшення кошторисної , вартості при стабільній економіці відбувається через корінні зміни потужності підприємств і номенклатуру продукції, в зв’язку з чим розробляються практично нові проекти, які повинні подаватися на узгодження і перезатвердження з подальшим включенням в титульні списки новобудов.
Однак в ряді випадків збільшення кошторисної вартості значною мірою викликане відсутністю дійового контролю інвестора за дотриманням кошто
рисної вартості будівництва в процесі його здійсненій низьким рівнем проектно-кошторисної документи, недостатністю виявлення причин помилок і розрахунків проектно-дослідницьких організацій.
Таблиця 2.
Види моніторинга суб’єктів інвестиційної діяльності
Суб’єкти інвестиційної діяльності | Види моніторинга |
| маркетинговий | фінансовий | технічний |
Інвестори | | | + |
Замовник (дирекція підприємства, що будується | | + | + |
Генеральний підрядник | | | |
Субпідрядні організації | | + | + |
Постачальники обладнання | | + | |
Генеральний проектувальник | | + | |
Фірма-девелопер | | | + |
Керівник проектом | + | | |
комерційний, інвестиційний банк | | + | |
Страхова компанія | | + | |
Іпотечний банк | | + | |
Аудитори | + | |
рші проектувальники | + | |
У зв’язку з цим рішення про перезатвердження проектів приймаються тільки тоді, коли роботи,
Дирекція підприємства, що будується, як представник інвестора проводить контрольні заміри обсягів виконаних будівельно-монтажних робіт звіряє їх з даними локальних, об’єктних і зведених кошторисів, перевіряє платіжні документи, звіряючи їх дані з діючими кошторисними цінами і нормами, встановленими урядом України коефіцієнтами індексації витрат, діючої системою оподаткування і т. ін.
Зокрема, при аналізі оплачених і пред’явлених
до оплати документів виявляються витрати і суми, необгрунтовано (зайво) оплачені іншим організаціям і підприємствам:
- що підлягають віднесенню за рахунок коштів основної діяльності підприємств (вартість експлуатаційних матеріалів, утримання апарату замовника на підприємствах, що реконструюються, вартість налагоджувальних робіт і інші);
- на пайову участь будівництва в споруді загальних і відомчих об’єктів, що не відносяться до даного будівництва;
- на накладні витрати або нові накопичення, заготовчо-складські витрати зверх встановлених лімітів;
- на будівництво об’єктів, які не є першочергОВИМИ ;
- на позапланове будівництво;
- на НДР, що не мають відношення до конкретного будівництва.
Допущене підрядчиком подорожчання будівництва, як правило, веде до відступу від норм тривалості будівництва, нормативів заділу і термінів введення об’єкта в експлуатацію.
Відображені в титульних списках і узгоджені з усіма учасниками терміни виконання робіт є основою для визначення розрахункових показників виконання програми робіт при її моніторингу.
Інвестор або за його дорученням аудиторська фірма визначають грошові і натуральні втрати від затримки понад передбачених в договорах і календарних планах термінів виконання робіт (освоєння проектної потужності), введення і освоєння повної потужності підприємства з одночасним виявленням причин цієї затримки. Ці втрати являють собою упущену вигоду від експлуатації і випуску підприємством продукції в періоді, протягом якого були заморожені інвестиції, а також додаткові витрати, пов’язані з дорожчанням і збільшенням тривалості будівництва.
1.0. Загальний обсяг інвестицій за проектом, вт
1.1.Освоєно на початок післяпускового періоду (черги);
1.2. Залишок кошторисного ліміту всього, в т. ч
1.3. З будівельно-монтажних робіт;
1.4. З контрактної вартості обладнання;
1.5. З інших витрат;
1.6. З пусково-налагоджувальних робіт, оплачуваних за рахунок інвестицій.
2.0. Джерела фінансування:
2.1. Власний капітал, включаючи акціонерний
і інші залучені кошти;
2.2. Позикові кошти, включаючи кредити банку, облігації, лізинг і інші позикові кошти.
3.0. Введено в експлуатацію виробничих фондів, усього, в т. ч.:
3.1. Основних фондів, включаючи заділ;
3.2. Авансовано оборотних коштів;
3.3. Сплачено нематеріальних активів.
Грошові потоки:
4.1. Очікувані за планом;
4.2. Фактично отримані;
4.3. Розподіл грошових потоків на відшкоду- я джерел фінансування інвестиції;
4.4. На виплату дивідендів;
4.5. На покриття боргових зобов’язань;
4.6. На відшкодування власного капіталу.
5.0. Мобілізація внутрішніх ресурсів.
6.0. Обгрунтування інших джерел фінансування.
7.0. Внутрішня динамічна норма ефективності
інвестицій:
7.1. Фактична норма ефективності, в т. ч.
7.2. Власного капіталу;
7.3. Позикових коштів;
7.4. Залучених коштів.
8.0. Термін окупності введених в експлуатацію фондів за динамічною нормою ефективності інвестицій.
Постійному нагляду підлягає готова програма завершення (продовження) інвестиційного процесу, відстежуються місячні планові і фактичні обсяги інвестицій, будівельно-монтажних робіт, витрат аа обладнання. Аналізується рівень використання власного капіталу, залучених і позикових коштів, . виявляються відхилення, обгрунтовується необхідність мобілізації внутрішніх ресурсів і залучення (використання) інших джерел фінансування. :
По введених в експлуатацію виробничих фондах реалізації отриманої від них продукції розраховуються грошові потоки, проводиться їх розподіл за
джерелами капіталу, що підлягає
на виплату дивідендів, покриття боргових дивідендів, відшкодування власного капіталу
Використана література: Гончаров, А.Б. Інвестування: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - Х.: Видавничий Дім ’ІНЖЕК’, 2003. - 336 с. Укр.мова. / А Б Гончаров. — 2003. — іл.