Голомовзий В.Г. Митне регулювання (2004)

Визначення митної вартості резервним методом (метод 6).

Існують ситуації, коли жоден з розглянутих виїде варіантів оцінки товарів, відповідно до встановлених вимог, не може бути використаний як вихідна база для визначення митної вартості.

Це такі випадки:

• здійснюється імпорт товарів на тимчасовій основі;

• має місце договір оренди або наймання;

• здійснюється реімпорт товарів після ремонту або модифікації;

• відбувається постачання унікальної продукції, творів мистецтва;

• ідентичні або подібні товари не ввозяться;

• товари не перепродаються в країні-імпортері;

• виробник невідомий, відмовляється надати дані про витрати виробництва або подані ним відомості не можуть бути прийняті митним органом.

Стаття VII Угоди ГАТТ/ВТО щодо митної оцінки, описуючи метод 6, встановлює, що митна вартість у рамках цього методу повинна визначатися з використанням «розумних» способів, сумісних з принципами і загальними умовами цієї Угоди на базі даних, наявних в імпортера.

Отже, метод 6 не дає спеціального способу оцінки товарів, але потребує врахування багатьох принципів. Оцінка за допомогою резервного методу повинна відповідати встановленим законодавством методам. У рамках резервного методу повинна дотримуватися встановлена послідовність (ієрархія) принципів застосування методів визначення митної вартості:

1) базування оцінки на вартість угоди завезених товарів або існуючих фактичних оцінок, за якими завезені товари продаються в країні при звичайному ході торгівлі в умовах конкуренції;

2) уніфікація оцінки;

3) чесність і нейтральність оцінок;

4) простота і неупередженість критеріїв оцінки;

5) сумісність із комерційною практикою;

6) використання найближчих еквівалентів (альтернативних вартостей), якщо визначення вартості на базі методу 1 неможливе;

7) неприпустимість використання як бази для оцінки ввезених товарів вартості товарів вітчизняного походження, довільних або фіктивних оцінок.

Приклади гнучкого підходу до використання методів 1—5 в рамках методу 6.

1. За ціною угоди з ввезеними товарами (метод 1). У разі відсутності документального підтвердження заявлених декларантом елементів митної вартості в рамках методу 6 може бути зроблена їх оцінка на підставі наявної у розпорядженні покупця (декларанта)

і/або митного органу інформації, якщо це не суперечить чинному законодавству. Наприклад, у разі відсутності документального підтвердження, за яким зроблені додаткові нарахування, що підлягають урахуванню в митній вартості, їх розмір у рамках методу 6 може бути визначений розрахунковим шляхом на основі експертної оцінки, шляхом порівняння зі звичайним рівнем витрат на аналогічні компоненти тощо.

2. За ціною угоди з ідентичними або подібними товарами (методи 2 і 3). Стосовно цих товарів гнучкість припускається щодо термінів ввезення ідентичних або подібних товарів. За основу для митної оцінки може розглядатися митна вартість ідентичних або подібних товарів, виготовлених іншим виробником як у країні експорту, так і в іншій країні, а також митна вартість ідентичних або подібних товарів, раніше визначена за методами 4 і 5.

3. Віднімання вартості (метод 4). Може бути допущене гнучке трактування вимоги про терміни продажу товарів на внутрішньому ринку, а також про те, в якому вигляді вони були завезені (тобто припускається визначена переробка).

При виборі товарів, проданих на внутрішньому ринку, у разі відсутності ідентичних або подібних товарів допускається розширення рамок порівнюваних товарів: можуть розглядатися товари того самого класу або виду, завезені як із тієї самої країни, що й оцінювані товари, так і з інших країн.

Допускається використання продажів товарів між продавцем і покупцем, що залежать один від одного, із відповідними поправками до ціни продажу.

При використанні методу 6 допускається більша порівняно з іншими методами гнучкість:

а) використання нейтральних загальнодоступних джерел інформації: цінових довідників, що містять докладний опис товарів на асортиментному рівні; каталогів і подібних видань, даних про біржові котирування цін;

б) використання статистичних даних про звичайні рівні комісійних, знижок, прибутку, тарифів на транспорт тощо. При цьому обов'язкове відповідне коригування даних з урахуванням умов постачання оцінюваних товарів та інших чинників, що впливають на рівень цін.

Якщо товар ввозиться на умовах договорів оренди, то митна вартість може бути визначена, виходячи з сум орендної плати, перерахованої на весь період експлуатації цього устаткування. Наприклад,

якщо устаткування вводиться за договором оренди на 2 роки, а його нормативний термін служби становить 10 років, то для одержання вартості устаткування орендна плата за 2 роки повинна бути перерахована на 10 років. При цьому необхідно враховувати, що якщо в суму поточних орендних платежів включені витрати, які не підлягають включенню в митну вартість (наприклад, витрати на ремонт і підтримку устаткування), то в тому випадку, якщо вони виділені окремим рядком і у разі необхідності можуть бути перевірені і підтверджені документально, ці витрати можуть не включатися до митної вартості.

Загальною вимогою по усіх вихідних цінових даних, що використовуються для визначення митної вартості за резервним методом, є їх сувора адресність, тобто ціна повинна відноситись до конкретного товару, який описаний в такий спосіб, що може бути однозначно ідентифікований (комерційне найменування товару, його опис на асортиментному рівні, дані про фірму-виробника, матеріал, із якого виготовлений товар, технічні параметри та інші характеристики залежно від виду товару).

За основу для визначення митної вартості товару за резервним методом не можуть бути використані:

а) ціна товару на внутрішньому ринку країни;

б) ціна на внутрішньому ринку країни на товари вітчизняного походження;

в) ціна товару, що поставляється з країни його вивезення в треті країни;

г) ціна товару більша з двох існуючих вартостей;

д) довільно встановлена або достовірно не підтверджена ціна. При застосуванні резервного методу покупець (декларант)

може запросити в митного органу наявну в його розпорядженні цінову інформацію по відповідних товарах і використовувати її в розрахунках при визначенні митної вартості.

Використана література: Голомовзий, В.Г. Митне регулювання: Навч. посібник. / В.Г. Голомовзий, Л.А. Панкова, О.Ю. Григор’єв. — Львів: В-во Національного університету ’Львівська політехніка’, 2004.