Підхомний О.М. Управління інвестиційними процесами на фінансових ринках (2003)
1.3. Фінансові інструменти
- Далі розглянемо існуючі визначення поняття “фінансовий інструмент” Згідно із П(С)БО 13 “Фінансові інструменти”, фінансовий актив - це: а) грошові кошти та їх еквіваленти; б) т ідо надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; в) контракт, що надає
о обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; г) інструмент власного капіталу іншого підприємства”. Тоді як “фінансове зобов’язання контрактне зобов’язання: а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству; б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах .
Фінансові активи у системі національних рахунків поділені на сім груп: золото і спеціальні права запозичення (СГІЗ); готівка і депозити; цінні папери, крім акцій; позики; акції та інший акціонерний капітал; страхові технічні резерви; інші рахунки до одержання або до оплати [138, с.20].
Поняття фінансового активу і фінансового зобов’язання синтезуються у понятті “фінансовий інструмент”. Однак розглянуті визначення цих базових понять більше нагадують описи, і сформульоване на їх основі визначення фінансового інструменту недостатньо глибоко розкриває зміст цього явища. Згідно із П(С)БО 13, “фінансовий інструмент — контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов’язання або інструмента власного капіталу в іншого”. Під інструментом власного капіталу розуміється “контракт, який підтверджує право на частину в активах підприємства, що залишається після вирахування сум за всіма його зобовязаннями”. Однак інструменти власного капіталу, наприклад звичайні акції, дають також право на участь в управлінні підприємством та отримання дивідендів.
Сукупність потенційно прибуткових реальних та (або) фінансових активів окремого інвестора становить частину його капіталу, яку позначають поняттям “інвестиційний портфель” [23 с.363—364].
о обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; г) інструмент власного капіталу іншого підприємства”. Тоді як “фінансове зобов’язання контрактне зобов’язання: а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству; б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах .
Фінансові активи у системі національних рахунків поділені на сім груп: золото і спеціальні права запозичення (СГІЗ); готівка і депозити; цінні папери, крім акцій; позики; акції та інший акціонерний капітал; страхові технічні резерви; інші рахунки до одержання або до оплати [138, с.20].
Поняття фінансового активу і фінансового зобов’язання синтезуються у понятті “фінансовий інструмент”. Однак розглянуті визначення цих базових понять більше нагадують описи, і сформульоване на їх основі визначення фінансового інструменту недостатньо глибоко розкриває зміст цього явища. Згідно із П(С)БО 13, “фінансовий інструмент — контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов’язання або інструмента власного капіталу в іншого”. Під інструментом власного капіталу розуміється “контракт, який підтверджує право на частину в активах підприємства, що залишається після вирахування сум за всіма його зобовязаннями”. Однак інструменти власного капіталу, наприклад звичайні акції, дають також право на участь в управлінні підприємством та отримання дивідендів.
Сукупність потенційно прибуткових реальних та (або) фінансових активів окремого інвестора становить частину його капіталу, яку позначають поняттям “інвестиційний портфель” [23 с.363—364].
