Голомовзий В.Г. Митне регулювання (2004)
Визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4).
У тих випадках, коли неможливо використовувати наявні ціни угод або відсутня угода з ідентичними або подібними товарами, варто переходити до інших альтернативних методів оцінки.
При цьому стосовно методу 4 (метод на основі розрахунку вартості) і методу 5 (метод на основі додавання вартості) дозволяється зміна послідовності їх застосування: після методу 3, за бажанням декларанта, може бути використаний як метод 4, так і метод 5. Це зумовлено тим, що ці методи можуть викликати дуже істотні складнощі при їх практичному використанні. Це положення відповідає і міжнародним нормам, закріпленим Угодою із застосування ст. VII ГАТТ «Оцінка товарів для митних цілей».
Митна оцінка за методом 4 ґрунтується на ціні, за якою ввезені (оцінювані), ідентичні або подібні товари були продані найбільшою агрегованою партією на території України у незмінному стані, не пізніше 90 днів з дати ввезення оцінюваних товарів, а учасник угоди не є взаємозалежною з продавцем особою.
Отже, для використання ціни продажу на внутрішньому ринку оцінюваних, ідентичних або подібних товарів як основи для визначення митної вартості цей продаж: повинен відповідати таким умовам:
а) товари повинні бути продані в країні в незмінному стані;
б) ввезені (оцінювані), ідентичні або подібні товари повинні продаватися приблизно одночасно з ввезенням оцінюваних товарів (різниця до 90 днів);
в) у разі відсутності випадків продажу ввезених (оцінюваних), ідентичних або подібних товарів у такому самому стані, в якому вони перебували на момент ввезення, покупець може, при дотриманні установлених вимог, використовувати ціну одиниці товару, що пройшла переробку, з проведенням відповідного коригування но вартість, додану в процесі переробки. Покупцеві при цьому буде потрібно підтвердити (обґрунтувати) митному органу слушність зробленого коригування. Основу розрахунків повинні становити прийняті формули і методи визначення вартості робіт з переробки товарів у відповідних галузях виробництва;
г) покупець не повинен прямо або побічно поставляти продавцю безплатно чи за зниженою ціною товари або послуги, використані для виробництва і продажу для ввезення в країну імпортованих товарів;
д) перший покупець завезених товарів на внутрішньому ринку не повинен бути пов'язаний з продавцем (імпортером оцінюваних, ідентичних або подібних товарів).
Поняття продажу товарів у незмінному стані означає, що операції виробничого характеру (включаючи складання), а також подальше опрацювання товарів розглядаються як операції, що змінюють стан завезеного товару. У той самий час товар вважатиметься таким, що не змінив свій стан, у таких випадках:
1) якщо були здійснені операції по видаленню іноземних пакувальних матеріалів, консервантів;
2) якщо було здійснено просте переупакування товарів для внутрішнього ринку;
3) якщо мали місце такі природні зміни, як усихання товару, його випаровування (для рідин) тощо.
Митна вартість на основі «віднімання» (MB) визначається за формулою
MB = ЦІ- (ВК + НП + ВП+ СМП + ВД), (3.3)
де ЦІ- ціна одиниці товару;
ВК- витрати на комісійні винагороди;
НП- звичайні надбавки на прибуток;
ВП - загальні витрати у зв'язку з продажем на митній території України товарів того самого класу;
СМП - сума митних платежів, що підлягає сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням товару;
ВД - витрати на навантаження, розвантаження, транспортування і страхування, понесені в Україні.
Одним з центральних питань цього методу оцінки є вибір ціни, за якою найбільша агрегована (сукупна) кількість товару була продана після ввезення в країну покупцем першого комерційного рівня, не пов'язаним із продавцем (імпортером).
Для визначення найбільшої агрегованої кількості аналізуються всі продажі товару за цією ціною. Найбільша загальна кількість одиниць товару, проданих за однією ціною, і буде найбільшою агрегованою кількістю одиниць товару.
Якщо відсутні випадки продажу оцінюваних, ідентичних або подібних товарів у незмінному стані, на прохання декларанта може використовуватися ціна одиниці товару, що піддався обробці. При цьому визначення одиничної ціни товару, що був підданий обробці, здійснюється з урахуванням вимог, розглянутих вище. Проте у цьому разі, крім витрат, перелічених вище, з ціни оброблених
товарів необхідно відняти вартість обробки після ввезення. Ці відрахування мають грунтуватися на об'єктивних даних, що піддаються кількісній оцінці, відносно вартості цієї обробки (враховуючи формули і методи розрахунків, що застосовуються у практиці різних галузей). Проте метод 4 не може бути використаний до товарів, що піддалися обробці у таких випадках:
1) якщо в результаті опрацювання після ввезення товари втратили свої властивості;
2) якщо завезений товар після опрацювання не втратив своїх якостей, але становить дуже незначну частину кінцевого продукту.
Для того, щоб стало можливим обчислення митної вартості на основі внутрішньої ціни, з неї необхідно виокремити ті елементи, що характерні тільки для внутрішнього ринку, тобто витрати, понесені після ввезення цих товарів на територію України і які не повинні бути включені в митну вартість.
З ціни товару вираховуються такі компоненти:
а) витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток і загальні витрати в зв'язку з продажем в Україні ввезених товарів того самого класу і виду;
б) суми ввізних мит, податків, зборів та інших платежів, що підлягають сплаті в Україні в зв'язку з ввезенням і (або) продажем товарів;
в) звичайні витрати, понесені в Україні, із транспортування, страхування, навантажувальні і розвантажувальні роботи;
г) вартість, додану в результаті складання або подальшої переробки, у разі, якщо це необхідно.
В основу методу 4 покладено вибір ціни, за якою ввезені товари продаються в Україні. Проте використання в рамках методу 4 цін продажу в Україні тільки оцінюваних товарів істотно обмежило б рамки застосування цього методу, оскільки як міжнародні норми, так і вітчизняне законодавство передбачають можливість використання в рамках цього методу цін продажів на ринку України ідентичних або подібних товарів.
Використана література: Голомовзий, В.Г. Митне регулювання: Навч. посібник. / В.Г. Голомовзий, Л.А. Панкова, О.Ю. Григор’єв. — Львів: В-во Національного університету ’Львівська політехніка’, 2004.
При цьому стосовно методу 4 (метод на основі розрахунку вартості) і методу 5 (метод на основі додавання вартості) дозволяється зміна послідовності їх застосування: після методу 3, за бажанням декларанта, може бути використаний як метод 4, так і метод 5. Це зумовлено тим, що ці методи можуть викликати дуже істотні складнощі при їх практичному використанні. Це положення відповідає і міжнародним нормам, закріпленим Угодою із застосування ст. VII ГАТТ «Оцінка товарів для митних цілей».
Митна оцінка за методом 4 ґрунтується на ціні, за якою ввезені (оцінювані), ідентичні або подібні товари були продані найбільшою агрегованою партією на території України у незмінному стані, не пізніше 90 днів з дати ввезення оцінюваних товарів, а учасник угоди не є взаємозалежною з продавцем особою.
Отже, для використання ціни продажу на внутрішньому ринку оцінюваних, ідентичних або подібних товарів як основи для визначення митної вартості цей продаж: повинен відповідати таким умовам:
а) товари повинні бути продані в країні в незмінному стані;
б) ввезені (оцінювані), ідентичні або подібні товари повинні продаватися приблизно одночасно з ввезенням оцінюваних товарів (різниця до 90 днів);
в) у разі відсутності випадків продажу ввезених (оцінюваних), ідентичних або подібних товарів у такому самому стані, в якому вони перебували на момент ввезення, покупець може, при дотриманні установлених вимог, використовувати ціну одиниці товару, що пройшла переробку, з проведенням відповідного коригування но вартість, додану в процесі переробки. Покупцеві при цьому буде потрібно підтвердити (обґрунтувати) митному органу слушність зробленого коригування. Основу розрахунків повинні становити прийняті формули і методи визначення вартості робіт з переробки товарів у відповідних галузях виробництва;
г) покупець не повинен прямо або побічно поставляти продавцю безплатно чи за зниженою ціною товари або послуги, використані для виробництва і продажу для ввезення в країну імпортованих товарів;
д) перший покупець завезених товарів на внутрішньому ринку не повинен бути пов'язаний з продавцем (імпортером оцінюваних, ідентичних або подібних товарів).
Поняття продажу товарів у незмінному стані означає, що операції виробничого характеру (включаючи складання), а також подальше опрацювання товарів розглядаються як операції, що змінюють стан завезеного товару. У той самий час товар вважатиметься таким, що не змінив свій стан, у таких випадках:
2) якщо було здійснено просте переупакування товарів для внутрішнього ринку;
3) якщо мали місце такі природні зміни, як усихання товару, його випаровування (для рідин) тощо.
Митна вартість на основі «віднімання» (MB) визначається за формулою
MB = ЦІ- (ВК + НП + ВП+ СМП + ВД), (3.3)
де ЦІ- ціна одиниці товару;
ВК- витрати на комісійні винагороди;
НП- звичайні надбавки на прибуток;
ВП - загальні витрати у зв'язку з продажем на митній території України товарів того самого класу;
СМП - сума митних платежів, що підлягає сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням товару;
ВД - витрати на навантаження, розвантаження, транспортування і страхування, понесені в Україні.
Одним з центральних питань цього методу оцінки є вибір ціни, за якою найбільша агрегована (сукупна) кількість товару була продана після ввезення в країну покупцем першого комерційного рівня, не пов'язаним із продавцем (імпортером).
Для визначення найбільшої агрегованої кількості аналізуються всі продажі товару за цією ціною. Найбільша загальна кількість одиниць товару, проданих за однією ціною, і буде найбільшою агрегованою кількістю одиниць товару.
Якщо відсутні випадки продажу оцінюваних, ідентичних або подібних товарів у незмінному стані, на прохання декларанта може використовуватися ціна одиниці товару, що піддався обробці. При цьому визначення одиничної ціни товару, що був підданий обробці, здійснюється з урахуванням вимог, розглянутих вище. Проте у цьому разі, крім витрат, перелічених вище, з ціни оброблених
товарів необхідно відняти вартість обробки після ввезення. Ці відрахування мають грунтуватися на об'єктивних даних, що піддаються кількісній оцінці, відносно вартості цієї обробки (враховуючи формули і методи розрахунків, що застосовуються у практиці різних галузей). Проте метод 4 не може бути використаний до товарів, що піддалися обробці у таких випадках:
2) якщо завезений товар після опрацювання не втратив своїх якостей, але становить дуже незначну частину кінцевого продукту.
Для того, щоб стало можливим обчислення митної вартості на основі внутрішньої ціни, з неї необхідно виокремити ті елементи, що характерні тільки для внутрішнього ринку, тобто витрати, понесені після ввезення цих товарів на територію України і які не повинні бути включені в митну вартість.
З ціни товару вираховуються такі компоненти:
а) витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток і загальні витрати в зв'язку з продажем в Україні ввезених товарів того самого класу і виду;
б) суми ввізних мит, податків, зборів та інших платежів, що підлягають сплаті в Україні в зв'язку з ввезенням і (або) продажем товарів;
в) звичайні витрати, понесені в Україні, із транспортування, страхування, навантажувальні і розвантажувальні роботи;
г) вартість, додану в результаті складання або подальшої переробки, у разі, якщо це необхідно.
В основу методу 4 покладено вибір ціни, за якою ввезені товари продаються в Україні. Проте використання в рамках методу 4 цін продажу в Україні тільки оцінюваних товарів істотно обмежило б рамки застосування цього методу, оскільки як міжнародні норми, так і вітчизняне законодавство передбачають можливість використання в рамках цього методу цін продажів на ринку України ідентичних або подібних товарів.
Використана література: Голомовзий, В.Г. Митне регулювання: Навч. посібник. / В.Г. Голомовзий, Л.А. Панкова, О.Ю. Григор’єв. — Львів: В-во Національного університету ’Львівська політехніка’, 2004.
