Булгакова С.О. Історія казначейства (2002)
7.4. Система бухгалтерського обліку виконання бюджетів в Україні
З переходом України до ринкових відносин в її житті з’явились нові реалії, які не могли не вплинути як на бюджетний процес, бюджетну політику, так і на бухгалтерський облік в цілому, вимагаючи його зміни та перебудови. Зокрема, відповідно до потреб інтеграції економіки України до світової та досягнення співмірності основних параметрів її розвитку з показниками розвитку інших країн світу було розроблено та затверджено нову структуру бюджетної класифікації. Але для того, аби ця класифікація справді стала дійовим інструментом
фінансового аналізу потрібно було суттєво переглянути та уточнити існуючу методологію бухгалтерського обліку і звітності.
Необхідність негайного створення нової системи бухобліку та звітності диктувалася і ситуацією, що склалася з планами бухгалтерських рахунків з виконання Державного та місцевих бюджетів.
До 1 січня 1998 р. в Україні використовувались плани бухгалтерських рахунків по операціях з виконання Державного та місцевих бюджетів, прийняті ще за часів Радянського Союзу (“Инструкция по бухгалтерскому учету исполнения республиканских бюджетов союзних республик, в Министерствах финансов союзных республик”, затверджена Наказом Міністерства фінансів СРСР від 1 березня 1978 року №18 “Инструкция по бухгалтерскому учету исполнения республиканских бюджетов автономных республик и местных бюджетов в финансовых органах”, затверджена Наказом Міністерства фінансів СРСР від 16 травня 1975 року №49), структура яких не відбивала притаманні існуючому бюджетному процесу нові операції та фінансові інструменти. Оформлення та обслуговування боргових зобов’язань, взаємозалік, бартер, випуск цінних паперів і т.ін. важко узгоджувало ся з цими планами.
Новий План рахунків бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевих бюджетів та Структуру кодів плану рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів було розроблено Головним управлінням Державного казначейства України і запроваджено протягом першого кварталу 1998 р.
Система бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевих бюджетів побудована з урахуванням усіх необхідних змін, спричинених наявними економічними обставинами, з дотриманням загальних принципів і вимог щодо здійснення бухгалтерського обліку
і звітності. Найголовнішими серед них є:
• Принцип законності (відповідність правилам та процедурам, що передбачені законодавчими та нормативними актами).
• Принцип правильності (сумлінне застосування прийнятих правил та процедур).
• Принцип обачливості (обгрунтована, зважена оцінка фактів).
• Принцип достовірності (правдиве відображення у бухгалтерській звітності операцій, проведених учасниками бюджетного процесу, з дотриманням вимог відповідних нормативних актів).
• Принцип незалежності (виокремленість фінансових бюджетних років (звітних періодів).
• Принцип постійності, стабільності правил бухгалтерського обліку (незмінність методів бухгалтерського обліку, крім випадків істотних змін у діяльності або в правовій базі. У такому разі має бути забезпечена порівнюваність зі звітами за минулі періоди).
• Принцип зрозумілості (інформація, що включається до бухгалтерського обліку та звітності, має бути доступною для розуміння користувачів).
• Принцип доречності, суттєвості (корисність інформації для підготовки та прийняття економічних рішень; інформація є суттєвою, якщо її відсутність або викривлення може вплинути на рішення користувачів інформації).
• Принцип порівнюваності (можливість визначення тенденцій виконання бюджету через порівняння інформації, що міститься у бухгалтерському обліку і звітності, за певний період часу).
• Принцип переваги змісту над формою (відображення операцій відповідно до їх економічної суті, а не юридичної форми; узагальнення інформації має здійснюватися не тільки за юридичними нормами, але й відповідно до її економічної ефективності).
• Принцип раціонального згрупування логічних операцій та процедур.
• Принцип своєчасності (забезпечення своєчасною інформацією органів законодавчої та виконавчої влади, які приймають рішення, здійснюють оцінку виконання бюджету, готують пропозиції щодо складання бюджету тощо та інших користувачів).
Загальними вимогами, що висуваються до бухгалтерського обліку, є такі:
• облік повинен бути чітко документований;
• облік здійснених операцій здійснюється у певній послідовності на підставі документів;
• записи здійснених операцій відображаються по облікових рахунках бухгалтерського обліку;
• облік повинен бути суцільним за охопленням операцій і безперервним у часі.
Система бухгалтерського обліку у бюджетній сфері має ряд особливостей. Якщо фінансові операції суб’єктів господарювання спрямовані на отримання прибутку, то у фінансових операціях, здійснюваних державою, домінує ідея надання державних послуг. Навіть через їх природу (податковий характер доходів, видатки з метою забезпечення загальнодержавних інтересів) операції держави не залежать від ідеї отримання прибутку:
• сума доходів важлива лише тією мірою, якою вона є джерелом покриття видатків;
• видатки здійснюються в загальнодержавних інтересах і, в основному, не оцінюються з точки зору фінансової рентабельності.
Бюджетні операції здійснюються у межах бюджетних призначень, встановлених законодавством України, і тому виконання віддзеркалюється у бухгалтерському обліку відповідно до щорічного Закону про Державний бюджет України.
Бухгалтерський облік з виконання бюджетів відзначається складністю, що пояснюється великою кількістю учасників бюджетного процесу, різноманітністю операцій, великою кількістю зв’язків. Він обробляє масові результати (отримання податків та здійснення платежів), одночасно забезпечуючи принцип касової єдності та консолідації бюджетних рахунків.
Бухгалтерський облік операцій з виконання бюджету передбачає їх зв’язок через єдину бюджетну класифікацію з аналогічними операціями, які реєструються розпорядниками бюджетних коштів шляхом застосування єдиних аналітичних бухгалтерських регістрів.
Система бухгалтерського обліку організована таким чином, щоб описувати бюджетні операції в узагальненому вигляді - у синтетичному обліку і деталізовано в розвиток синтетичного - в аналітичному.
У повністю автоматизованій системі бухгалтерського обліку основні процеси обліку автоматизовані, і дані, згруповані відповідно до Структури кодів плану рахунків бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевих бюджетів, вносяться до системи лише один раз, під час здійснення операції.
фінансового аналізу потрібно було суттєво переглянути та уточнити існуючу методологію бухгалтерського обліку і звітності.
Необхідність негайного створення нової системи бухобліку та звітності диктувалася і ситуацією, що склалася з планами бухгалтерських рахунків з виконання Державного та місцевих бюджетів.
До 1 січня 1998 р. в Україні використовувались плани бухгалтерських рахунків по операціях з виконання Державного та місцевих бюджетів, прийняті ще за часів Радянського Союзу (“Инструкция по бухгалтерскому учету исполнения республиканских бюджетов союзних республик, в Министерствах финансов союзных республик”, затверджена Наказом Міністерства фінансів СРСР від 1 березня 1978 року №18 “Инструкция по бухгалтерскому учету исполнения республиканских бюджетов автономных республик и местных бюджетов в финансовых органах”, затверджена Наказом Міністерства фінансів СРСР від 16 травня 1975 року №49), структура яких не відбивала притаманні існуючому бюджетному процесу нові операції та фінансові інструменти. Оформлення та обслуговування боргових зобов’язань, взаємозалік, бартер, випуск цінних паперів і т.ін. важко узгоджувало ся з цими планами.
Новий План рахунків бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевих бюджетів та Структуру кодів плану рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів було розроблено Головним управлінням Державного казначейства України і запроваджено протягом першого кварталу 1998 р.
Система бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевих бюджетів побудована з урахуванням усіх необхідних змін, спричинених наявними економічними обставинами, з дотриманням загальних принципів і вимог щодо здійснення бухгалтерського обліку
і звітності. Найголовнішими серед них є:
• Принцип законності (відповідність правилам та процедурам, що передбачені законодавчими та нормативними актами).
• Принцип правильності (сумлінне застосування прийнятих правил та процедур).
• Принцип достовірності (правдиве відображення у бухгалтерській звітності операцій, проведених учасниками бюджетного процесу, з дотриманням вимог відповідних нормативних актів).
• Принцип незалежності (виокремленість фінансових бюджетних років (звітних періодів).
• Принцип постійності, стабільності правил бухгалтерського обліку (незмінність методів бухгалтерського обліку, крім випадків істотних змін у діяльності або в правовій базі. У такому разі має бути забезпечена порівнюваність зі звітами за минулі періоди).
• Принцип зрозумілості (інформація, що включається до бухгалтерського обліку та звітності, має бути доступною для розуміння користувачів).
• Принцип доречності, суттєвості (корисність інформації для підготовки та прийняття економічних рішень; інформація є суттєвою, якщо її відсутність або викривлення може вплинути на рішення користувачів інформації).
• Принцип порівнюваності (можливість визначення тенденцій виконання бюджету через порівняння інформації, що міститься у бухгалтерському обліку і звітності, за певний період часу).
• Принцип переваги змісту над формою (відображення операцій відповідно до їх економічної суті, а не юридичної форми; узагальнення інформації має здійснюватися не тільки за юридичними нормами, але й відповідно до її економічної ефективності).
• Принцип раціонального згрупування логічних операцій та процедур.
• Принцип своєчасності (забезпечення своєчасною інформацією органів законодавчої та виконавчої влади, які приймають рішення, здійснюють оцінку виконання бюджету, готують пропозиції щодо складання бюджету тощо та інших користувачів).
Загальними вимогами, що висуваються до бухгалтерського обліку, є такі:
• облік повинен бути чітко документований;
• облік здійснених операцій здійснюється у певній послідовності на підставі документів;
• записи здійснених операцій відображаються по облікових рахунках бухгалтерського обліку;
• облік повинен бути суцільним за охопленням операцій і безперервним у часі.
• сума доходів важлива лише тією мірою, якою вона є джерелом покриття видатків;
• видатки здійснюються в загальнодержавних інтересах і, в основному, не оцінюються з точки зору фінансової рентабельності.
Бюджетні операції здійснюються у межах бюджетних призначень, встановлених законодавством України, і тому виконання віддзеркалюється у бухгалтерському обліку відповідно до щорічного Закону про Державний бюджет України.
Бухгалтерський облік з виконання бюджетів відзначається складністю, що пояснюється великою кількістю учасників бюджетного процесу, різноманітністю операцій, великою кількістю зв’язків. Він обробляє масові результати (отримання податків та здійснення платежів), одночасно забезпечуючи принцип касової єдності та консолідації бюджетних рахунків.
Бухгалтерський облік операцій з виконання бюджету передбачає їх зв’язок через єдину бюджетну класифікацію з аналогічними операціями, які реєструються розпорядниками бюджетних коштів шляхом застосування єдиних аналітичних бухгалтерських регістрів.
Система бухгалтерського обліку організована таким чином, щоб описувати бюджетні операції в узагальненому вигляді - у синтетичному обліку і деталізовано в розвиток синтетичного - в аналітичному.
У повністю автоматизованій системі бухгалтерського обліку основні процеси обліку автоматизовані, і дані, згруповані відповідно до Структури кодів плану рахунків бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевих бюджетів, вносяться до системи лише один раз, під час здійснення операції.
